Банюнин
| село Банюнин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Рада | Банюнинська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA46060290030084993 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1440 |
| Населення | 750 |
| Поштовий індекс | 80454[1] |
| Телефонний код | +380 3254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′23″ пн. ш. 24°23′48″ сх. д. / 49.95639° пн. ш. 24.39667° сх. д.Координати: 49°57′23″ пн. ш. 24°23′48″ сх. д. / 49.95639° пн. ш. 24.39667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
250 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80454, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Банюнин |
| Карта | |
  Банюнин | |
 Банюнин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
.jpg)
Баню́нин — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 750 осіб. Орган місцевого самоврядування — Банюнинська сільська рада.
Географія
Село розташоване на Грядовому Побужжі, у південно-східній частині Кам'янка-Бузького району.
Сусідні населені пункти:
Місцевості
Навколишні поля:
- Маринець — розташоване на півдні села, зі сторони Дідилова. В. Лаба виводить мікротопонім від поняття худоба, пастухи, наводячи паралелі з хорватськими словами marva, marvince, marvogojstvo та наддністрянським словом мерва;
- за Рудкою;
- за Гаєм;
- Ушивіци або за Церквою;
- поле коло Кадлуба;
- Загуменки;
- під Круглим;
- за Когутом;
- на Долинках;
- на Циганові;
- лан в куті Грельоним;
- на Нагайові;
- за Двором;
- Чоповщина;
- під Могилою;
- Покропивна.
Історія
Найдавніші писемні згадки про село, найімовірніше не збереглися, позаяк у 1440 році під час пожежі згоріло більшість архівних матеріалів у Львові[2]. Тому село вперше згадується у судових книгах від 4 липня 1440 року під назвою Банюнин або Dycis. Дослідник В. Лаба допускає тлумачення другої назви Dycis як спотворене лат. Ducis, тобто Княже[2]. Власником села був Іван Банюнинський.
Населення
За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 750 осіб[3].
У минулому в селі завжди переважало українське населення. Українців проживало у:
- 1832-350;
- 1844-392;
- 1854-436;
- 1864-426;
- 1874-470;
- 1884-526;
- 1894-630;
- 1904-746;
- 1914-815;
- 1924-791;
- 1936-880[4].
У 1932 році окрім українського населення в селі мешкало 12 євреїв та 1 римо-католик.
Мовні особливості
У селі побутує говірка наддністрянського говору. У Наддністрянський реґіональний словник Гаврила Шила внесені такі слова, вживані у Банюнині:
- бабка — частина комина на горищі;
- бандзал, бандзала, банзала — сорт великої білої квасолі;
- без — бузок;
- бузьок — лелека;
- бурачинє — гичка буряків;
- вогріб — горобина;
- дзядик — палиця із загнутим кінцем;
- довбуш — дятел;
- зазулька — сонечко;
- зілница — бочка для зоління; жлукто;
- змліцок, молотильник — молотник;
- кєгиця — сніпок для покриття даху (рогів, країв);
- крет — кріт;
- лупатка — лопата;
- луска — ряска;
- мандиль — кілька обмолочених та обтрушених снопів, які використовують для покриття верхньої частини будівлі;
- муріг — дерен;
- поденок — нижня дошка воза;
- пужак — держак батога;
- рідно — рядно;
- різоха — осока;
- рісний — рясний;
- рісно — рясно;
- свербило — шипшина;
- стулец — козел для різання дров.
Пам'ятки
У храмі села Банюнин є копія Чудотворної ікони Божої Матері Ярославської, яка була в особливий спосіб прославлена в рік Божого Милосердя у Католицькій Церкві. У храмі знаходиться іконостас, якому близько 100 років. Також у храмі знаходяться старовинні престоли: праворуч та ліворуч від іконостасу.[5]. Споруджено символічну могилу борцям за волю України, поставлено Хрест 1000-ліття хрещення Русі-України.
Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1897 р., архітектор — В. Нагірний). Є відомості про старішу дерев'яну церкву, котра не збереглася. В місцевій церкві зберігається книжка-стародрук, видана у друкарні Михайла Сльозки у Львові, ймовірно 1644 року.
Транспорт
Через село проходить автомагістраль М06 Київ—Чоп. З автостанції Банюнин курсують автобуси до міст Львова, Бродів, Золочева, Кам'янки-Бузької, Глинян та до найближчих сіл.
Освіта
У селі працюють дошкільний навчальний заклад загального розвитку та загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.
Релігія
У селі є дві парафії:
Господарство
У селі діють підприємства:
- сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Нива» — займається змішаним сільським господарством;
- товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаливосервіс» — займається роздрібною торгівлею пальним;
- мале підприємство «Наталя» — займається роздрібною торгівлею.
- 100 фазанів випустили у мисливських угіддях Львівщини. Птахи оселилися в лісах поблизу села Банюнин.Розвести фазанів для відновлення популяції вирішили місцеві лісівники[6].
Цікавим є Генеральний план забудови с. Банюнин[7].
Відомі люди
- Руський Іван Михайлович — голова колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, Герой Соціалістичної Праці
Спорт
ФК «Нива» (с. Банюнин) – Переможець районного Кубка з футболу «Весна-2017»[8].
Примітки
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
- ↑ а б Лаба В., 2011, с. 17.
- ↑ Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2013.
- ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівскої архієпархії (1832–1944). — Київ, 2004. — Т. 2. — С. 100
- ↑ Ікону Божої Матері із села Банюнин Кам'янка-Бузького району, до якої їдуть паломники з усієї Львівщини, буде передано до місцевого храму
- ↑ 5 канал (10 квітня 2018), На Львівщині випустили у мисливських угіддях 100 фазанів, процитовано 16 квітня 2018
- ↑ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН села Банюнин Кам’янка- Бузького району Львівської області | Офіційна сторінка Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації. kam-byzrda.com.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2018.
- ↑ ФК «Нива» (с. Банюнин) – Переможець районного Кубка з футболу «Весна-2017» | Офіційна сторінка Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації. kam-byzrda.com.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2018.
Література
- Лаба В. Історія села Банюнин від найдавніших часів до 1939 року. — Л., 2011.
- Влох М. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. — Чикаго, 1970.
- Погода в селі Банюнин
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
