Ременів
село Ременів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Тер. громада | Жовтанецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060150110087147 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1399 (625 років)[2] |
Населення | 2953[1] |
Площа | 19,16 км² |
Густота населення | 154,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80460[3] |
Телефонний код | +380 3254[4] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°57′13″ пн. ш. 24°12′25″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 24.20694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
243 м[5] |
Водойми | річка Думниця |
Відстань до обласного центру |
21 км[6] |
Відстань до районного центру |
21 км[6] |
Найближча залізнична станція | Запитів |
Відстань до залізничної станції |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80431, Львівська обл., Львівський р-н, с. Жовтанці, вул. Львівська, 2 |
Карта | |
Мапа | |
Реме́нів — село в Україні, у Жовтанецькій сільській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська громада, до 2020 року с. Ременів підпорядковувалося Жовтанецькій сільській раді. Населення становить 2953 особи[1].
Село Неслухів розташоване по обидва береги річки Думниця, за 21 км від обласного центру, 21 км від районного центру та 6 км від адміністративного центру сільської громади. За 10 км знаходиться найближча залізнична станція Запитів[6].
- Вулиці
У Ременові налічується 29 вулиць[7].
- Беня Романа
- Бічна Львівська
- Висока
- Галицька
- Глібова Леоніда
- Грінченка Бориса
- Дорошенка Петра
- Зарічна
- Куземського
- Лесі Українки
- Львівська
- Мазепи Івана
- Максимишина (Максименка)
- Млинівська
- Наливайка Северина
- Незалежності
- Пилипа Орлика
- Північна
- Полуботка Павла
- Польова
- Пушка Романа
- Садова
- Сковороди Григорія
- Сушка Романа
- Тетері Павла
- Хмельницького Богдана
- Шевченка Тараса
- Шухевича Романа
- Яричівська
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1357 осіб, з яких 625 чоловіків та 732 жінки[8], за переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1370 осіб[9]. На 2022 рік населення становить 2953 особи[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[9]:
Мовний склад населення с. Ременів | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 1364 | 99,56 | ||||||||||||
російська | 5 | 0,37 | ||||||||||||
молдовська | 1 | 0,07 |
Перші документальні згадки про село Ременів походять з 1399 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі, в оренді Тустановського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної і в оренді Кухарського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та млин[10].
Біля нього йшла дорога зі Львова на Волинь, яку селяни називали Лебедючкою. Люди в селі пояснювали, що пішла ця назва від того, що татари гнали по ній людей в полон і ті по дорозі плакали-лебеділи.
1649 — в селі було 4 лани землі, а село належало Теофілі Данилович та Якову Собєському (батькам польського короля Яна III Собєського).
22 лютого 1671 — король Ян III Собеський передав село в оренду коронному гетьманові Домініку Гумовському.
Від Яна Собєського село перейшло до його сина Констянтина, а від того — до князя Михайла-Казимира Радзивілла.
1776 — Ременів купив Теофіль Щука.
1783 — Щука продав село львівському адвокатові Павлові Нетребському. Нетребський утискав громаду, за що селяни спалили його маєток. Після пожежі маєтку Нетребський в 1813 році продав Ременів Луці Августиновичу. Августинович теж не зміг знайти порозуміння з громадою і маєток далі терпів від пожеж. Тому в 1817 році він продав непокірне село графові Еразму Коморовському. У того у 1819 році Ременів купив Петро Ромашкан. У 1838 році у Ромашкана село купив Йосиф Древицький.
У 1880-х роках в селі налічувалося 179 хат та мешкало 1020 осіб.
В селі також мали маєтки Чеслав Лекцинський та німець Кінці, який мав у своїй власності млин, що ще донедавна зберігався.
На західній околиці села на горбочку у 1908 році за проєктом Казимира Річицького збудували муровану церкву Собору Пресвятої Богородиці поряд із старою дерев'яною одноверхою церквою Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці, збудованою у 1726 році. Стару церкву остаточно розібрали у 1910 році. Теперішній храм Собору Пресвятої Богородиці — хрещатий в плані з цибулястою банею на восьмибічному барабані середхрестя. Чільний фасад його фланкований двома восьмибічниками з аналогічними банями[11]. Церква перебуває в користуванні релігійної громади Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ парафії Собору Пресвятої Богородиці села Ременів.
В селі діяла польова цегельня, де виготовляли бетонні кільця для криниць, плити для вимощування доріжок, бетонні блоки для будівництва.
- ТОВ «Зелена корова» — виробник соєвих продуктів для вегетаріанців[12].
- Бень Василь Костьович — старшина Армії УНР, ад'ютант Симона Петлюри.
- Лисик Василь (1886—після 1914) — скульптор.
- Лучаківський Володимир Дмитрович — український громадський діяч, письменник, перекладач, адвокат і бургомістр (перший українець) у Тернополі[13]
- Стахур Михайло Васильович
- Роман Сушко — визначний командир Січових Стрільців, крайовий комендант УВО.
- Роман Бень — член ОУН-УПА. Загинув за Волю України в боротьбі з московськими окупантами. Одна з вулиць Ременова названа на пошану Романа Беня.
- Іван Фур (нар. 1906) — технік, організатор і перший директор районової молочарні «Маслосоюзу» (1931) та засновник першої української «Кооперативи здоров'я» (1937) у селі Ременові[14].
- Вояки 1-го полку УСС (1914—1920) — стр. Зінько Стефан Якович (нар. 1898); ст. стр. Кальний Михайло (нар. 1896); стр. Ковалишин Антін, (нар. 1898); хор. Максимишин Іван (нар. 1895).
- ↑ а б в Жовтанецька громада, Кам’янка-Бузький район, Львівська область. gromada.info. Жовтанецька сільська громада. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ ВРУ
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Ременів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Ременів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ а б Жовтанецька селищна громада, Львівський район, Львівська область: с. Ременів. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Zródla dziejowe. — Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 155. — 252 s. (пол.)
- ↑ Слободян, 1998.
- ↑ Не тофу єдиним, або Як працює львівський бренд вегетаріанського харчування. agroportal.ua. 2 липня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Б. Головин, В. Стецько Лучаківський Володимир Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 409-410. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Олександр Панченко (24 лютого 2023). Прогноз погоди в селі Ременів. maidan.org.ua. Майдан Інформ. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 18 лютого 2024.
- Remenów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 612. (пол.)
- Іван Фур. Ременів, село моєї молодости і праци. — Парма, Огайо, 1991. — 178 с.
- Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. — Львів : Апріорі, 1998. — 863 с. — ISBN 966-02-0362-4.
- Село Ременів, Львівська область, Львівський район, Жовтанецька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 18 лютого 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |