Ременів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ременів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Кам'янка-Бузький район
Рада/громада Ременівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622185201
Основні дані
Засноване 1399[1]
Населення 1370
Площа 19,16 км²
Густота населення 71,5 осіб/км²
Поштовий індекс 80460[2]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°57′13″ пн. ш. 24°12′25″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 24.20694° сх. д. / 49.95361; 24.20694Координати: 49°57′13″ пн. ш. 24°12′25″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 24.20694° сх. д. / 49.95361; 24.20694
Середня висота
над рівнем моря
243 м
Місцева влада
Адреса ради 80460, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Ременів, тел. 3-61-22; 3-61-33
Карта
Ременів. Карта розташування: Україна
Ременів
Ременів
Ременів. Карта розташування: Львівська область
Ременів
Ременів

Реме́нів — село в Україні, в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Населення становить 1370 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ременівська сільська рада.

Історія села[ред. | ред. код]

Перші документальні згадки про село Ременів походять з 1399 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі, в оренді Тустановського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної і в оренді Кухарського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та млин[3].

Біля нього йшла дорога зі Львова на Волинь, яку селяни називали Лебедючкою. Люди в селі пояснювали, що пішла ця назва від того, що татари гнали по ній людей в полон і ті по дорозі плакали-лебеділи.

1649 — в селі було 4 лани землі, а село належало Теофілі Данилович та Якову Собєському (батькам польського короля Яна ІІІ Собєського).

22 лютого 1671 — король Ян Собєський передав село в оренду коронному гетьманові Домініку Гумовському.

Від Яна Собєського село перейшло до його сина Констянтина, а від того — до князя Михайла-Казимира Радзивілла.

1776 — Ременів купив Теофіль Щука.

1783 — Щука продав село львівському адвокатові Павлові Нетребському. Нетребський утискав громаду, за що селяни спалили весь його маєток. Після пожежі маєтку Нетребський в 1813 році продав Ременів Луці Августиновичу. Августинович теж не міг знайти порозуміння з громадою і маєток далі терпів від пожеж. Тому в 1817 році він продав непокірне село графові Еразму Коморовському. Від того у 1819 році Ременів купив Петро Ромашкан. У 1838 році від Ромашкана село купив Йосиф Древицький.

Після скасування панщини, на 1880-ті рр. в селі було 179 хат і 1020 мешканців.

В селі також мали маєтки Чеслав Лекцинський та німець Кінці, який мав у своїй власності млин, що ще донедавна зберігався.

На західному кінці села на горбочку пишається гарна мурована церква.

В селі діяла польова цегельня. При цегельні також виготовляли бетонні кільця для криниць, плити для вимощування доріжок, бетонні блоки для будівництва.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  4. Б. Головин, В. Стецько. Лучаківський Володимир Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 409-410. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]