Кременчуцька округа
| Кременчуцька округа | |
|---|---|
|
Кременчуцька округа | |
|
| |
| Адм. центр | Кременчук |
| Країна |  СРСР
|
| Регіон | Полтавська губернія Українська СРР |
| Офіційна мова | українська, російська |
| Населення | |
| - повне | 791,6 тис. (1926) |
| Площа | |
| - повна | |
| Дата заснування | 7 березня 1923[1] |
| Дата ліквідації | 15 вересня 1930 |
Кременчу́цька окру́га — адміністративне територіальне формування у УСРР, що існувало з березня 1923 року по вересень 1930 року. Округа була виділена спочатку у Полтавській губернії і з її скасуванням у 1925 році стала першорядною одиницею.
Після останнього поділу на райони у 1925 році вона займала площу 11 165,8 км².
У окрузі були 4 міські поселення: міста Кременчук, Олександрія і Новогеоргіївськ, селище Крюків; 1452 сільських населених пунктів, адміністративно об'єднаних в 255 сільрад та 18 районів.
Населення
Чисельність населення на 1 січня 1926 року[2] складала 742 757 осіб, з яких сільське населення налічувало 668 769 осіб або 90 %.
У Кременчуці в 1925 році мешкало 55 898 осіб, в тому числі жінок 30 191, у Крюкові — відповідно 6356 і 3342.
На 1929 рік площа округи становила 11,3 тис. км.2, чисельність населення — 791,9 тис. чол. Проживало в окрузі: українців — 91,5 %, євреїв — 4,8 %, росіян — 3 %. Міського населення 11,1 %, у 1,5 рази менше, ніж у середньому по УСРР. Головні населені пункти: Кременчук — 58,9 тис. жит., Олександрія — 18,7 тис. жит.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[3]
| населення | українці | євреї | росіяни | поляки | білоруси | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Кременчук | 58 717 | 40,6 | 49,3 | 8,4 | 0,6 | 0,2 |
| Бригадирівський район | 44 887 | 99,3 | 0,5 | 0,1 | ||
| Глинський район | 37 343 | 99,5 | 0,1 | 0,2 | ||
| Глобинський район | 41 810 | 98,2 | 0,3 | 1,0 | 0,1 | 0,1 |
| Горбівський район | 33 838 | 99,4 | 0,1 | 0,3 | ||
| Градизький район | 35 620 | 97,5 | 2,1 | 0,2 | ||
| Єреміївський район | 32 049 | 98,9 | 0,7 | 0,2 | ||
| Кишинський район | 55 460 | 99,6 | 0,2 | |||
| Кохнівський район | 43 582 | 98,7 | 0,1 | 0,8 | 0,1 | 0,1 |
| Краснокам'янський район | 24 094 | 97,8 | 0,1 | 1,9 | ||
| Крюківський район | 30 394 | 92,1 | 3,9 | 3,2 | 0,3 | 0,1 |
| Лихівський район | 31 816 | 99,6 | 0,2 | |||
| Манжеліївський район | 43 859 | 99,3 | 0,1 | 0,3 | ||
| Новогеоргіївський район | 53 507 | 83,5 | 2,8 | 13,4 | ||
| Олександрійський район | 60 679 | 86,5 | 7,3 | 2,3 | 0,1 | 0,1 |
| Онуфріївський район | 34 882 | 81,6 | 0,1 | 18,1 | ||
| Попельпастівський район | 42 073 | 99,3 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | |
| Потоцький район | 40 278 | 99,2 | 0,1 | 0,4 | 0,1 | |
| Семенівський район | 46 828 | 97,4 | 1,0 | 1,2 | 0,1 | 0,1 |
| Кременчуцька округа | 791 716 | 91,5 | 4,8 | 3,0 | 0,1 | 0,1 |
Рідна мова населення Кременчуцької округи за переписом 1926 року[3]
| населення | українська | російська | інша | |
|---|---|---|---|---|
| м. Кременчук | 58 717 | 31,0 | 30,4 | 38,6 |
| Бригадирівський район | 44 887 | 99,0 | 0,7 | 0,3 |
| Глинський район | 37 343 | 99,5 | 0,3 | 0,3 |
| Глобинський район | 41 810 | 97,9 | 1,2 | 0,9 |
| Горбівський район | 33 838 | 99,3 | 0,4 | 0,4 |
| Градизький район | 35 620 | 97,3 | 0,4 | 2,3 |
| Єреміївський район | 32 049 | 98,9 | 0,3 | 0,8 |
| Кишинський район | 55 460 | 99,4 | 0,4 | 0,3 |
| Кохнівський район | 43 582 | 97,0 | 2,4 | 0,6 |
| Краснокам'янський район | 24 094 | 97,3 | 2,3 | 0,4 |
| Крюківський район | 30 394 | 85,3 | 11,1 | 3,6 |
| Лихівський район | 31 816 | 99,6 | 0,2 | 0,2 |
| Манжеліївський район | 43 859 | 99,4 | 0,3 | 0,3 |
| Новогеоргіївський район | 53 507 | 82,5 | 14,8 | 2,7 |
| Олександрійський район | 60 679 | 84,3 | 7,0 | 8,6 |
| Онуфріївський район | 34 882 | 81,2 | 18,4 | 0,4 |
| Попельпастівський район | 42 073 | 99,2 | 0,3 | 0,5 |
| Потоцький район | 40 278 | 99,1 | 0,6 | 0,3 |
| Семенівський район | 46 828 | 97,4 | 1,4 | 1,2 |
| Кременчуцька округа | 791 716 | 90,1 | 5,6 | 4,3 |
Керівники округи
- Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
- Маркович В. (1923—1924),
- Жуков (1924),
- Малинов Михайло Маркович (1924—1925),
- Маркович В. (1925),
- Владимиров Володимир Борисович (1925—1926),
- Столбун Онуфрій Титович (1926—1927),
- Суханов Олександр Никифорович (1927—1929),
- Вайнов Антон Романович (1930)
- Голови окружного виконавчого комітету:
- Покровський С. М. (1923—1924),
- Поляков М. І. (1924—1925),
- Капранов Микола Євдокимович (1925—1927),
- Богуцький Володимир Никифорович (1927?),
- Козіс Микола Леонтійович (1928?),
- Шведов І. Л. (1929—1930)
Примітки
- ↑ https://uk.wikisource.org/wiki/ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про_адміністративно-територіяльний_поділ_Полтавщини
- ↑ Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Джерела
- Верменич Я. В.. Кременчуцька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 320. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Верменич Я. В.. Кременчуцька округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М.: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1929. — С. 316.
- Матеріали до опису округ УСРР: Кременчуцька округа / Центральне статистичне управління УСРР. — Х., 1926. — 68 с.
| |||||