Світовий Конґрес Українців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світовий Конґрес Українців
Абревіатура UWC(англ.)
Тип міжнародна організація
Засновано 1967
Країна  Канада
Штаб-квартира Торонто
Дохід 403 649 € (2020)
Вебсайт: ukrainianworldcongress.org

Світови́й Конґре́с Украї́нців (СКУ) (англ. Ukrainian World Congress) — неприбуткова організація, позапартійне об'єднання, міжнародна координаційна надбудова над українськими громадськими організаціями в діаспорі. СКУ об'єднує 20 млн українців у 133 країнах світу.[1]

Загальна інформація

Ювілейна монета НБУ присвячена СКУ

Організація була заснована у 1967 році в Нью-Йорку під назвою Світовий Конґрес Вільних Українців (СКВУ). У 1993 році назва була змінена на сучасну — Світовий Конґрес Українців.

Членами СКУ є крайові громадські надбудови, що представляють інтереси понад 20 мільйонів українців у діаспорі. Серед членів СКУ — УККА (США), КУК (Канада), Координаційний Осередок Українських громадських центральних установ (Європа), Союз Українських Організацій в Австралії, Українська центральна репрезентація Аргентини, Координаційний комітет українських організацій Бразилії та багато інших — всього понад 150 організацій із 33 країн. СКУ підтримує зв'язки з українцями ще 14 країн. У праці СКУ і його Раді Директорів беруть активну участь представники українських церков, світової спілки жінок —СФУЖО, молодіжної світової спілки — СКУМО (в минулому також ЦЕСУС).

Метою об'єднання є допомога українському народові у його змаганнях за волю і державну незалежність та координація діяльності своїх членів.

У 2003 СКУ був визнаний як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом Економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй.

Керівним органом є конгрес, який скликається через п'ять років, а між конгресами — секретаріат, очолюваний президією.

Раніше видавався друкований орган — «Вісник Світового Конґресу Вільних Українців».[2] З 2003 щоквартально виходить «Бюлетень СКУ».

У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967).[3]

26 серпня 2017 р. у Києві відбувся Урочистий захід з нагоди 50-річчя Світового Конгресу Українців за участі Президента України Петра Порошенка.[4]

Завдання

Основними цілями і завданнями СКУ є:

  1. представляти інтереси українців у діаспорі;
  2. координувати міжнародний зв'язок своїх складових організацій, які підтримують і розвивають українську національну ідентичність, дух, мову, культуру та надбання українців у всьому світі;
  3. сприяти розвитку громадянського суспільства українців у країнах їх проживання і в той же час зміцненню позитивного ставлення до українців і Української держави;
  4. захищати права українців незалежно від місця їхнього проживання згідно із Загальною декларацією прав людини.
Президент Світового конгресу українців (1998—2008) Аскольд Лозинський приймає символічний дарунок — герб міста Донецька від мера Олександра Лук'янченка, Донецьк, 2007 рік

Важливі справи

СКУ приділяв особливу увагу таким питанням, як: охорона і захист людських і національних прав українців; міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років як акту геноциду (що на сьогодні офіційно зробили 16 країн); демократизація України та її інтеграція до Європейського Союзу; зміцнення України як держави і непорушності її кордонів; спостереження за виборами, у тому числі й Міжнародна місія СКУ зі спостереження за парламентськими виборами в Україні 2012 р. (найбільша в своєму роді не фінансована урядом місія); соціальні та економічні питання, що стосуються економічної міграції з України; сприяння розвитку української мови в Україні та в діаспорі; повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який було конфісковано під час акції «Вісла», а також глобальна проблема людської торгівлі.

Від здобуття Україною незалежності в 1991 р. СКУ докладає зусиль до того, щоб вона стала справжнім світовим епіцентром українізації, що є в інтересах як тих українців, які проживають в Україні, так і тих, які мешкають за кордоном.

Члени СКУ

  • Світовий Конґрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО);
  • Європейський Конгрес Українців (ЄКУ);
  • Світові Надбудови Українських Крайових Організацій;
  • Українські Крайові Організації.
  • Українська Католицька Церква, Українська Православна Церква та Українські Протестантські віроісповідні Церкви, які представляють в СКУ ними делеґовані особи. Українські Церкви у своїх внутрішніх церковних справах є самостійні й незалежні від будь-яких дій і рішень СКУ.

Структура

Світовий Конґрес Українців має таку структуру:

  • Конґрес;
  • Рада Директорів;
  • Екзекутива;
  • Екзекутивний Комітет;
  • Контрольна Комісія.

Конгреси

І Конгрес СКВУ (12–19 листопада 1967) м. Нью-Йорк, США (1003 делегати): Президія СКВУ перебувала почергово в таких країнах:

ІІ Конгрес СКВУ (1–4 листопада 1973) м. Торонто, Канада (1047 делегатів): Президія перебувала в Канаді (Торонто) — 4-м президентом був о. В. Кушнір, М. Плав'юк — заступник президента, Юрій Шимко — генеральний секретар, Ю. Даревич — інформаційний секретар, Ф. Мартинюк — скарбник.

Президія СКВУ організувала низку рад (Виховно-Освітню, Української Суспільної Служби) та комісій (Оборони прав людини, очолену сенатором Павлом Юзиком; Культури та інші) для координації діяльності української спільноти в діаспорі.

В 1974 році СКВУ провів у вільному світі акцію оборони українських діячів культури (В. Мороз, Л. Плющ, Н. Строката та інших), ув'язнених радянською владою.

ІІІ Конгрес СКВУ (23–26 листопада 1978) м. Нью-Йорк, США

IV Конгрес СКВУ (30 листопада — 4 грудня1983) м. Торонто, Канада

V Конгрес СКВУ (22–27 листопада 1988) м. Торонто, Канада

VI Конгрес СКВУ (2–7 листопада 1993) м. Торонто, Канада

На VI-му Конгресі назва «Світовий конгрес вільних українців» була змінена на «Світовий Конґрес Українців».

VII Конґрес СКУ (2–7 грудня 1998) м. Торонто, Канада

VIII Конґрес СКУ (18–21 серпня 2003) м. Київ, Україна

IX Світовий конгрес Українців відбувся 20–22 серпня 2008 у Києві в Українському домі. У Конгресі взяло участь 209 делегатів із 23 країн світу, крім них на конґресі були присутні почесні гості з України — Президент України Віктор Ющенко, Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, святійший Патріарх УПЦ КП Філарет, віце-прем'єр-міністр Іван Васюник, міністр закордонних справ Володимир Огризко, міністр культури і туризму Василь Вовкун, міністр у справах сім'ї, молоді і спорту Юрій Павленко, заступник міністра закордонних справ з питань закордонного українства Василь Боєчко, голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко, представники українських церков різних конфесій, державних інституцій і громадських організацій та багато гостей з різних держав світу. Під час триденної зустрічі представники світового українства прозвітували про виконану протягом 2003—2008 рр. працю, накреслили план роботи на наступний термін та обрали нове керівництво СКУ.

X Світовий Конґрес Українців (20–22 серпня 2013) м. Львів, Україна: 208 делегатів із 27 країн світу, 350 гостей, які приїхали з різних країн світу, включно з багатьох областей України.

У 2017 році СКУ відзначив своє 50-річчя. Урочисті заходи відбувалися 26 серпня в Києві та з 27 по 29 серпня у Львові. Також з нагоди 50-річчя відбулася серія конгресів. Найвагомішим із них є «СКУ в 50 років і далі: Північноамериканський вектор», що відбувся 16 серпня у Нью-Йорку[5], напередодні 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН[6]. Ключову роль на цьому конгересі відігравав голова СБУ Василь Грицак.

XI Конґрес СКУ. З 24 по 27 листопада 2018 року в Києві відбувся XI Конґрес СКУ. Участь у цьому заході взяли 248 делегатів з 26 країн — представники численних організацій, що входять до складу СКУ, а також 61 гість.

28 листопада 2018 року на прес-брифінгу за підсумками XI Світового Конґресу Українців (СКУ) відбулося оголошення новообраного Президента та Ради директорів, які очолюватимуть СКУ наступні 4 роки. 27 листопада 2018 р. XI Світовий Конґрес Українців обрав Президента СКУ, яким став Павло Ґрод, та керівні органи СКУ — Виконавчий комітет і Раду директорів. Також було обрано Наглядовий комітет СКУ. Першим заступником Президента СКУ є Стефан Романів, другим — Анна Кісіль та третім — Андрій Футей.[7][8]

Річні загальні збори Ради директорів

Докладніше: Річні загальні збори Ради директорів Світового конгресу українців

Щороку Рада директорів СКУ проводить річні загальні збори

  • 17–18 серпня 2005 р., м. Харків
  • 21–22 серпня 2006 р., м. Київ, Будинок Спілки письменників України
  • 20–21 серпня 2007 р., м. Донецьк, готель «Київ», Донецька обласна універсальна наукова бібліотека
  • 20 серпня 2008 пройшло засідання ради директорів у Києві в рамках IX Світового конгресу українців, на якому до складу СКУ було прийнято п'ять нових організацій з Латвії, Узбекистану, Республіки Хорватія, США та Канади
  • 20–21 серпня 2009 р., м. Львів
  • 22–23 серпня 2010 р., м. Перемишль, Польща
  • 21–23 серпня 2011 р., м. Київ, Культурно-мистецький центр Національного університету «Києво-Могилянська академія»
  • 7–9 вересня 2012 р., м. Анависсос, Греція

Провідні діячі

Євген Чолій — з 2008 року і до 27 листопада 2018 р. — президент СКУ
Павло Ґрод — з 27 листопада 2018 р. — президент СКУ

До 2008 р.:

З 2008 р.:

З 2013 р.:

  • Євген Чолій — президент (Канада);
  • Ярослава Хортяні — перший заступник президента (Угорщина);
  • Орися Сушко — другий заступник президента (Канада);
  • Петро Штик — третій заступник президента (Франція);
  • Стефан Романів — генеральний секретар (Австралія);
  • Богдан Ватраль — фінансовий референт (США);
  • Зенон Потічний — скарбник (Канада).

З 2014 р.:

З 2018 р.:

Примітки

  1. ↑ 50 років СКУ
  2. ↑ Вісник Світового Конґресу Вільних Українців. — 1984. — Ч. 1(12) // Diasporiana Електронна бібліотека
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
  4. ↑ 50-річчя Світового Конгресу Українців за участі Петра Порошенка
  5. ↑ Відзначення 50-ліття Світового Конґресу Українців. План заходів у 2017 році (укр.). Процитовано 17 вересня 2017.
  6. ↑ Korrespondent.net. Посол розповів про зустріч Порошенка з Трампом (рос.). Процитовано 17 вересня 2017.
  7. ↑ Президентом Світового Конґресу Українців обрано Павла Ґрода. http://ukrainianworldcongress.org/. СКУ. 28 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  8. ↑ Стало відомо, хто очолив Світовий конгрес українців. http://vgolos.com.ua/. Вголос. 27 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.

Джерела та література

Посилання

Світові Конґреси
Українців
  • I (Нью-Йорк, 1967)
  • II (Торонто, 1973)
  • III (Нью-Йорк, 1978)
  • IV (Торонто, 1983)
  • V (Торонто, 1988)
  • VI (Торонто, 1993)
  • VII (Торонто, 1998)
  • VIII (Київ, 2003)
  • IX (Київ, 2008)
  • X (Львів, 2013)
  • XI (Київ, 2018)
Президенти Світового
Конґресу Українців
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світовий_Конґрес_Українців&oldid=34406698