The Kid Is All Right
| Серія «Сімпсонів» | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| «Дитина повністю права» | |||||
| англ. The Kid Is All Right | |||||
 Ізабель та Ліса на заключних дебата | |||||
| Сезон № | 25 | ||||
| Серія № | 536 | ||||
| Перший показ | 24 листопада 2013 | ||||
| Сценарій | Тім Лонг | ||||
| Режисер(и) | Марк Кіркланд | ||||
| Виконавчий продюсер | Ел Джін | ||||
| Код виробника | SABF02 | ||||
| Запрошені зірки | |||||
| Єва Лонгорія в ролі Ізабель, Андерсон Купер в ролі самого себе | |||||
| Особливості серії | |||||
| Сцена на дивані | Заставка «Смішна Сімпсонія» зображує кожного персонажа як музичний інструмент. У Музиковілі містер Бернс (фагот) насильно змушує всіх грати тільки класичну музику. Однак, Ліса (саксофон) розпочинає повстання за свободу для всіх видів музики | ||||
| Хронологія | |||||
| |||||
| Сезон 25 | |||||
| Список серій | |||||
«The Kid Is All Right» (укр. «Дитина повністю права») — шоста серія двадцять п'ятого сезону мультсеріалу «Сімпсони», прем'єра якої відбулась 24 листопада 2013 року у США на телеканалі «Fox».
Сюжет[ред. | ред. код]
Ліса подружилась з новою ученицею Ізабель Гутьєррес. Вона в захваті від нової подруги і домовляється зробити спільну доповідь про Франкліна Рузвельта. Однак, на презентації Ізабель виступає із протилежними Лісі тезами. Ізабель заявляє Лісі, що вона республіканка (тоді як Ліса — лібералка).
Після розмови з батьками, дівчата вирішують відкинути політичні погляди, бо «їм лише по 8 років». У цей час за Ізабель стежить Республіканська партія Спрінґфілда. Вони в захваті від неї («молода, енергійна, латиноамериканка») і хочуть використати її для вербування партії. Однак при зустрічі віч-на-віч Ізабель відмовляється від підтримки на шкільних виборах президента класу. Однак, Республіканська партія вирішує підтриамти Ізабель навіть без її відома.
Ліса злиться на Ізабель, коли у школі бачить надмірну підтримку з боку партії. З допомогою Барта вона посилено готується до попередніх дебатів використовуючи різні методи боротьби. Коли Барт дістає відео-компромат на Ізабель, Ліса розуміє, що зайшла надто далеко.
На класних дебатів Ліса щиро говорить зібраним учням про віру і любов до своїх переконань і вона пишається тим, що є лібералкою. На заключних дебатах дівчата відмовляються від політики і заради дружби їм начхати, хто переможе.
В результаті вибори виграє Ізабель. Згодом Ліса надзвичайно підбадьорена результатами екзит-полу, наданого Мілгаусом. Виявляється, що 53 % учнів погоджуються з її поглядами — їм не подобається Ліса, але вони проголосували б за когось іншого, хто поділяє ліберальні ідеї.
У фінальній сцені під час президентських виборів у США 2056 року Ліса й Ізабель знову виступають конкурентками. За цим по телевізору спостерігає літній Гомер з Гомером-саксофоном з Музиковіля. Обоє пишаються за свою доньку.
Виробництво[ред. | ред. код]
Заставка серії містить 40 різних музичних фрагментів, записувались на трьох різних сеансах. Мелодії сключають у себе 30-секундні уривки Моцарта («Симфонія № 28») та Гріга, 15-секундні відрізки джазової музики, створені Альфом Клаузеном, та односекундні фрагменти духових, волинки, барабану, акордеону, дзвоників та інших музичних звуків[1].
Цікаві факти і культурні відсилання[ред. | ред. код]
- Назва заставки «Silly Simpsony» (укр. «Смішна Сімпсонія») є відсиланням до музичного мультсеріалу Disney «Silly Symphonies» (укр. «Кумедні симфонії Сімпсонія»). Водночас сама заставка є пародією на короткометражку 1935 року «Music Land» (укр. «Музична країна») з цього мультсеріалу[2].
Ставлення критиків і глядачів[ред. | ред. код]
Під час прем'єри серію переглянули 6,78 млн осіб з рейтингом 3.0, що зробило її найпопулярнішим шоу на каналі «Fox» тієї ночі[3].
Денніс Перкінс з «The A.V. Club» дав серії оцінку B- сказавши:
|
Якщо в серії є більший недолік, то це просто те, що [серія] не дуже смішна. Протягом більшої частини епізод здається змістовним, щоб дозволити Лісі вивчити (і викласти) урок від простої старої порядної Ліси Сімпсон, і я дивно з цим погодився…Виділення перерви з прискореного спуску в кепську кепкуватість, щоб зайнятися більше розповідями на основі персонажів, — не обов’язково погано для «Сімпсонів»[4]. | 
|
Він також похвалив щирість Ліси завдяки виконанню Ярдлі Сміт, однак, водночас, заявив, що запрошена зірка в ролі Ізабель Єва Лонгорія не внесла нічого особливого[4].
Тоні Сокол з «Den of Geek» дав серії три з половиною з п'яти зірок, високо оцінивши концепцію серії — обговорення дискусії «Демократи проти республіканців» у справедливому світлі та отримавши задоволення від короткого повернення містера Берґстрома[5].
Згідно з голосуванням на сайті The NoHomers Club більшість фанатів оцінили серію на 3/5 із середньою оцінкою 2,58/5[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ledesma, Chris (26 листопада 2013). Music Ville. Simpsons Music 500 (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ 'The Simpsons' Pay Tribute to 1930s Musical Cartoon - Video | Rolling Stone. web.archive.org. 23 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 листопада 2013. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ Sunday Final Ratings: ‘The Simpsons’ The Amazing Race’, ‘American Dad’ & ‘The Mentalist’ Adjusted Up; ‘America’s Funniest Home Videos’ Adjusted Down - Ratings | TVbytheNumbers. web.archive.org. 28 листопада 2013. Архів оригіналу за 28 листопада 2013. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б The Simpsons: “The Kid Is All Right”. The A.V. Club (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ The Simpsons: The Kid Is All Right, Review. Den of Geek (англ.). 25 листопада 2013. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ Rate and Review "The Kid Is All Right" (SABF02). The No Homers Club (англ.). Процитовано 30 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
| ||||||||