Старомлинівка

From Вікіпедія
Jump to navigation Jump to search
село Старомлинівка
Герб Старомлинівки
Старий грецький будинок
Старий грецький будинок
Старий грецький будинок
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Громада Старомлинівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA14040130010011171
Облікова картка Старомлинівка 
Основні дані
Засноване 1779
Населення 2635 (01.01.2014)
Площа 7.302 км²
Густота населення 361 осіб/км²
Поштовий індекс 85552
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°41′47″ пн. ш. 36°49′57″ сх. д. / 47.69639° пн. ш. 36.83250° сх. д. / 47.69639; 36.83250Координати: 47°41′47″ пн. ш. 36°49′57″ сх. д. / 47.69639° пн. ш. 36.83250° сх. д. / 47.69639; 36.83250
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Водойми річки: Мокрі Яли, Кобильня
Відстань до
обласного центру
106 км
Відстань до
районного центру
61,3 км
Найближча залізнична станція Зачатівська
Відстань до
залізничної станції
41,5 км
Місцева влада
Адреса ради 85552, с. Старомлинівка, вул. Центральна, 97
Сільський голова Місюк Михайло Миколайович
Карта
Старомлинівка. Карта розташування: Україна
Старомлинівка
Старомлинівка
Старомлинівка. Карта розташування: Донецька область
Старомлинівка
Старомлинівка
Мапа
Мапа

CMNS: Старомлинівка у Вікісховищі

Старомли́нівка (до 1946Старий Керменчик, урум. Т’ерменчик — млин) — село у Волноваському районі Донецької області. Адміністративний центр Старомлинівської сільської громади. У березні 2022 року в ході російського вторгнення в Україну село було окуповане російськими військами.

Загальні відомості

[edit | edit source]

Село розташоване на березі річки Мокрі Яли, у яку впадає річка Кобильня. Відстань до райцентру становить близько 61 км і проходить автошляхом Т 0518.

Землі села межують із територією Пологівського району Запорізької області. Неподалік від села розташований ботанічний заказник «Старомлинівський».

Назва

[edit | edit source]

Колишня назва села — Старий Керменчик.Греки переселенці з Криму назвали так село.Слово "Т’ерменчик" походить з Урумської мови(грецької мови українських греків) й означає млин. У радянську епоху село перейменували відповідно до української мови — Старомлинівка.

Історія

[edit | edit source]

Поселення засноване у 1779 році греками-переселенцями з півострову Крим, яких налічувалось тоді близько 800. Село отримало назву Керменчик, що в перекладі з грецької — млин, вітряк. За родиною закріпляли 30 десятин землі. Населення займалося вирощуванням пшениці, вівса, кукурудзи, льону, проса та розводило худобу. Обробляли шкіру, займалися ткацтвом, в селі діяла кузня.

За даними на 1859 рік у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1725 осіб (906 чоловічої статі та 819 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік й базари[1].

З 1866 року Старий Керменчик став центром волості. Частка переселенців збідніла і не мала худоби чи коней, знаряддя для обробки землі. Менша частина збагатилась і приймала на працю наймитів, у тому числі з Полтавської, Курської та інших губерній. Більша частка наймитів оселилась у Старому Керменчику.

Станом на 1886 рік у грецькій колонії, центрі Старо-Керменчицької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2277 осіб, налічувалось 414 дворових господарств, існували православна церква, школа, 13 лавок й 2 рейнських погріба, відбувалось 4 ярмарки на рік й базари щонеділі[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3258 осіб (1697 чоловічої статі та 1561 — жіночої), з яких 3253 — православної віри[3].

У 1908 році у грецькому поселенні мешкало 4080 осіб (2050 чоловічої статі та 2030 — жіночої), налічувалось 465 дворових господарства[4].

Більшість якого була наймитами. Поселення мало п'ять невеликих цегляних заводів, де також виробляли черепицю, 4 вітряки та 2 парові млини, 10 лавок і трактирів. Громада утримувала лікарський пункт(1 лікар та 2 фельдшери). До 1910 року кількість училищ для дітей збільшили до трьох, але більшість мешканців була неписьменною.

У 1908 року організували бібліотеку. У поселенні відбувалося два ярмарки по три дні.

У березні 2022 р. в ході російського вторгнення в Україну село було окуповане. Генеральним штабом повідомлялось про проведення масових репресій, катувань та виселення місцевого населення. У їхні оселі заселяли російських військових.

Старомлинівка є одним із найбільших населених пунктів на т. зв. Бердянському напрямку. Село є одним із ключових населених пунктів на цьому напрямку, в ході проведення контрнаступальних дій Збройних Сил.

Населення

[edit | edit source]

За даними перепису 2001 року населення села становило 3373 особи, з них 16,04 % зазначили рідною мову українську, 82,12 % — російську, 0,8 % — грецьку, 0,24 % — вірменську, 0,15 % — білоруську та 0,03 % — молдовську мову[5].

Культура

[edit | edit source]

Село Старомлинівка двічі приймало міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі 2007 та 2008 року.

Відомі люди

[edit | edit source]

Цікаві факти

[edit | edit source]

За 54 км від села у Пологівському районі Запорізької області розташоване село Новомлинівка.

Світлини

[edit | edit source]

Примітки

[edit | edit source]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2414) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 15-1)
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  6. http://xn--90adhkb6ag0f.xn--p1ai/arhiv/uchastniki-grazhdanskoj-vojny/uchastniki-belogo-dvizheniya-v-rossii/uchastniki-belogo-dvizheniya-v-rossii-ta-ti.html

Посилання

[edit | edit source]