Вигуричі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
село Вигуричі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький |
Рада | Чаруківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA07080050040028600 |
Основні дані | |
Засноване | 1583 |
Населення | 255 |
Площа | 0,081 км² |
Густота населення | 3148,15 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45627 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°35′12″ пн. ш. 25°6′48″ сх. д. / 50.58667° пн. ш. 25.11333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
226 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Першотравнева, 31, с. Чаруків, Луцький р-н, Волинська обл., 45653 |
Карта | |
Мапа | |
Вигу́ричі — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 255 осіб.
1583 року пан Богдан Віґура платить подимний податок з маєтку князя Юрія Чарторийського села Віґурич в повіті Луцькому[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 245 осіб, з яких 93 чоловіки та 152 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 255 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,43 % |
російська | 1,57 % |
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- В урочищі «Корчунок» — два кургани невизначеного часу, один з яких має висоту 3,5 і діаметр 22,3, а інший дуже пошкоджений оранкою.
- На території села, поблизу клубу — давньоруське поселення.
- За 1,5 км на північний захід від села, на підковоподібному мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонка (правосторонній доплив р. Чорногузки) висотою 6 м над рівнем заплави, на північ від шосейної дороги спорученням Луцьк–Львів — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 2 га. Речові матеріали зібрані по обидві сторони від лінії електропередач.
- За 1,5 км на північ від села, на північ від саду і на північний схід від городньої бригади, на схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонка висотою 6–8 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-XIV ст. площею до 3 га.
- За 0,5 км на захід від села — поселення давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст.
- ↑ Jednostka - Szukaj w Archiwach. www.szukajwarchiwach.gov.pl (Староукраїнська та польська.) . с. 626. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 189—190.
- Погода в селі Вигуричі [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |