Координати: 44°47′2.0000001004092″ пн. ш. 34°24′33.000000101193″ сх. д. / 44.78389° пн. ш. 34.40917° сх. д. / 44.78389; 34.40917
Очікує на перевірку

Демерджі-яйла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Демерджі-яйла
Зображення
Гірський хребет Кримські гори
Країна  Україна[1]
Адміністративна одиниця Автономна Республіка Крим[1]
У межах природно-географічного об'єкта Крим
Висота над рівнем моря 1228 м
Категорія для видів з цього об'єкта d
Мапа
CMNS: Демерджі-яйла у Вікісховищі

44°47′2.0000001004092″ пн. ш. 34°24′33.000000101193″ сх. д. / 44.78389° пн. ш. 34.40917° сх. д. / 44.78389; 34.40917

Демерджі-яйла
Демерджі-яйла. Панорама

Демірджі́-яйла́ (крим. Demirci Yayla; помилково Демерджі-яйла) — гірський масив (яйла) в Ялтинському районі Криму.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва Демірджі (Demirci) походить від крим. demirci — коваль. У Середньовіччі греки називали гору Фуна — «паруюча». Ця назва залишилася за фортецею біля підніжжя гори.

Правильна назва масиву — Демірджі, але у другій половині XX століття широкого розповсюдження набув викривлений варіант Демерджі. В останні роки в путівниках і картографічних виданнях спостерігається тенденція повернення до споконвічного написання назви.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Демірджі-яйла належить до Головного пасма Кримських гір. Біля підніжжя гори розташоване село Лучисте, що до 1945 року називалося Демірджі. Вершини — Північна Демерджі (1 356 м) і Південна Демерджі (1 239 м). На схилах Південної Демірджі розташовано вигадливі скупчення каменів — Долина привидів.

Поблизу вершини розташована скеля Хой-Кая відома як Голова Катерини (інша назва — Голова воїна), добре помітна з траси Сімферополь — Ялта.

На схилах гірського масиву починається невелика річка Куру-Узень. На західних схилах Демерджі — Галявина МАН.

Окремі вершини Демірджі-яйли: Північна Демерджі, Південна Демерджі, Уч-Терек, Ернен-Кая, Босна, Діпліс-Хая, Байрак-Хая, Басамах-Хая, Базарбай (гора), Самар-Кая, Шан-Кая.

На відміну від інших кримських яйл, Демерджі складається не тільки з вапняку, а має численні вкраплення гальки і валунів твердих порід, схоплені вапняковим «цементом». Вода просочується з поверхні в глиб породи, реагує з вуглекислим газом, що міститься в ґрунті, і набуває властивості слабкої кислоти, яка роз'їдає породу. Під впливом такої води і вивітрювання вапняк руйнується, залишаючи «скульптури» з самих твердих порід. Це «пальці» — колони, «гриби» — колони з «кришками» і багато іншого. Найбільша з них п'ятиметрової ширини і висотою майже 25 метрів. Найвідоміше місце їх скупчення — «Долина привидів». За легендою, коли по Демерджі повзуть хмари, час від часу погляду відкриваються загадкові силуети, які через мить зникають.

Часом в результаті землетрусів на схилах гір, що вивітрилися, відбуваються грандіозні обвали, формуючі величезні кам'яні хаоси, які стали результатом обвалів 1894, 1968 і 1982 рр. Обширна територія уздовж крутого схилу Демірджі виявилася захаращеною хаотичним навалюванням загострених конгломератних брил; деякі з них — величиною з триповерховий будинок. Загальний же об'єм хаосу брили перевищує 4 млн кубометрів.

Галерея

[ред. | ред. код]
Вид із Демерджі на Бабуган і Чатир-Даг (Долина Привидів)
Південна Демерджі

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка.  — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.  224 с.
  • Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017.  358 c
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.