Координати: 48°28′55″ пн. ш. 34°38′48″ сх. д. / 48.48194° пн. ш. 34.64667° сх. д. / 48.48194; 34.64667

Запоріжжя-Кам'янське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Запоріжжя-Кам'янське

Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол
Запоріжжя-Кам'янське — Гребля
Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
м. Кам'янське


Колишня назва станції до 23 березня 2017 року

Вокзал станції Запоріжжя-Кам'янське
у 1920—1930 роках
48°28′55″ пн. ш. 34°38′48″ сх. д. / 48.48194° пн. ш. 34.64667° сх. д. / 48.48194; 34.64667
Дата відкриття 30 травня
Рік відкриття 1884 (140 років)
Попередня назва Запоріжжя, Баглій
Колій 29
Платформ 2
Тип платформ(и) берегова та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Січеславський шлях
Пересадка на трамвай № 2
Відстань до Києва, км 501
Відстань до Греблі, км 14
Відстань до Нижньодніпровська-Вузла, км 42
Відстань до Верхівцевого, км 39
Код станції 456007 ?
Код «Експрес-3» 2210768 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні послуги Автобус  Таксі Таксофон
Мапа
Запоріжжя-Кам'янське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Запоріжжя-Кам'янське
Запоріжжя-Кам'янське

Запорíжжя-Кáм'янське (до 1924 року — Запоріжжя, у 1924—2017 — Баглій) — вантажна станція першого класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці.

Розташована у місті Кам'янському Дніпропетровської області між станціями Кам'янське-Пасажирське (4 км) та Сухачівка (15 км).

Історія

[ред. | ред. код]

Станцію Запоріжжя-Кам'янське споруджено при прокладанні першої ділянки новозбудованої Катерининської залізниці та урочисто відкрито 18 (30) травня 1884 року[1]. У складі Катерининської залізниці було побудовано Кам'янську гілку — від станції Запоріжжя (нині — Запоріжжя-Кам'янське) до шпалопросочувального заводу на березі Дніпра, при станції Тритузна. У 1892 році цей шпалопросочувальний завод було перенесено на станцію Кайдацька біля Катеринослава. Саме ці місця у 1887 році обрало для будівництва свого заводу новостворене, завдяки іноземному капіталу, Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство. Через два роки завод розпочав роботу, а напередодні Першої світової війни він став найпотужнішим металургійним підприємством.

Сусіднє Кам'янське (тоді ще давнє козацьке село) у 1913 році мало вже 40 тисяч населення, а 1917 року — 60 тисяч, чим перевершило більшість повітових центрів і наблизилося до невеликих губернських. У цьому ж році, за Тимчасового уряду, воно нарешті отримало статус міста. У 1930-ті роки воно отримає ідейно витриману назву — Дніпродзержинськ. Головна лінія залізниці проходить у цій місцевості по дніпровсько-сурському водоподілу, де різниця висот із берегом Дніпра складає близько 120 метрів. Саме це змусило вдатись до такого розвитку траси — з романківським тупиком, де потяги змінювали напрямок руху. Це було незручно і навіть призводило до аварій.

У теперішні часи заведено пов'язувати слова «Запоріжжя», «запорізький» із містом Запоріжжям або Запорізькою областю, забуваючи при цьому, що місто це до 1921 року звалося Олександрівськ, а Запорізька область утворена лише 1939 року. Історично ж Запоріжжя — це землі від Південного Бугу до Кальміусу, від Орелі до дніпровських низів. Був період, коли вся Катерининська залізниця офіційно називалася Запорізькою — під час гетьманату Скоропадського.

На старих фото є можливість побачити лише стіни першого поверху будівлі у неороманському стилі. Нині вони гладко тиньковані, а перед цим були обкладені кахлями. За цим проектом на Катерининській залізниці було збудовано декілька вокзалів.

Кам'янською гілкою перевозились тільки вантажі, регулярного пасажирського руху нею не було. На вокзал і з вокзалу пасажирів доправляли візники, розцінки яких під час осіннього та весняного бездоріжжя були вищими.

1921-го року місто Олександрівськ було перейменоване на Запоріжжя. Проте його залізничні станції лишалися зі старою назвою. Перейменували їх лише за три роки. А станцію Запоріжжя біля Кам'янського 1924 року вирішили назвати на честь революціонера Гаврила Баглія — одного з перших радянських керівників залізниці.

Місцевим вокзалом станція слугувала 81 рік, аж до побудови Дніпродзержинська-Пасажирського (нині — Кам'янське-Пасажирське) у 1965 році[2].

23 березня 2017 року станція отримала сучасну назву[3].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Станція розташована на перетині трьох ліній Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол, Запоріжжя-Кам'янське — Гребля та Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське. На станції зупиняються приміські електропоїзди у напрямках Дніпра, Кривого Рогу та П'ятихаток.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  2. ↑ У серці запорізького краю. Станція Запоріжжя (Баглій) і Кам’янська гілка Катерининської залізниці. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  3. ↑ Телеграма НР ЦМ-15/122 від 23.03.2017 p. «Про внесення змін до ТК № 4. Архів оригіналу за 24.03.2017. Процитовано 24.03.2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Запоріжжя-Кам%27янське&oldid=36956178