Координати: 49°51′57″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 32.25917° сх. д. / 49.86583; 32.25917
Очікує на перевірку

Мехедівка (Золотоніський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мехедівка
Соняшникові поля біля залізничної станції
Соняшникові поля біля залізничної станції
Соняшникові поля біля залізничної станції
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Зорівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040110060092478
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване кінець 17 століття
Населення 400 (2022 рік)
Поштовий індекс 19851
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°51′57″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 32.25917° сх. д. / 49.86583; 32.25917
Середня висота
над рівнем моря
115 — 119 м[1]
Відстань до
обласного центру
49,2 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Мехедівка
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради с. Зорівка
Карта
Мехедівка. Карта розташування: Україна
Мехедівка
Мехедівка
Мехедівка. Карта розташування: Черкаська область
Мехедівка
Мехедівка
Мапа
Мапа

CMNS: Мехедівка у Вікісховищі

Мехе́дівкасело в Україні,у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Зорівської сільської громади. Розташоване за 25 км від селища Драбів та за 2 км від залізничної станції Мехедівка. Населення — 400 осіб (2022 рік).

Історія

[ред. | ред. код]

Село вперше згадується у документах 17 століття. Назва села походить від прізвища козака Тимка Мехеди[3].

Була приписана до Успенської церкви у Деркачівці[4][5][6]

Селеще є на мапі 1826-1840 років.[7]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

У роки радянсько-німецької війни 210 мехедівців билися проти німецько-нацистських загарбників, з них 156 нагороджено орденами й медалями. І. М. Удоду посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Пам'ять про загиблих односельців увічнено обеліском Слави. На території села є братська могила, де покояться останки солдатів війни.

Станом на 1972 рік селі проживало 1 013 осіб, на території села міститлася центральна садиба колгоспу «Більшовик», що мав в користіванні 2,6 тисяч га землі, у тому числі орної — 2,5 тисяч га. Напрям господарства був зерновий з розвинутим тваринництвом.

У 1977 році приєднана Деркачівка[8][9]

На той час у селі працювали середня школа, де навчалися 323 учня, клуб на 300 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 13,7 тисяч примірників, дільнична лікарня, дитячі ясла, аптека, ощадна каса, 4 магазини.

Релігія

[ред. | ред. код]

На території села діє Українська греко-католицька Церква[10] парафія Успіння Пресвятої Богородиці (номер 36772329) (отець Голоднюк Юрій проживає постійно в місті Золотоноша) у пристосованому приміщенні[11] та парафія Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ МП (номер 39114075), яка до січня 2017 року використовувала старе занедбане приміщення колишнього перебудованого храму[5][4][6] — до розпаду СРСР воно служило в селі за Будинок культури. Однак і це приміщення згоріло, і православна громада побудувала собі новий храм,[12] 12 листопада 2017 року.

  • Клименко Володимир Федорович (народився 1926 року в Мехедівці — помер 1997) — український педагог, Заслужений учитель України, кавалер орденів і медалей.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 3 жовтня 2007.
  2. maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  3. «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
  4. а б Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  5. а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст.567 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  6. а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.462-463 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  7. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  8. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.526 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  9. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  10. http://ugcc.kiev.ua/blog/category/news/ [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.]
  11. Офіційний сайт Київської архієпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  12. освячений [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]