Перший дакійський похід Траяна
| Перший Дакійський похід | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дакійські війни | |||||||
 Битва римлян з даками | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Римська імперія
|
 Дакія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Траян Маній Лаберій Максим
|
Децебал
| ||||||
Перший дакійський похід Траяна — похід римського імператора Траяна проти даків, який проходив зі 101 по 102 рік. Дакія стала дуже могутньою за правління царя Децебала, попри перемоги Доміціана. Вона становила собою загрозу Римській державі.
Війна[ред. | ред. код]
Після отримання підтримки з боку римського сенату і його благословення на війну, в 101 році, Траян був готовий почати похід на Дакію. Римська армія складалася з 12 легіонів. Цим силам протидіяла приблизно 160-тисячна (включаючи 20 тис. союзників — бастарнів, роксоланів) армія Децебала. Це була війна, в якій було показана вся римська військова майстерність. Інженером Аполлодором був побудований кам'яний міст для переправи через Дунай в Дакію римських військ, пізніше відомий як міст Траяна. Легіони перейшли через Дунай, порушивши мирний договір Доміціана. Армія була розділена на кілька колон. В кінці 101 року, даки справили масові напади на римські легіони, але були переможені. Римлянам довелося вести важкі бої; агресор зіткнувся з гідним противником, який не тільки стійко опирався, але і відважно контратакував на римській стороні Дунаю.
У Тибіскі військо знову з'єдналося і стало просуватися до Тапаму, на підступах до столиці Дакії Сармізегетуза, де у вересні відбулася битва з даками що дали запеклий опір.
Відхиливши прохання Децебала про мир, Траян був змушений прийти на допомогу атакованим фортецям на південь від Дунаю, де, проте на нього чекав успіх — прокуратор Нижньої Мезії Маній Лаберій Максим полонив сестру Децебала, без бою були відвойовані захоплені після поразки Фуско трофеї. У лютому 102 року поблизу Адамкліссі відбулася кровопролитна битва, в ході якої Траян наказав розірвати на бинти одежу. Загинуло майже 4 тисячі римлян. На честь цієї перемоги в Адамкліссі були споруджені монументальні пам'ятники, величезний мавзолей, могильний вівтар зі списком загиблих і невеличкий курган. Навесні було розпочато контрнаступ, проте римляни, доклавши значних зусиль, відкинули даків назад в гори.
Підсумки[ред. | ред. код]
Війна завершилася офіційною здачею Децебала. Децебал був зобов'язаний поступитися частиною території, передати облогові пристосування і інженерів, повернути римських дезертирів і не набирати їх більше до себе в армію. Дакія отримала статус залежного союзника, а Траян взяв собі почесний титул Дакійського. Однак Децебал порушив більшість умов. Він почав відновлювати армію і посилювати свою владу; без дозволу Рима завоював частину території язигів, одного з сарматських народів. У підсумку після нападу даків на римський гарнізон і захоплення римського намісника Гнея Помпея Лонгіна в 105 році почався Другий дакійський похід Траяна.
Посилання[ред. | ред. код]
- Останній великий завойовник: Траян і Дакійські війни (Голдсуорті А.) [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.]