Проханов Олександр Андрійович
Проханов Олександр Андрійович | |
---|---|
Народився | 26 лютого 1938[1][2] (86 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | журналіст, письменник, редактор, громадський діяч, сценарист, публіцист, прозаїк-романіст |
Alma mater | Московський авіаційний інститут (1960) |
Знання мов | російська |
Членство | СП СРСР і Ізборський клуб[3] |
Роки активності | 1967 — тепер. час |
Жанр | нарис і есей |
Нагороди | |
IMDb | ID 0698561 |
Олександр Андрійович Проханов (* 26 лютого 1938, Тбілісі, Грузинська РСР) — радянський і російський письменник, сценарист, публіцист, журналіст, політичний і громадський діяч, російський православний націоналіст-шовініст[4]. Член секретаріату Спілки письменників Росії. Головний редактор газети «Завтра». Лауреат премії Ленінського комсомолу (1982). Голова російської націоналістичної організації «Ізборський клуб».
Народився 26 лютого 1938 року у Тбілісі. Прадіди Проханова, молокани, рятуючись від релігійних переслідувань, пішли з Тамбовщини й Саратовської губернії у Північну Осетію й на Закавказзя. Його дід Олександр Степанович Проханов був молоканським богословом й доводився рідним братом Іванові Степановичу Проханова, — засновнику й керівнику Всеросійського союзу євангельських християн (1911—1931) й віце-президенту Всесвітнього баптистського альянсу (1911—1928). Дядько О. А. Проханова, вчений-ботанік, залишився у СРСР після еміграції І. С. Проханова, був репресований, але потім звільнений.
Закінчив Московський авіаційний інститут імені С. Орджонікідзе (1960). Працював інженером, лісником у Карелії і Підмосков'ї. У 1960—1970-х роках — співробітник газет «Правда», «Літературна газета». У 1971 році видав свої перші художньо-публіцистичні книги. У 1972 році був прийнятий до Спілки письменників СРСР.
З 1986 року активно виступав з публіцистичними нарисами в російських патріотичних та націоналістичних виданнях: журналах «Молода гвардія», «Наш сучасник», газеті «Літературна Росія». У 1989—1991 роках — головний редактор журналу «Радянська література». З грудня 1990 — головний редактор газети «День».
У серпні 1991 підтримав дії ГКЧП.
У вересні 1993, після указу президента про розпуск Верховної Ради Росії, закликав у газеті «День» скинути «антинародний режим Єльцина».
З листопада 1993 року — головний редактор газети «Завтра».
Під час російсько-української війни підтримував тісні зв'язки з терористами ДНР та ЛНР[5].
В червні 2015 виступив з ініціативою православної канонізації Йосипа Сталіна[6].
В квітні 2017 закликав завдати удару російськими крилатими ракетами по установках залпового вогню та артилерійським підрозділам України на території Донбасу[7][8].
Автор романів:
- «Вічне місто»;
- «600 років після битви»;
- «Ангел пролетів»;
- «Палац»;
- «Сон в Кабулі»;
- «Третій тост»;
- «Чеченський блюз»;
- «Ті, що йдуть в ночі»;
- «Червоно-коричневий»;
- «Пан Гексоген»;
- «Останній солдат імперії»;
- «Крейсерова соната»;
- «Напис»;
- «Політолог» та інші[9].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119206528 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 143–147. — ISBN 5-94848-307-X
- ↑ https://izborsk-club.ru/10978
- ↑ «Завтра» не будет никогда [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В «ДНР» приехал Проханов с книгой «Убийство городов» [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сталина предложили причислить к лику святых [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Росії пропонують завдати удару по Україні у відповідь на дії США в Сирії. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- ↑ Проханов. «Асимметричный ответ на удар США — залп русских ракет по ВСУ в Донбассе»
- ↑ «Роман-газета». 2006, № 17.
- Александр Проханов [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 26 лютого
- Народились 1938
- Уродженці Тбілісі
- Випускники Московського авіаційного інституту
- Члени Спілки письменників СРСР
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Російський націоналізм
- Російські журналісти
- Російські письменники
- Російські шовіністи
- Відмічені в українофобії
- Ізборський клуб
- Сталіністи