Середньонорвезька мова
| Середньонорвезька мова | |
|---|---|
| середьнонорв. nornskt mál[1] букмол / нюношк mellomnorsk високонорв. millomnorsk | |
| Поширена в | сучасна Норвегія |
| Носії | Немає. Існувала в 14-16 столітті. |
| Писемність | Латиниця |
| Класифікація | Індоєвропейські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Середньонорвезька мова (норв. mellomnorsk; нюн. mellomnorsk, millomnorsk) — історичний різновид норвезької мови, яким говорили норвежці в період приблизно з 1350 до 1550 років. Була останньою фазою розвитку норвезької, як державної, перед тим, як її замінила данська мова.
Чума, яка спустошувала Європу в середні віки дісталась до Норвегії 1349 року, померло більше 60 % населення.[2], що могло прискорити розвиток мови. Але ще до чуми Норвегія була в союзі з Данією та Швецією, але як найслабша його частина, що підкреслилось Кальмарською унією. Тому посилювались впливи сусідніх мов - шведської, а потім і данської. Спочатку процес відбувався серед ченців, які складали більшу частину грамотного населення, а потім і серед решти громадян.
Мова зазнає ряду змін: граматика була спрощена, в тому числі відбулась втрата відмінків та дієвідмін. Крім того, в деяких діалектах з'явилась редукція голосних, більшість таких звуків в закінченнях вимовлялись як «е».
Також у мові відбуваються зміни, коли частина лексики замінюється німецькими відповідниками, через торгові та інші зв'язки з німецькими державами. Ці зміни відбувалися паралельно у данській, шведській та норвезькій мовах. Через це і відбувається віддалення з подальшим відокремленням фарерської та ісландської мов, які з 16 століття розглядаються як окремі.
Фонематична структура також зазнала змін. Дентальний фрикативний звук þ і глухий ð зникли з норвезької мови, перетворившись на проривні t і d, відповідно.
Протягом 15 століття середньнорвезька поступово перестала використовуватись на письмі. Реформація 1536 року замінила данською латинську мову в церкві, що ще більше посилило вплив першої. В кінці 16 століття король Данії Крістіан IV (1577-1648) вирішив переглянути і перекласти на данську Земський закон Магнуса VI «Закон країни» 13 століття, який був написаний давньоскандинавською мовою. У 1604 році було введено переглянуту редакцію закону. Переклад цього закону означав остаточний перехід до данської мови, як офіційної мови Норвегії[3].
- ↑ Bokmålsordboka - Nynorskordboka. ordbok.uib.no. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 4 вересня 2020.
- ↑ Harald Aastorp (1 серпня 2004). Svartedauden enda verre enn antatt. Forskning.no. Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 3 січня 2009. [Архівовано 2008-03-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Det norske samlaget 2007. Språk i Norge på 1500-tallet. stovnernorsk2st4d.wikispaces.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 4 квітня 2016.
- Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- «Kulturformidlingen norrøne tekster og kvad» [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.](норв.)
- «Medieval Nordic Text Archive» [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.] Організація роботи з середньовічними норманськими текстами(англ.)
- «Dokumentasjonsprosjektet» [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.](норв.)
- Старонорвезький словник [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)