Очікує на перевірку

Сосенко Модест Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сосенко.
Модест Данилович Сосенко
Народження28 квітня 1875(1875-04-28)
Пороги, Австро-Угорщина Австро-Угорщина, нині Івано-Франківський район Івано-Франківська область,Україна Україна
Смерть4 лютого 1920(1920-02-04) (44 роки)
 Львів,
ЗУНР ЗУНР
ПохованняЯнівський цвинтар[1]
Національністьукраїнець
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина, ЗУНР ЗУНР
Жанрцерковний монументальний живопис, портрет, іконопис
НавчанняКраківська Школа Мистецтв, Мюнхенська Академія, Національна Школа Мистецтв у Парижі
Діяльністьіконописець, графік
Покровительмитрополит Андрей Шептицький
Вплив наЮліан Буцманюк
CMNS: Сосенко Модест Данилович у Вікісховищі

Модест Данилович Сосе́нко (28 квітня 1875, Пороги, Австро-Угорщина — 4 лютого 1920, Львів, ЗУНР) — український художник-монументаліст, портретист, пейзажист, ілюстратор[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї греко-католицького священника, пароха с. Пороги о. Данила Сосенка. Початкова освіта — ґімназія при монастирі оо. Василіян у Бучачі (1887–1895 рр.[3]). Вчився у Краківській школі мистецтв (1896–1900) у відділі рисунків та малярств, та завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького в Мюнхенській академії (1901–1902) у відділі технічного малярства у Оттона Зейца, і в Національній школі мистецтв у Парижі (майстерня Леона Бонна) (1902–1905); з 1908 р. жив у Львові. З 1907 р. працював реставратором у Національному музеї у Львові. Під час Першої світової війни був мобілізований до Австро-угорської армії, брав участь у військових діях в 1916–1918 роках.

Подорожував по Італії й Україні (1908–1913), Єгипті й Палестині (1914). Був мобілізований під час Першої світової війни і впродовж 1916–1918 років перебував на фронті в складі Австро-угорської армії. Але на передовій він активно малював мініатюрні пейзажі. Після війни Сосенко регулярно хворів.

Останні роки життя провів у митрополичій резиденції при соборі святого Юра у Львові. Помер 4 лютого 1920 року в домі митрополита Шептицького.

Модест Сосенко похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле № 31[4]. За заповітом уся спадщина перейшла до Національного музею у Львові[2].

За заповітом всі твори були передані Національному музею у Львові, де вони і зберігаються. Частина колекції знаходиться у Львівській галереї мистецтв, Львівському музеї історії релігії, Коломийському державному музеї народного мистецтва «Гуцульщина», Івано-Франківському краєзнавчому музеї, музеї на горі Святого Юра у Львові.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Уперше брав участь у виставці українських малярів та народного мистецтва у Львові в січні 1905 року.

На першому етапі творчості працював у жанрі пейзажу, згодом перейшов до монументального та станкового релігійного малярства, що зробило його відомим.

У своїх творах, особливо на релігійну тематику, Модест Сосенко намагався синтезувати старі візантійські основи малярства з сучасними йому мистецькими досягненнями, був новатором у цій ділянці.

Сосенко став одним з перших художників, який виступив з власною системою оздоблення українських храмів. Там він об'єднав візантійський стиль та новаторства заходу, а також орнаменталістику та модерн. Ще в 1901 році Модест розписав святилище в церкві с. Яблуниця Івано-Франківської області, але церква не збереглася до наших днів. Взагалі історики стверджують, що насліддя художника складно оцінити через наслідки бойових дій першої половини XX ст.

Знищення розписів Сосенка у Славську

[ред. | ред. код]

У травні 2019 року в церкві Успіння Богородиці у Славському було безжально знищено всі настінні розписи Сосенка і його учня Юліана Буцманюка. Священник і громада самовільно почали ремонт, незважаючи на переконання представників єпархії та пояснення мистецтвознавців.[6] Модест Сосенко доклався до оздоблення одинадцяти церков на території України, серед них була і церква у Славському. Його стінопис був лише в чотирьох церквах, включаючи церкву Успіння Борогодиці. Розписи талановитого художника збережені ще у згаданій церкві Святого Михаїла Підберізцях, у дерев'яній церкві села Поляни Золочівського району та в церкві Святого Миколая у Золочеві.[6]

Після повідомлення 10 травня про планований у церкві ремонт у Славське одразу поїхали мистецтвознавці, чиновники і навіть представники єпархії. Впродовж двох днів — 12 та 13 травня — вони намагалися переконати настоятеля храму Андрія Петришина та громаду в цінності розписів. Обласний відділ охорони культурної спадщини видав припис про заборону будь-яких робіт, оскільки церква є пам'яткою архітектури і будь-які роботи у ній мають бути дозволені органом охорони культурної спадщини. Проте священнослужитель і громада не зреагували на припис і за два наступні дні все церковне малярство перетворилося на гору уламків. 15 травня ввечері інтер'єри храму були цілком знищені.[6]

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • Його іменем названо одну з вулиць у Львові.
  • У 2000 році вийшов поштовий конверт з маркою присвяченою Модесту Сосенку.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Надгробок на могилі родини Сосенків
    Надгробок на могилі родини Сосенків
  • Надгробок на могилі родини Сосенків
    Надгробок на могилі родини Сосенків
  • Надгробок на могилі родини Сосенків, квітень 2022
    Надгробок на могилі родини Сосенків, квітень 2022
  • Поштова марка, 2000.
    Поштова марка, 2000.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Patlewicz B., Tomczyk R. Cmentarz Janowski we Lwowie. Polskie dziedzictwo narodowe — Щецин: 2017. — Т. 1.
  2. ↑ а б в СОСЕНКО МОДЕСТ ДАНИЛОВИЧ. resource.history.org.ua. Процитовано 18 лютого 2021.
  3. ↑ Дуда, Пиндус, с. 582.
  4. ↑ Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — ISSN 1563-3977.
  5. ↑ Вуйцик В. С. Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 58.
  6. ↑ а б в Розписи Сосенка: дві різні історії. Збруч (укр.). 27 травня 2019. Процитовано 21 жовтня 2022.

Джерела, література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сосенко_Модест_Данилович&oldid=41839784