ТЕ7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕ7
Тепловоз ТЕ7
Основні дані
Рік будування1956 — 1964
Країна будуванняСРСР СРСР
ЗаводХарківський завод транспортного машинобудування, Луганський тепловозобудівний завод
Разом побудовано113
Країни експлуатаціїСРСР СРСР
Роки експлуатації1957 — 2000-ні
Ширина колії1520 мм
Рід службипасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість140 км/год проектна
100 км/год реальна
Осьова формула2×(30−30)
Габарит1Т
Довжина локомотива2×16 969 мм
Ширина3083 мм
Висота4795 мм
Робоча маса2×126 т
Зчіпна маса2×126 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки		21 тс (207 кН)
Повна колісна база12 800 мм (секція)
Найменший радіус кривих125 м
Тип дизеля2Д100
Потужність дизеля2×1472 кВт (2×2000 к.с.)
Тип передачіелектрична постійного струму
Тяговий генераторМПТ99/47А
Тип ТЕДЭДТ-200Б
Потужність ТЕД12×206 кВт
Діаметр коліс1050 мм
Сила тяги тривалого режиму2x11600 кгс
Швидкість тривалого режиму35 км/год
Дотична потужність~ 3000 к. с.
ККД28 %

ТЕ7 (Тепловоз з Електричною передачею, 7-ма серія) — пасажирський тепловоз, що випускався в СРСР з 1956 по 1964.

Історія

[ред. | ред. код]

1955 було вирішено створити пасажирський тепловоз на базі вантажного тепловоза ТЕ3. У проект ТЕ3 було внесено низку змін і в кінці 1956 Харківський завод транспортного машинобудування виготовив перший двосекційний тепловоз серії — ТЕ7-001.

Від ТЕ3 тепловоз відрізнявся передатним числом тягового редуктора (66:26 замість 75:17), а від перших серій і конструкцією кабіни машиніста. Кабіна стала більш високою, світлою і більш звуконепроникною. Згодом вона стала використовуватися на всіх ТЕ3. Зміна передатного числа дозволила збільшити швидкість тривалого режиму з 20 до 25 км/год при одночасному зменшенні сили тяги. Спочатку проектна швидкість була визначена на рівні 140 км/год, однак за результатами експлуатації обмежена 100 км/год.

1957 за результатами тягово-експлуатаційних випробувань на лінії Москва — Ленінград в конструкцію було внесено низку додаткових змін, пов'язаних найперше з екіпажною частиною (ковзні опори кузова, ресорне підвішування із зменшеним тертям тощо). До кінця 1957 року було випущено 7 локомотивів серії. З 1956 по 1964 Харківський, а потім Луганський тепловозобудівний завод побудували 113 тепловозів ТЕ7.

Спочатку тепловози ТЕ7 обслуговували кур'єрські та швидкі поїзди на лінії Москва-Ленінград і Москва-Київ. Причому 650 км шляху з Москви до Ленінграду поїзд долав за 6 годин 20 хвилин. З літа 1963 тепловози серії стали водити пасажирські поїзди на інших маршрутах: Малоярославець — Київ — Жмеринка, Смоленськ — Мінськ — Брест, Мінськ — Вільнюс — Калінінград.

На 1 січня 1976 на залізницях СРСР перебували 225 секцій тепловозів серії ТЕ7, тобто всі, крім однієї секції.

Пульт машиніста

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Раков В. А. Тепловозы серии ТЭ3 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — Москва : Транспорт, 1999. — С. 143 - 144. — ISBN 5-277-02012-8.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Фотографії тепловозів ТЕ7. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 19 березня 2013.(рос.)
Тепловози, збудовані за часів СРСР (1922–1991)
Німеччина

Еел2 (1924) • Емх3 (1926) • Еел8 (1932) • Дг14-1 (1941)

США

Да (1942-46) • Дб (1944-45)

СРСР

Щел1 (1924) • Еел8 (1932) • Еел (1932-41) • АА (1933) • ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ2 (1956-59) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • Чехословаччина ЧМЕ2 (1957-1965) • ТЕ10 (1958-1961) • ТЕМ1 (1958-1966) • ТГК (1958-1962) • ТГ100 (1959) • ТГ102 (1959—1965) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ3 (1959-67) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГК2 (1960-2008) • ТГМ23 (1960-донині) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕП60 (1960-1985) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ТУ4 (1962—1974) 1 • Чехословаччина ЧМЕ3 (1963-1988) • ГП1 (1964) • М62 (1965-1980) • ТГМ6 (1966-донині) • ТУ5 (1967—1973) 1 • ТУ6 (1968—1971) 1 • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТУ7 (1971—1986) 1 • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТГМ4 (1971-донині) • ТЕП70 (1973-2006) • ТУ6А (1973—1988) 1 • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • ТЕМ7 (1975-донині) • ТЕП75 (1976) • ТУ6Д (1978—1988) 1 • ТУ6П (1978—1988) 1 • 2ТЕ121 (1978-1992) • ТЕМ3 (1979-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ40 (1982-донині) 4, 1520 мм • ТГМ12 (1983) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • Чехословаччина ЧМЕ5 (1985) • ТУ7А (з 1986) 1 • ТЕ136 (1984-1992) • 2ТЕ137 (1985) • ТУ6СПА (1986—1993) 1 • ТЕМ15 (1987-1995) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕП80 (1988-1989) • ТУ8 (з 1988) 1, 2 • ТУ8Г (з 1988) 1, 3 • ТУ8П (з 1988) 1, 3 • ТУ10 (з 2010) 1

Прапорець вказує країну виготовлення. В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози. Ширина колії: 1 — 750 мм, 2 — 1000 мм 3 — 1067 мм, 4 — 1435 мм.

ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕ30 (1961)

В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози.

ТЕ7 (1956-1964) • ТГМ2 (1956-57) • ТЕ10 (1958-1961) • ТГ100 (1959) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • М62 (1965-1980) • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕМ2 (1968-1979) • ТЕ114 (1971-1985) • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • 2ТЕ121 (1978-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТЕ136 (1984-1992) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕМ103 (2005) • ТЕП150 (2007) • 3ТЕ116У (2013-2015)

В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози.

ТЕ3 (1956-1973) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961)

В дужках подано роки виготовлення. Письмівкою вказано дослідні тепловози.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ТЕ7&oldid=25259246