Теодор Остеркамп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Остеркамп
Theodor Osterkamp
Прізвисько«Дядько» (нім. Onkel)
Народження15 квітня 1892(1892-04-15)
Німецька імперія Дюрен, Рейнська провінція
Смерть2 лютого 1975(1975-02-02) (82 роки)
Німеччина Баден-Баден, Баден-Вюртемберг
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Кайзерліхмаріне
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Кайзерліхмаріне
Люфтваффе Люфтваффе
Рід військпіхота
Роки служби1914-1944
Звання Генерал-лейтенант
КомандуванняJagdgeschwader 51
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Балтійський хрест
Балтійський хрест
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»

Теодор Остеркамп (нім. Theodor Osterkamp; нар. 15 квітня 1892, Дюрен — пом. 2 січня 1975, Баден-Баден) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант Люфтваффе (1944). Кавалер Pour le Mérite (1918) та Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Учасник Першої та Другої світових війн, один з найкращих асів Першої світової війни з 32 збитими літаками противника. Один з небагатьох льотчиків, що стали асами у двох світових війнах.

Біографія

[ред. | ред. код]

Теодор Остеркамп народився на світ 15 квітня 1892 в місті Дюрен у Рейнській провінції. Потім його батько, фабрикант, переїхав до Дессау, де він закінчив гімназію. Напередодні Першої світової війни, Тео навчався лісової справи.

Військова кар'єра

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

У серпні 1914 року під час військово-лікарської комісії його визнали занадто хворобливим для кайзерівської армії, й тому Теодора записали до лав авіації Імперських ВМС (нім. Marineflieger) на курси повітряних спостерігачів. Наступні два роки він служив у 2-му розвідувальному авіаційному підрозділі флоту (нім. 2. Marine-Fliegerabteilung), що діяло вздовж узбережжя Фландрії, а 13 липня 1916 був підвищений в офіцери з отриманням звання лейтенант-цур-зее.

У березні 1917 року він поступив до Путцигу на курси перепідготовки на льотчика-винищувача і 14 квітня 1917 року по закінченні навчання направлений у 1-шу Саксонську морську винищувальну авіагрупу (нім. Marine-Jagdstaffel 1 (MFJ I). 15 жовтня 1917 року Остеркамп призначений командиром 2-ї морської винищувальної авіаційної групи MFJ II і залишався на цій посаді всю війну. Він літав на самих різних винищувачах — «Альбатросах» D.III і D.V, «Фоккері» D.VII і, нарешті, на монопланах «Фоккер» D.VIII. Кольорами його підрозділу були жовтий і чорний, його особистою ознакою на літаку були жовті й чорні кільця навколо фюзеляжу. 11 липня 1918, вже будучи досвідченим льотчиком-винищувачем, Остеркамп очолив проведення випробувань літаків Junkers J 7 і J 9.

Бойові успіхи Остеркампа принесли йому чимало нагород, включаючи Залізний хрест 1-го класу і Лицарський хрест ордену дому Гогенцоллернів із мечами, отриманий 20 серпня 1917 р. 2 вересня 1918 року він був нагороджений вищим орденом Німецької імперії «Pour le Mérite», останнім серед німецьких військовиків часів Великої війни за здобуті у повітряних боях 23 перемоги. Загалом він записав на власний рахунок 32 перемоги над англійськими та французькими пілотами.

Інтербеллум

[ред. | ред. код]

14 лютого 1919 року Теодор Остеркамп був прийнятий почесним членом Асоціації авіації Німеччини. У цьому ж році разом з іншими добровольцями Йозефом Якобсом і Готтардом Заксенбергом у складі оперативної авіаційної групи Фрайкора брав участь у боях проти більшовиків, що намагалися окупувати Балтійські країни.

З 1931 році він працював диспетчером в аеропорту міста Кіль. У 1933 році взяв активну участь у відродженні нових військово-повітряних сил Німеччини та створенні 1-ї авіаційної винищувальної школи (нім. Jagdfliegerschule 1). Паралельно Остеркамп також брав участь у другому, третьому і четвертому Міжнародному туристичному авіаційному конкурсі «Challenge 1930» в 1930 році (11-е місце), «Challenge 1932» в 1932 році (12-е місце) і «Challenge 1934» в 1934 році (5-те місце).

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

19 вересня 1939 року Теодор Остеркамп прийняв командування над 51-ю винищувальною ескадрою JG 51. На цій посаді він залишався до 23 липня 1940, здобувши ще 4 перемоги під час битви за Францію і дві в перші дні битви за Англію (1 червня 1940 бомбардувальник Bristol Blenheim і 13 липня «Спітфайр»). 22 серпня 1940 був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста з одночасним присвоєнням військового звання генерал-майор.

«Дядя Тео», як його з повагою прозвали його підлеглі пілоти-винищувачі, оскільки, будучи асом Першої світової війни, з успіхом літав і в роки Другої світової, обіймав різні командні посади, зокрема, очолював винищувальні сили (Jagdfliegerführer 2) 2-го повітряного флоту в Північній Франції. 1 серпня 1942 року він призначений командиром Особливого командування Люфтваффе «Африка» (нім. Luftgaustab z.b.V. Afrika), а 5 квітня 1943 року командиром Винищувального командування «Сицилія» (нім. Jagdfliegerführer Sizilien). 31 грудня 1944 року він вийшов у відставку частково через його критичні висловлювання на адресу Верховного командування.

2 січня 1975 року у віці 82 років Теодор Остеркамп помер у Баден-Бадені.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Інші пілоти обох світових війн

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Osterkamp, Theodor. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
  • Theo Osterkamp (англ.)
  • Theodor Osterkamp (англ.)
  • Osterkamp, Theodor — нагороди генерал-майора Остеркампа (англ.)
  • Теодор Остеркамп(рос.)
  • OSTERKAMP, Theodor (Остеркамп, Теодор) — морской летчик-ас(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована

командир 51-ї винищувальної ескадри

25 листопада 1939 — 23 липня 1940
Наступник:
оберст-лейтенант
Вернер Мельдерс
Попередник:
?
командувач
1-го винищувального командування

23 липня — 31 грудня 1940
Наступник:
?
Попередник:
генерал-майор
Курт-Бертрам фон Дорінг
командувач
2-го винищувального командування

1 грудня 1940 — липень 1941
Наступник:
оберст
Йоахим-Фрідріх Гут
Попередник:
генерал-майор
Штефан Френліх
командувач винищувального командування
«Африка»

10 — 12 квітня 1942
Наступник:
генерал авіації
Отто Гоффман фон Вальдау
Попередник:
сформоване
командувач винищувального командування
«Сицилія»

5 квітня — 15 червня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Адольф Галланд