Формула-1 — Чемпіонат 1953

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1952    Сезон 1953    1954 ►
Італія Альберто Аскарі
Чемпіон світу
Італія Альберто Аскарі (Ferrari)

Формула-1 1953 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по вересень та складався з 9 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 18 січня та закінчився на Гран-прі Італії 5 вересня. Переможцем в особистому заліку став Альберто Аскарі.

Команди та пілоти

[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1953 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Італія Officine Alfieri Maserati Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо 1, 3–9
Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 1, 3–6
Італія Феліс Бонето[en] 1, 3, 5–9
Аргентина Оскар Альфредо Гальвес[en] 1
Бельгія Джонні Клаас[en] 4
Аргентина Онофре Марімон 4–9
ФРН Герман Ланг 8
Італія Серхіо Мантовані 9
Італія Луїджі Муссо 9
Італія Scuderia Ferrari Ferrari 500
553 		Ferrari 500 2.0 L4
Ferrari 553 2.0 L4 		P Італія Альберто Аскарі 1, 3–9
Італія Джузеппе Фаріна 1, 3–9
Італія Луїджі Віллорезі 1, 3–9
Велика Британія Майк Хоторн 1, 3–9
Італія Умберто Мальйолі 9
Італія П'єро Каріні[en] 9
Велика Британія Cooper Car Company Cooper-Bristol
Cooper-Alta 		T20
T23
Special
T24 		Bristol BS1 2.0 L6
Alta GP 2.5 L4 		D Велика Британія Алан Браун[en] 1
Велика Британія Джон Барбер[en] 1
Аргентина Адольфо Швельм Крус[en] 1
Велика Британія Стірлінг Мосс 5, 7, 9
Франція Equipe Gordini Gordini
Simca-Gordini 		Type 16
Type 15 		Gordini 20 2.0 L6
Gordini 1500 1.5 L4 		E Франція Роберт Манзон[en] 1
США Гаррі Шелл 1, 3–7, 9
Франція Моріс Трентіньян 1, 3–9
Франція Жан Бехра 1, 4–8
Аргентина Карлос Мендітегі[en] 1
Аргентина Пабло Біргер[en] 1
Аргентина Роберто М'єрес 3, 5, 9
США Фред Вакер[en] 3–4, 8
Франція Ecurie Rosier Ferrari 500 Ferrari 500 2.0 L4 D Франція Луї Розьє 3–7, 9
E 8
Швейцарія Enrico Platé Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Швейцарія Туло де Граффенрід 3
Велика Британія Connaught Engineering[en] Connaught[en]-Lea-Francis Type A Lea-Francis 2.0 L4 D Велика Британія Рой Сальвадорі 3, 5–7, 9
Велика Британія Кеннет Макальпін[en] 3, 6–7, 9
Велика Британія Стірлінг Мосс 3
Таїланд Бірабонгзе Банубанд 5–7
Велика Британія Джек Фейрман[en] 9
Бельгія Ecurie Belge Connaught[en]-Lea-Francis Type A Lea-Francis 2.0 L4 E Бельгія Джонні Клаас[en] 3, 5, 7, 9
Бельгія Андре Пілетт[en] 4
Велика Британія Ken Wharton Cooper-Bristol T23 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Кен Вортон[en] 3, 5–6, 8–9
Велика Британія HW Motors[en] HWM[en]-Alta 53 Alta GP 2.5 L4 D Велика Британія Пітер Коллінз 3–6
Велика Британія Ленс Маклін[en] 3–6, 8–9
Бельгія Поль Фрер 4, 8
Франція Ів Жиро-Кабантус[en] 5, 9
Велика Британія Данкан Гамільтон[en] 6
Велика Британія Джек Фейрман[en] 6
Швейцарія Альберт Шеррер[en] 8
США Джон Фітч[en] 9
Швейцарія Emmanuel de Graffenried Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Швейцарія Туло де Граффенрід 4–9
Бельгія Georges Berger Simca-Gordini Type 15 Gordini 1500 1.5 L4 E Бельгія Жорж Бергер[en] 4
Бельгія Arthur Legat Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 E Бельгія Артур Легат[en] 4
Бельгія Ecurie Francorchamps Ferrari 500 Ferrari 500 2.0 L4 E Бельгія Жак Сватерс[en] 4, 7–8
Бельгія Шарль де Торнако[en] 4
Монако Louis Chiron OSCA 20 OSCA 2000 2.0 L6 P Монако Луї Широн 5–6, 8–9
Франція Élie Bayol OSCA 20 OSCA 2000 2.0 L6 P Франція Елі Байол[en] 5, 8
Велика Британія Bob Gerard Cooper-Bristol T23 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Боб Джерард[en] 5–6
Велика Британія R.R.C. Walker Racing Team Connaught[en]-Lea-Francis Type A Lea-Francis 2.0 L4 D Велика Британія Тоні Ролт[en] 6
Велика Британія Ecurie Ecosse Connaught[en]-Lea-Francis
Cooper-Bristol 		Type A
T20 		Lea-Francis 2.0 L4
Bristol BS1 2.0 L6 		D Велика Британія Ян Стюарт[en] 6
Велика Британія Джеймс Стюарт[en] 6
Велика Британія R.J. Chase Cooper-Bristol T23 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Алан Браун[en] 6
Велика Британія Atlantic Stable Cooper-Alta T24 Alta GP 2.5 L4 D Велика Британія Пітер Вайтгед 6
Велика Британія Tony Crook Cooper-Bristol T20 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Тоні Крук[en] 6
ФРН Hans Stuck AFM-Bristol 6 Bristol BS1 2.0 L6 D ФРН Ганс Штук 7, 9
ФРН Wolfgang Seidel Veritas RS Veritas 2.0 L6 D ФРН Вольфганг Зайдель[en] 7
ФРН Willi Heeks Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 D ФРН Віллі Хікс[en] 7
ФРН Theo Helfrich Veritas RS Veritas 2.0 L6 D ФРН Тео Гелфріч[en] 7
ФРН Oswald Karch Veritas RS Veritas 2.0 L6 D ФРН Освальд Карх[en] 7
ФРН Helmut Niedermayr AFM-BMW U8 BMW 328 2.0 L6 D ФРН Тео Фіцау[en] 7
ФРН Ernst Loof Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 D ФРН Ернст Лоф[en] 7
ФРН Hans Herrmann Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 D ФРН Ганс Геррманн 7
ФРН Erwin Bauer Veritas RS Veritas 2.0 L6 D ФРН Ервін Бауер[en] 7
Швейцарія Ecurie Espadon Ferrari 500
212 		Ferrari 500 2.0 L4
Ferrari 166 2.0 V12 		P ФРН Курт Адольф[en] 7
Швейцарія Пітер Гірт[en] 8
Швейцарія Макс де Терра[en] 8
НДР Rennkollektiv EMW EMW R2 EMW 6 2.0 L6 D НДР Едґар Барт 7
ФРН Dora Greifzu Greifzu-BMW Eigenbau BMW 328 2.0 L6 D ФРН Рудольф Краузе[en] 7
ФРН Ernst Klodwig Heck-BMW Eigenbau BMW 328 2.0 L6 D ФРН Ернст Клодвіг[en] 7
Велика Британія Equipe Anglaise Cooper-Bristol T23 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Алан Браун[en] 7, 9
ФРН Гелм Глоклер[en] 7
Велика Британія Rodney Nuckey Cooper-Bristol T23 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Родні Накі[en] 7
ФРН Günther Bechem AFM-BMW 50–5 BMW 328 2.0 L6 D ФРН Гюнтер Бехем[en] 7
Бразилія Escuderia Bandeirantes Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Бразилія Чико Ланді[en] 8
Італія OSCA Automobili OSCA 20 OSCA 2000 2.0 L6 P Франція Елі Байол[en] 9
Італія Scuderia Milano Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Бразилія Чико Ланді[en] 9
Таїланд Бірабонгзе Банубанд 9
Джерело:[1]

Календар сезону

[ред. | ред. код]

У сезоні 1952 року було проведено дев'ять Гран-прі.

№ Гран-прі Траса Дата
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 18 січня
2 США 500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[a]
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 7 червня
4 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 20 червня
5 Франція Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 4 липня
6 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 17 липня
7 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 1 серпня
8 Швейцарія Гран-прі Швейцарії Бремгартен, Берн 22 серпня
9 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 5 вересня
Джерело:[2]

Зміни в календарі

[ред. | ред. код]
  • Гран-прі Іспанії було заплановано на 25 жовтня, але було скасовано через фінансові проблеми.[3]

Результати та положення в заліках

[ред. | ред. код]

Гран-прі

[ред. | ред. код]
№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
2 США 500 миль Індіанаполіса США Білл Вукович США Білл Вукович США Білл Вукович США Kurtis Kraft-Offenhauser F Звіт
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Італія Альберто Аскарі Італія Луїджі Віллорезі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
4 Бельгія Гран-прі Бельгії Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
5 Франція Гран-прі Франції Італія Альберто Аскарі Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Велика Британія Майк Готорн Італія Ferrari P Звіт
6 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі
Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 		Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
7 ФРН Гран-прі Німеччини Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Джузеппе Фаріна Італія Ferrari P Звіт
8 Швейцарія Гран-прі Швейцарії Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
9 Італія Гран-прі Італії Італія Альберто Аскарі Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Maserati P Звіт
Джерело:[4]

Пілоти

[ред. | ред. код]

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Очки за спільне керування одним болідом розподіляються порівну між пілотами, незалежно від того, хто проїхав більше кіл. Лише чотири найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот АРГ
Аргентина 		500
США 		НІД
Нідерланди 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ШВЙ
Швейцарія 		ІТА
Італія 		Очки[b]
1 Італія Альберто Аскарі 1 1 (1) (4) 1‡ 8† / (Схід)† 1 Схід 34.5 (46.5)
2 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Схід Схід Схід / Схід† 2 2 2 (4)† / Схід† 1 28 (29.5)
3 Італія Джузеппе Фаріна Схід 2 Схід (5) (3) 1 2 2 26 (32)
4 Велика Британія Майк Хоторн 4 (4) 6 1 (5) 3 3 (4) 19 (27)
5 Італія Луїджі Віллорезі 2 Схід 2 6 Схід 8† / Схід† 6 3 17
6 Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 3 3† (Схід) 3 4‡ 13.5 (14.5)
7 США Білл Вукович[en] 1 9
8 Швейцарія Туло де Граффенрід 5 4 7 Схід 5 Схід Схід 7
9 Італія Феліс Бонето[en] Схід 3† Схід 6 4 4† / Схід† Схід 6.5
10 США Арт Кросс[en] 2 6
11 Аргентина Онофре Марімон 3 9 Схід Схід Схід Схід 4
12 Франція Моріс Трентіньян 7† 6 5 Схід Схід Схід Схід 5 4
13 США Сем Генкс[en] 3† 2
14 США Дуейн Картер[en] 3† 2
15 Аргентина Оскар Альфредо Гальвес[en] 5 2
16 США Джек Макграт[en] 5 2
17 ФРН Герман Ланг 5 2
18 США Фред Агабашян[en] 4† 1.5
19 США Пол Руссо[en] 4† 1.5
— Велика Британія Стірлінг Мосс 9 Схід 6 13 0
— Франція Жан Бехра 6 Схід 10 Схід Схід Схід 0
— Аргентина Роберто М'єрес Схід Схід 6 0
— США Джиммі Дейволт[en] 6 0
— США Гаррі Шелл 7† Схід 7 Схід Схід Схід 9 0
— Франція Луї Розьє 7 8 8 10 10 Схід 16 0
— Велика Британія Кен Вортон[en] Схід Схід 8 7 НКЛ 0
— Таїланд Бірабонгзе Банубанд Схід 7 Схід 11 0
— Бельгія Жак Сватерс[en] НС 7 Схід 0
— США Джим Ретман[en] 7 0
— Італія Серхіо Мантовані 7† 0
— Італія Луїджі Муссо 7† 0
— Велика Британія Пітер Коллінз 8 Схід 13 Схід 0
— Велика Британія Джон Барбер[en] 8 0
— США Ерні Маккой[en] 8 0
— Швейцарія Макс де Терра[en] 8 0
— Італія Умберто Мальйолі 8 0
— Велика Британія Алан Браун[en] 9 Схід Схід 12 0
— США Фред Вакер[en] НС 9 НС 0
— США Тоні Беттенгаузен[en] 9 0
— Велика Британія Пітер Вайтгед 9 0
— ФРН Ганс Геррманн 9 0
— Швейцарія Альберт Шеррер[en] 9 0
— Монако Луї Широн 15 НС НС 10 0
— Бельгія Поль Фрер 10 Схід 0
— США Джиммі Дейвіс[en] 10 0
— США Дюк Налон[en] 11 0
— Бельгія Андре Пілетт[en] 11 0
— Велика Британія Боб Джерард[en] 11 Схід 0
— Велика Британія Родні Накі[en] 11 0
— Бельгія Джонні Клаас[en] НКЛ Схід† 12 Схід Схід 0
— США Карл Скарборо[en] 12 0
— ФРН Тео Гелфріч[en] 12 0
— Велика Британія Кеннет Макальпін[en] Схід Схід 13 НКЛ 0
— США Менні Аюло[en] 13 0
— Франція Ів Жиро-Кабантус[en] 14 15 0
— ФРН Ганс Штук Схід 14 0
— США Джиммі Браян[en] 14 0
— НДР Рудольф Краузе[en] 14 0
— США Білл Голланд[en] 15 0
— НДР Ернст Клодвіг[en] 15 0
— США Роджер Ворд[en] 16 0
— ФРН Вольфганг Зайдель[en] 16 0
— США Волт Фолкнер[en] 17 0
— Велика Британія Джек Фейрман[en] Схід НКЛ 0
— Велика Британія Ленс Маклін[en] Схід Схід Схід Схід Схід Схід 0
— Велика Британія Рой Сальвадорі Схід Схід Схід Схід Схід 0
— Франція Елі Байол[en] Схід НС Схід 0
— Бразилія Чико Ланді[en] Схід Схід 0
— Франція Роберт Манзон[en] Схід 0
— Аргентина Карлос Мендітегі[en] Схід 0
— Аргентина Пабло Біргер[en] Схід 0
— Аргентина Адольфо Швельм Крус[en] Схід 0
— США Маршалл Тіг[en] Схід 0
— США Тревіс «Павук» Вебб[en] Схід 0
— США Боб Свайкерт[en] Схід 0
— США Майк Назарук[en] Схід 0
— США Пет Флаерті[en] Схід 0
— США Джеррі Гойт[en] Схід 0
— США Джонні Парсонс[en] Схід 0
— США Дон Фріланд[en] Схід 0
— США Джин Гартлі[en] Схід 0
— США Чак Стівенсон[en] Схід 0
— США Кел Нідей[en] Схід 0
— США Боб Скотт[en] Схід 0
— США Енді Лінден[en] Схід 0
— США Джон Томсон[en] Схід 0
— Бельгія Жорж Бергер[en] Схід 0
— Бельгія Артур Легат[en] Схід 0
— Велика Британія Джеймс Стюарт[en] Схід 0
— Велика Британія Тоні Ролт[en] Схід 0
— Велика Британія Ян Стюарт[en] Схід 0
— Велика Британія Данкан Гамільтон[en] Схід 0
— Велика Британія Тоні Крук[en] Схід 0
— НДР Едґар Барт Схід 0
— ФРН Освальд Карх[en] Схід 0
— ФРН Віллі Хікс[en] Схід 0
— ФРН Тео Фіцау[en] Схід 0
— ФРН Курт Адольф[en] Схід 0
— ФРН Гюнтер Бехем[en] Схід 0
— ФРН Ернст Лоф[en] Схід 0
— ФРН Ервін Бауер[en] Схід 0
— Швейцарія Пітер Гірт[en] Схід 0
— Італія П'єро Каріні[en] Схід 0
— США Джон Фітч[en] Схід 0
— Бельгія Шарль де Торнако[en] НС 0
— ФРН Гелм Глоклер[en] НС 0
Поз. Пілот АРГ
Аргентина 		500
США 		НІД
Нідерланди 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ШВЙ
Швейцарія 		ІТА
Італія 		Очки
Джерело:[2][4][5][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • dagger — Позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.
  • ‡ — Очко за найшвидше коло, розподілене між декількома пілотами.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат AAA 1953 року та проводилась для автомобілів чемпіонату AAA. Боліди Формули-1 в гонці не використовувались.
  2. ↑ Лише 4 найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ All the drivers 1953 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 4 серпня 2023.
  2. ↑ а б 1953 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 4 серпня 2023.
  3. ↑ Spanish F1 Grand Prix. RacingNews365 (англ.). 2 червня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
  4. ↑ а б Report 1953 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 4 серпня 2023.
  5. ↑ Argentina 1953 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 4 серпня 2023.
  6. ↑ 1953 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 4 серпня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 1953 Formula One season
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Формула-1_—_Чемпіонат_1953