Алеманський діалект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
алеманська
Alemannisch [alɛman (ː) ɪʃ]
Поширена в: Швейцарія Швейцарія, Німеччина Німеччина, Австрія Австрія, Ліхтенштейн Ліхтенштейн, Франція Франція, Італія Італія, Венесуела Венесуела
Носії: близько 10 млн.
Писемність: латиниця
Класифікація: Індоєвропейська сім'я: Германська гілка:: Західнонімецька група::: Південногерманська підгрупа:::: верхньонімецький кластер ::::: Південнонімецька група діалектів
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 gsw; gem
ISO 639-3 swg; gsw; gct; wae

Алеманський діалект (західно-південнонімецький, Швабський, алеманський діалекти) німецької мови належить до південнонімецьких діалектів верхньонімецького кластеру.

Поширена на півдні Німеччини, на крайньому заході Австрії (Форарльберг), Швейцарії, в Ельзасі (Франція), а також у деяких районах Італії. У наш час[Коли?] здає позиції в Німеччині, поступаючись літературній німецькій, і у Франції, поступаючись французькій.

У Швейцарії, навпаки, йде посилення позицій: у форумах і SMS-повідомленнях швейцарська молодь пише в основному на діалекті, на телебаченні і на радіо все більше передач виходить на алеманськьму діалекті.

Утворення нової мови не відбувається тільки тому, що діалект у свою чергу підрозділяється на піддіалекти, носії яких часом не можуть зрозуміти один одного (алеманський діалект кантону Валліса відрізняється від інших більше за всіх), і немає єдиного діалекту, на основі якого можна було б створити літературну норму.

Тому усною мовою в німецькомовній частині Швейцарії залишається алеманська, а письмовою - літературна німецька (Hochdeutsch). Назва походить від древньогерманського племені алеманів, діалект яких ліг в основу алеманського діалекту. Найстаршим записом діалекту є написи на фібулах 6 століття.

Перші об'ємні тексти записані у 8 столітті в абатстві Санкт Галлен. У 14 столітті Швейцарія вела свої хроніки на алеманському діалекті. 1520 року на алеманський діалект швейцарським релігійним реформатором Гульдріхом Цвінглі було перекладено Біблію. Від 17 століття починається переклад алеманських діалектів на німецьку літературну мову.

Саме з цієї причини до сьогоднішніх днів не існує послідовної орфографії для всіх алеманських діалектів. 1803 року Йохан Петер Гебель написав алеманські історії (Alemannische Gedichte) на цьому діалекті.

Швейцарські письменники (наприклад, Єремія Готтхельф, Тім Крон) часто навмисно використовують запозичення з цього діалекту, звані гельветизмами, у своїх німецькомовних творах.

Діалекти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.