Сикстинська капела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стеля відреставрованої Сикстинської капели.

Сикстинська капела (італ. Capella sistina) — папська каплиця у Ватиканському палаці, споруджена у XV ст. на замовлення папи Сікста ΙV. В її інтер'єрі знамениті фрески Мікеланджело («Створення світу», «Страшний суд»).

Колишня домашня церква у Ватикані. Побудована у 14731481 роках архітектором Джорджі де Дольчі, за замовленням папи римського Сікста IV, звідси і назва. Нині Капела — музей, пам'ятник Відродження. Прямокутне в плані приміщення з розписами стін, які розписували у 1481, -1483 роках Сандро Боттічеллі, Пінтуріккьо і інші майстри за замовленням Сікста IV. У 15081512 роках Мікеланджело розписував зведення з люнетами і розпалубками, за замовленням папи Юлія II. А у 15361541 роках Мікеланджело розписував вівтарну стіну — фреска «Страшний суд», за замовленням папи Павла III. З кінця XV століття, по розпорядженню Сікста IV, в Капелі проходять Конклави.

Історія[ред.ред. код]

Папа Сікст IV

Сикстинська капела була споруджена на місці, де до неї існувала «Велика капела» (італ. Cappella Maggiore), у якій в епоху Середньовіччя збирався папський двір, що складався із близько двохсот членів — кардинали, представники різних релігійних орденів і знатних родин. Сікст IV побоювався військової загрози з боку флорентійської Синьйорії Медічі, з якою перебував у напружених відносинах, і від Махмуда II, чиї війська загрожували східним берегам Італії. Тому він вирішив зміцнити цю споруду. Проект створив архітектор Баччо Понтеллі, а роботи велися під керівництвом Джорджа де Дольчі. Капела була освячена 15 серпня 1483 року — на свято Вознесіння Богоматері.

Розписи[ред.ред. код]

Після зближення папи і Лоренцо Медічі у 1484 році була запрошена група флорентійських художників до Рима, де разом з умбрійскими майстрами у 1481-83 рр. вони прикрасили стіни Сикстинської капели. Це були Боттічеллі, Перуджіно, Гірландайо та Козімо Росселлі, за участю своїх помічників: Пінтуріккьо, Сіньореллі, Бартоломео делла Гатта, Давида Гірландайо, П'єро ді Козімо, Бьяджо д'Антоніо. Ці фрески містили безліч портретних фігур (в збережених 12 фресках налічується не менше сотні). Спочатку фресок було 16, але збереглося 12. Стіни оперізують два цикли:

  1. Історія Христа
  2. Хрещення Христа (Перуджіно)
  3. Покликання перших апостолів (Гірландайо)
  4. Спокуса Христа і очищення прокаженого (Боттічеллі)
  5. Нагірна проповідь (Козімо Росселлі)
  6. Таємна вечеря (Козімо Росселлі)
  7. Вручення ключів апостолу Петру (Перуджіно)
  8. Історія Мойсея
  9. Побиття єврейських немовлят у Єгипті і покликання Мойсея (Боттічеллі)
  10. Обрізання сина Мойсея Елеазаром (Перуджіно)
  11. Перехід через Червоне море (Козімо Росселлі)
  12. Дарування заповідей і золотий тілець (Козімо Росселлі)
  13. Обурення проти законів Мойсея (Боттічеллі)
  14. Смерть і заповіт Мойсея (Лука Сіньореллі)


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]