Швейцарський франк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швейцарський франк
фр. Franc suisse
нім. Schweizer Franken
італ. Franco svizzero
рет. Franc svizzer
50 франків

50 франків

1 франк

1 франк

Держава(и): Швейцарія, Ліхтенштейн
Банкноти: 10, 20, 50, 100, 200, 1000 франків (₣)
Монети: 1 (до 2006), 2 (до 1977), 5, 10, 20 рапенів/чентіссімо/сантимів, 1/2, 1, 2, 5 франків (₣)
Літерний код: CHF
Цифровий код: 4217 (ISO) або 756
Валютний курс
(11.03.2010)
100 USD = 106,92 CHF
100 EUR = 146,01 CHF
100 PLN = 37,56 CHF
Інша інформація
Центральний банк: Швейцарський національний банк
Веб-сайт: http://www.snb.ch

Швейцарський франк (код валюти згідно з ISO 4217 CHF, чи 756) є валютою і законним платіжним засобом Швейцарії та Ліхтенштейну. Банкноти франків випускає центральний банк Швейцарії (Швейцарський національний банк), а монети емісуються федеральним монетним двором (Швейцарський монетний двір). Символ: ₣.

Сьогодні в Європі лише швейцарська валюта має назву франк. На чотирьох офіційних мовах назва звучить так: Franken (німецькою), franc ( французькою і ретороманською), franco ( італійською). Одна сота частина франка називається Rap (мн. — Rappen) (Rp.) німецькою, centime (c.) французькою, centesimo (ct.) італійською та rap (rp.) ретороманською.

Банкноти і монети[ред.ред. код]

Монети[ред.ред. код]

Регулярно випускаються монети номіналом в 1 (до 2006 року), 2 (до 1977 року), 5, 10 та 20 рапенів (сантимів), 1/2, 1, 2 та 5 франків.

Зображення Номінал Діаметр Вага Гурт Матеріал
Fünfrappen.jpg
5 рапенів
17.15 мм
1.8 г
гладенький
алюмінієва бронза
Zehnrappen.jpg
10 рапенів
19.15 мм
3 г
гладенький
мельхіор
Zwanzigrappen.jpg
20 рапенів
21.05 мм
4 г
гладенький
мельхіор
Fünfzigrappen.jpg
1/2 франка
18.20 мм
2.2 г
ребристий
мельхіор
Einfranken.jpg
1 франк
23.20 мм
4.4 г
ребристий
мельхіор
Zweifranken.jpg
2 франки
27.40 мм
8.8 г
ребристий
мельхіор
Fünffranken.jpg
5 франків
31.45 мм
13.2 г
напис «DOMINUS PROVIDEBIT» та 13 зірок
мельхіор

Нерегулярно випускаються ювілейні та тематичні пам'ятні монети, як правило, номіналом 10, 20 та 50 франків, наприклад:

Зображення Номінал Діаметр Вага Гурт Матеріал Рік випуску Опис
Swiss-Commemorative-Coin-2005-CHF-10-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2005-CHF-10-reverse.png
10 франків
32.85 мм
15 г
ребристий
біметалеві,
центр — мідно-нікелевий,
кільце — алюмінієва бронза
2005
Гора Юнгфрау
Swiss-Commemorative-Coin-2009-CHF-10-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2009-CHF-10-reverse.png
10 франків
32.85 мм
15 г
ребристий
біметалева,
центр — мідно-нікелевий,
кільце — алюмінієва бронза
2009
Швейцарський національний парк
Swiss-Commemorative-Coin-2007b-CHF-20-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2007b-CHF-20-reverse.png
20 франків
33 мм
20 г
напис
срібло
2007
Фортеця Мунот
Swiss-Commemorative-Coin-2004b-CHF-50-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2004b-CHF-50-reverse.png
50 франків
25 мм
11.2 г
напис
золото
2004
Гора Маттерхорн
10 франків, золото, 1946 рік, 2,90 г., пам'я Франца-Йозефа ІІ Ліхтенштейнського, випущена згідно з нормами Латинського монетного союзу
Аверс

Банкноти[ред.ред. код]

Випускаються банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 1000 франків. На банкнотах зображені:

Реверс Аверс Номінал Розмір Домінуюючий колір Лицьова сторона
CHF10 8 front horizontal.jpg CHF10 8 back horizontal.jpg
10 франків
126 × 74 мм
жовтий
Ле Корбюзьє
CHF20 8 front horizontal.jpg CHF20 8 back horizontal.jpg
20 франків
137 × 74 мм
Червоний
Артур Онеґґер
CHF50 8 front horizontal.jpg CHF50 8 back horizontal.jpg
50 франків
148 × 74 мм
зелений
Софі Тойбер-Арп
CHF100 8 front horizontal.jpg CHF100 8 back horizontal.jpg
100 франків
159 × 74 мм
бликитний
Альберто Джакометті
CHF200 8 front horizontal.jpg CHF200 8 back horizontal.jpg
200 франків
170 × 74 мм
коричневий
Шарль Фердинанд Рамю
CHF1000 8 front horizontal.jpg CHF1000 8 back horizontal.jpg
1000 франків
181 × 74 мм
фіолетовий
Якоб Крістоф Буркхардт
100 франків зразка 1907 року

Історія[ред.ред. код]

Швейцарський франк з'явився в 1850 році і за вартістю дорівнював французькому франку. Він замінив різноманітні валюти швейцарських кантонів, деякі з них до того часу використовували франк (ділився на 10 баценів чи 100 сантимів), який по вартості дорівнював 1,5 французьких франка.

До 1850 року виготовленням монет в Швейцарії займалось більш ніж 75 різних установ, включаючи 25 кантонів і напів-кантонів, 16 міст, абатств. В обігу перебувало близько 860 видів різних за вартістю і номіналом монет. Більше того, в 1850 році національні валюти становили лише 15% від загальної кількості грошей в обігу, решта це були іноземні валюти. які були привезені купцями. На додачу до цього деякі приватні банки почали випускати перші банкноти. Загальна кількість монет і банкнот, що перебували в обігу доходила до 8 000. Це створювало дуже багато проблем.

Для того, щоб вирішити цю проблему в новій Швейцарській федеральній конституції 1848 року було прописано, що новий Федеральний Уряд буде єдиним в Швейцарії, хто випускатиме гроші. Через два роки вийшов федеральний закон про монетну систему, який був прийнятий федеральними зборами 7 травня 1850 року, згідно з яким франк став Швейцарською грошовою одиницею.

В 1865 році Франція, Бельгія, Італія та Швейцарія об'єднались в Латинський монетний союз і домовились обмінювати свої національні валюти в співвідношенні 4,5 грами срібла за 0,290322 грами золота. Навіть після того, як монетний союз втратив свою силу в 1920-ті роки і перестав існувати в 1927, Швейцарія дотримувалась цього співвідношення аж до 1967 року.

Швейцарський франк традиційно відноситься до валют податкових гаваней чи офшорних зон, з нулевим рівнем інфляції і законодавчо закріпленеми золотовалютними запасами на рівні мінімум 40%. Проте, ця прив'язку до золота, що була введена в 20-ті роки, скасовано в 2000 році у зв'язку з поправками до швейцарської конституції. Девальвація швейцарського франка була зафіксована тільки 27 вересня 1936 року і була викликана Великою депресією, коли франк обезцінився на 30% слідом за англійським фунтом , доларом США і французьким франком.

Сучасність[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Мережеві посилання[ред.ред. код]