Деревляни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Древляни
Дуліби Image missing
VI ст. – 884, 912—946 Київська Русь Alex K Kievan Rus..svg
Розташування Древлян
Східнослов'янські племена 8-9 ст.
Столиця Іскоростень
Мови Давньоруська (давньоукраїнська)
Релігії Язичництво
Форма правління плем'я
князь
 - ? —945 Мал
Історичний період Середні віки
 - Засновано VI ст.
 - Ліквідовано 884, 912—946
Картина К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році»

Древляни (деревляни, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі[1]. На півночі землі Древлян доходили до р. Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу і Тетерева, на сході — до р. Дніпра, на заході — до межиріччя Случ й Горині[1]. За повідомленнями Констянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Повністю увійшли у формування українського народу[1].

Найбільші міста: Іскоростень (Коростень)[2], Вручій (Овруч)[2], Мическ, Микгород (Радомишль), Малин. До входження в Київську Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені, що став київським уділом з центром у м. Вручне[1].

Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).

Стосунки з Київським князівством[ред.ред. код]

884 року київський князь Олег підкорив деревлян, але після його смерті (912 року) вони вийшли з-під влади м. Києва. 914 року київський князь Ігор знову підкорив деревлян, у яких, однак, залишився свій князь. 942 року відбулися збройні сутички між військами київського князя й деревлянами, які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя Ігора 945 року провести повторний збір данини серед древлян привела до повстання деревлян і загибелі князя. За легендою після смерті Ігора, древлянський князь Мал сватався до його дружини Ольги, але вона знищила сватів і повела дружину на Коростень. 946 року княгиня Ольга придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель древлян з центром у місті Вручій було включено до Київського князівства.

Останній раз древляни згадуються в літописі під 1136 роком, коли князь Ярополк, син князя Володимира Мономаха подарував їхню землю Десятинній церкві.

Археологія[ред.ред. код]

Вчені відносять плем'я древлян до Мілоградської археологічної культури.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г стор. 497, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4050-7
  2. а б стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р. ISBN 5-7707-6833-9

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]