Деревляни

Древляни VI ст. – 884, 912—946 Східнослов'янські племена 8-9 ст. Столиця Іскоростень Мови Давньоруська (давньоукраїнська) Релігії Язичництво Форма правління плем'я князь  - ? —945 Мал Історичний період Середні віки  - Засновано VI ст.  - Ліквідовано 884, 912—946

Картина К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році»

Древляни (деревляни) (тепер поліщуки), східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі. На півночі землі Древлян доходили до р.Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу і Тетерева, на сході — до Дніпра, на заході — до межиріччя Случ й Горині. За повідомленнями Констянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з половцями.

Найбільші міста: Іскоростень (Коростень), Мическ, Микгород (Радомишль), Вручій (Овруч), Малин. До входження в Київську Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені.

Стосунки з Київським князівством

884 року київський князь Олег підкорив деревлян, але після його смерті (912 року) вони вийшли з-під влади Києва. 914 року київський князь Ігор знову підкорив деревлян, у яких, однак, залишився свій князь. 942 року відбулися збройні сутички між військами київського князя й деревлянами, які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя Ігора 945 року провести повторний збір данини серед древлян привела до повстання деревлян і загибелі князя. За легендою після смерті Ігора, древлянський князь Мал сватався до його дружини Ольги, але вона знищила сватів і повела дружину на Коростень. 946 року княгиня Ольга придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель древлян з центром у місті Вручій було включено до Київського князівства.

Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).

Останній раз древляни згадуються в літописі під 1136 роком, коли князь Ярополк, син князя Володимира Мономаха подарував їхню землю Десятинній церкві.

Див. також

• Повстання деревлян у 945 році
• Житичі (плем'я) — Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян.

Джерела

1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2. В. Б. Антонович, «Древности Юго-Западного края. Раскопки в стране древлян» («Материалы для археологии России», № 11, СПб., 1893).
3. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
4. Древляне

Посилання

• Карта розселення народів Європи в IX ст.

Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.