Вазаська губернія

Вазаська губернія
Герб
Центр	Миколайстад Вааса
Існування	1831–1997 роки
Утворено	1831
Площа	41 711,5
Наступники	Західна Фінляндія Остроботнія

Вазаська губернія (швед. Wasa län, фін. Vaasan lääni, рос. Вазаская губерния)  — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії у складі Великого князівства Фінляндського у 1809—1917 та Фінляндії в 1917—1997 роках. Під час адміністративної реформи 1997 року, стала частиною провінції Західна Фінляндія, а 2010 року — виокремлено у Остроботнію.

Географія

На заході межувала з узбережжям Ботничної затоки, північному сході межувала з Улеаборзькою губернією, на сході — Куопіоською і частково Санкт-Міхельською губерніями, на півдні — Тавастгуською і Або-Б'єніборзькою губерніями.

Історія

За часів шведської Фінляндії була частиною графства Остроботнія. 1775 року перетворено на провінцію Ваза. У 1808 році Фінляндія стала частиною Російської імперії. 1809 року тут утворився Вазаський повіт Великого князівства Фінляндського. 1811 року рішенням імператора Олександра I утворено Вазаську губернію в кордонах колишньої шведської Вазаської провінції. Її статус не змінювався весь час знаходження Фінляндії у складі Російської імперії. 1906 року згідно закону утворилося 3 виборчих округи.

Після здобуття Фінляндією незалежності кордони Вазаської губернії не змінилися. 1997 року відбулося реформування адміністративно-територіального устрою, внаслідок чого Вазаська губернія припинила існування.

Адміністративний устрій

1811 року губернію поділено на 4 повіти: Північний Корсгольм, Середній Корсгольм, Південний Корсгольм, Східний Корсгольм. На 1891 рік кількість повітів збільшилася до 6 — Корсгольмський, Ільмоласький, Куортанеський, Лаппоський, Лауккаський, Педерсьореський.

Центр розташовувався у міста Миколайстад. На 1900 рік в губернії було 7 міст — Гамла Карлебю, Каскьо, Крістінестад, Миіколайстад, Нюкарлебю, Ювяскюля і Якобстад, 83 сільських громад і 507 сіл.

У 1916 році були утворені ще два нових повіти — західна приморська частина Ільмолаского повіту з містами Каскьо і Крістінестад була перетворена на Нерпеський, а північна частина Лауккаського на Віітасаарський повіти, до Лауккаського повіту відійшла південно-східна частина Куортанеського.

Губернатори часів Російської імперії

• Карл Костянтин де Карналл (1808—1822)
• Герман Генрік Вернгельм (1822—1830)
• Густаф Магнус Армфельт (1830—1832)
• Карл Густав Маннергейм (1832—1834)
• Карл Олоф Кронштедт (1834—1845)
• Йоганн Фердинанд Бергенгайм (1845—1847)
• Берндт Федерлі (1847—1854)
• Олександр фон Рехенберг (1854—1858)
• Отто Леонард фон Блом (1858—1861)
• Карл Густаф Фабіан Вреде (1862—1884)
• Віктор Наполеон Прокопе (1884—1888)
• Август Олександр Ярнефельт (1888—1894)
• Фредрік Вальдемар Шауман (1894—1898)
• Густав Аксель фон Котен (1898—1900)
• Фредрік Геронім Бьорнберг (1900—1903)
• Теодор Книпович (1903—1906)
• Кастен Фредрік Фердинанд де Понт (1906—1910)
• Бернгард Отто Віднес (1910—1913)
• Ніколас Сіллман (1913—1916)
• Лев Арістід Сиреліус (1916—1917)

Губернатори часів Фінляндії

• Юхо Торппа (1917)
• Теодор Август Хейкель (1917—1920)
• Бруно Сарлін (1920—1930)
• Ерік Гейнрікс (1930)
• Каарло Вільхо Мартонен (1930—1938)
• Яло Лахденсуо (1938—1943)
• Тойво Тар'янне (1943—1944)
• Каарло Гуннар Альбак (1944—1967)
• Марті Війтанен (1967—1977)
• Антті Похьонен (1977—1978)
• Мауно Кангасемі (1978—1991)
• Том Вестергор (1991—1997)

Населення

Більшість становили фіни. Шведське населення було зосереджено головним чином уздовж берегів, на шхерах і в містах. Чисельність губернії в 1887 році дорівнювалося 399 750 осіб. До початку 1901 року мешкало 460 460 осіб, з них розмовляли фінською 329249 осіб, шведською — 130 82, російською та іншими — 129. До 1903 року загальна кількість жителів Вазаської провінції зросла до 470 172 осіб.

Економіка

Основу становило землеробство. Вирощували ячмінь, жито, овес і картоплю. Було також розвинено свійське скотарство. За кілкьістю овець і корів займало 1 місто у Великому герцогстві Фіндяндському, а за кількістю коней і кіз — друге.

В 1887 році працювало 45 лісопильних заводів, з яких 9 парових, 36 водяних. Було розвинено рибальство, особливо вилов салаки. Діяло 79 ливарних і механічних, 4 винокурних, 1 пороховий заводи. Було сильно розвинене кустарне виробництво, особливо з виробництва фінських ножів. Велося добування оезрної залізної руди.

Існували суднобудівні верфі. Торговий флот складався в 1888 році з 114 судів, з яких було 77 парових і 37 вітрильних. Важливішим портом був Миколайстад. Розвитку транспортної системи сприяла залізниця з Миколайстада до Таммерфорсу.

За часів незалежної Фінляндії в губернії продовжували розвиватися галузі часів Російської імперії. РОзвивалося сільське господарство, судноплавство, створювалися пароми зі Швецією. Також функціонують лісопильні і деревообробні комбінати, що випускають целюлозу, папір і інші товари.

Джерела

• Вазаская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Luoma, Jukka: Mitä Missä Milloin 1979, s. 10. Kustannusosakeyhtiö Otava, 1978. ISBN 951-1-04873-2.
• Provinces of Finland 1634—2009^{[недоступне посилання з вересня 2019]}