Географічний центр Європи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Латинський напис на постаменті: (Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confecta cum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum… MDCCCLXXXVII)

Географічний центр Європи — гіпотетична точка, відмічає географічний центр Європи. Розташування центру залежить від визначення кордонів Європи і головним чином визначається обраною методикою підрахунку, а також тим, чи включаються віддалені острови в список крайніх точок Європи чи ні.

Таким чином, на звання географічного центру Європи претендує кілька місць:

Книга рекордів Гіннеса визнає Bernotai, 26 км на північ від Вільнюса в Литві, як «офіційний» географічний центр Європи. Але це не виключає інших обчислень, в залежності від методології, використаної при прийнятті рішення. Методика обчислення використана при цьому, дозволяє дізнатися геометричний центр Європи. Тому питання надання цьому місцю статусу географічного центру дуже суперечливе.

У 1775 році Шимон Антоні Собекрайський, астролог і картограф короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського, спробував обчислити географічний центр Європи і прийшов до висновку, що він знаходиться на ринковій площі містечка Суховоля на західному краю Великого князівства Литовського.

У 1885–1887 роках географи Австро-Угорської імперії проводили геодезичні дослідження в Закарпатті (територія сучасної України) на предмет побудови залізниці з Рахова в Сигіт. Попутно було з'ясовано, що в Верхньотисянській котловині може знаходитись центр Європи. Вчені з віденського Імператорсько-Королівського військово-географічного інституту після ретельного вивчення визначили місце передбачуваного географічного центру Європи, і в 1887 році був встановлений історичний знак з каменем.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]