Грушецькі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 11 травня 2013.
| Ця стаття містить перекладений текст, що потребує уваги від когось, хто вільно володіє мовою оригіналу та українською. (травень 2012) |
Груше́цькі (пол.Gruszeccy, рос.Грушецкие) — польський шляхетський рід гербу Любич та російський дворянський рід. Прізвище Грушецькі походить від містечок Велика i Мала Грушкі (Грушіци)[1]. Село Грушкі, поблизу від Любліна, король Владислав II Ягайло подарував близько 1411р. в нагороду кровавих лицарських заслуг коронному хорунжому Матвею (Maciej)[1] [2]. Грушецькі були володарями i інших міст — Верцішов i Биховка (Wierciszów i Bychawka) у Люблінському воєводстві. Представники роду проживали в Польщі, Росії, Україні та Білорусі.
Зміст |
Відомі представники роду Грушецькіх в Україні [ред.]
- Андрей — шляхтич-пекар, с 1592р. – Львівский міщанин[2].
- Кароль — маршалок шляхты Уманського повіту[3]
- Броніслав Самуэль Шумиліст названи — поручніковал у Зборовського, потом войський Чернігівский i ловчий Чернігівский. В першої половини 17 століття, на Поділлі, в Голосковичах, збудовал замок.
- Станіслав Ян (брат Броніслава Самуїла) — суддя земский Подільский. Стольник Летичівский, депутат на Трибунал коронний в 1694р.
- Жозеф — суддя гродський, подсуддя земский Подільский.
- Томаш (син Жозефа) — чеснік Подільский. Дружина — Анжела Лоховска (стольніца Речицкая).
- Казімір (син Жозефа) — монах монашеского ордена. Проповідь на коронації Підкаменської ікони Божої Матері.
- Антоній (1734 — 1798) — Художник, професор живописi Краківського університету[4].
- Василь Грушецький (рос.) (уродженець Київської губернії) — професор, статський радник у місті Могильові.
Повстанці 1863-64 роки [ред.]
- Войцех Олександрович (нар. ≈ 1825 р.) — дворянин Київської губернії, засланий з позбавленням прав на проживання, знаходився в Ялуторовське, після в Омське, служіння, містив їдальню, при нім дружина[5].
- Михайло (пол. Michał) (нар. 24 листопада 1814 р., Кодень (ґміна Кодень), Волинь — † 5 жовтня 1892 року, Житомир). Закінчив Варшавську гімназію, після чого працював у Варшаві стажистом криминальнага суду. У 1838 годзе був заарештований за пренадлежность до «Товариству польського народу» і засуджений на п'ять років каторги, яку відбував на Нерчинських копальнях. Повернувся з посилання на Україну в 1856 /1858/ році. Після повстання 1863-1864 роки був знову засланий в Сибір, з поселенням в Усолье Іркутської губернії. Там, разом з Вельгорским, Гриневицким, Конопацким і Толочком, він заснував фабрику по виробництву мила. У 1872 році Михайло Грушецкий повернувся у Варшаву. Він видав описи тунгусів і якутів[6].
В Київськой губернії [ред.]
Наприкінці XVIII – нач. IXX ст. Грушецькі жили в Київськой губернії, в повітах:
- В Васильківськом повіте (2 рода): с. Буда, Ярошівка.
- В Звенигородськом повіте (3): с. Терешки, Михаловка.
- В Таращанськом повіте (1): с. Грузкі, Чернінская буда[7].
Легітимізація [ред.]
Легітимізовані були 3 роди
- Київський повіт, 1817 р. – ч. 1, а в 1835 – в ч. 6.
- Уманський повіт, 1803 р. – ч. 1.
- Уманський повіт, 1816 р. – ч. 1, були офіціалістами графа Потоцького.
Грушецькі входили до родословної книги Київські дворянські депутатські Збори 1906 року[7].
Джерела [ред.]
- ↑ Польща, Люблінське воєводство, Замостський повіт, Ґміна Нелиш, Велика Грушка /Polska, wojewodztwo Lubelskie, powiat Zamojski, gmina Nielisz, Gruszka Duża
- ↑ Генеалогический форум ВГД
- ↑ Humań, Powiat humański
- ↑ Марозава С.В. (2001). «Глава 2. Набліжэнне Беларусі да Заходне-Еўрапейскай культурнай прасторы праз унію. Сакральнае мастацтва. Жывапіс.». Уніяцкая царква Ў этнакультурным развіцці Беларусі (1596-1839 гады) (be). Гродненський державний університет імені Янки Купали. Процитовано 2013-04-28.
- ↑ Мулина С. А. (2005). «Список участников восстания 1863-1864 гг., сосланных в Западную Сибирь. Грушецкий Войцех Александров». Участники польского восстания 1863 года в западносибирской ссылке (ru). Процитовано 2013-05-01.
- ↑ Барковский А. (2013). «Паўстанцы. Грушэцкі / Gruszecki, Грушецкий/ Міхал /Michał, Михаил». Удзельнікі паўстаньня 1863-1864 гадоў у Царстве Польскім, Паўночна-Заходнім краі ды Паўднёва-Заходнім краі Расейскай імпэрыі, якія пабывалі ў Якуцкай вобласьці. Архів оригіналу за 2013-05-01.
- ↑ а б «Грушецкие». Список легитимизированной шляхты кон.18- сер. 19 вв. Киевской и Волынской губерний (ru). 2009-03-29. Архів оригіналу за 2013-01-05.
Посилання [ред.]
- Шляхта Украïни ("Правобережна шляхта (кінець 18 перша половина 19 ст.). Список шляхти Волинськоï, Киïвськоï та Подільськоï губерній, дворянські права якоï перевірила Центральна ревізійна комісія".)
- Центральний державний історичний архів України, Фонд 481. Центральная комиссия для ревизии действий Дворянских Депутатских Собраний Киевской, Подольской и Волынской губерний. Опись 2, 1840-1844 годы. Дело 74. О выдаче свидетельства Иосифу Грушецкому о дворянском происхождении.

