Паладій
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Паладій (рос. палладий, англ. palladium, нім. Palladium n) — хімічний елемент. Символ Pd, ат. н. 46; ат. м. 106,4. Сріблясто-білий м'який і ковкий метал; належить до платинових металів. t_плав 1552 °C; t_кип бл. 2980 °C. Густина 12,020. Тв. за Брінеллем 480,05 ГПа; границя міцності при розтягненні 181,42 МПа. Парамагнітний. У порівнянні з ін. платиновими металами менш стійкий до дії окисників. П. — рідкісний елемент, сер. вміст у земній корі 1,3•10-6 % (за мас.), в кам. метеоритах 1•10 - 4 %. У природі П. міститься в платині самородній, утворюючи з нею неврегульований твердий розчин. У паладистій платині міститься 19-40 % П., в паладистій станоплатині 17-21 %, в поліксені — до 6 %, в фероплатині — до 13 %, в іридистій платині — до 4 %. Мінерали, що містять П., — брегіт, звягінцевіт, висоцькіт і ін. Всі мінерали П. утворюються на великих глибинах при високих т-рах і тиску. П. зустрічається у вигляді домішки у сульфідах і силікатах ультраосновних і основних порід. Підвищена концентрація П. спостерігається в манґанових рудах, фосфоритах.
[ред.] Історія
Відкритий В. Волластоном у 1803 р.
[ред.] Походження назви
Від назви астероїда 2 Паллада.
[ред.] Отримання
.PNG)
П. добувають з корінних або розсипних родовищ платинових і комплексних руд.
[ред.] Застосування
Застосовують П. і його сплави в електротехніці, медицині, ювелірній справі, в хімічній промисловості – як каталізатор.
[ред.] Біологічна роль
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
