Каштан їстівний
| Каштан їстівний | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Castanea sativa Mill., 1768[1] |
||||||||||||||||||||||||
|
|
Каштан їстівний, благородний або справжній (Castanea sativa Mill.) — росте в умовах вологого теплого субтропічного клімату в місцях, де на рік випадає не менш ніж 1000 мм опадів і утворює масові насадження в Середній та Південній Франції, Іспанії та Італії. Цінна медоносна та горіхоплідна культура також зустрічається на південному березі Криму, дико росте в Закавказзі, Грузії, Абхазії, Кахетії, Молдові та у західних областях України. Дерево каштану досягає 35 м у висоту та 2 м у діаметрі, живе рослина, в середньому, 200–300 років. Проте в Краснодарському краї зустрічаються екземпляри діаметром біля 2,5 м, вік яких становить 600–800 років. У молодих рослин стовбур прямий, гладкий, що пізніше покривається темно-коричневою корою із глибокими поздовжніми тріщинами. По красі, потужності росту й довговічності каштан їстівний здатний конкурувати з дубом. Листя велике, до 25 см, довгасто-еліптичне або ланцетне, часто із серпоподібними зубцями. У молодості листя каштану червонувате, знизу опушене, улітку — жовтувато-темно-зелене, восени — яскраво-жовте. Широка розкидна крона каштану їстівного правильної яйцеподібної або овальної форми досягає 18-20 м у перетині.
Каштани-довгожителі доживають до 1000 років і більше: були описані дерева до 26 м в обхваті. Відомий каштан Етни, що складався з п'яти стовбурів, мав 64 м у діаметрі та вік 3000 років.
Каштани відрізняються високим темпом росту в молодості, вологість повітря і ґрунту є основними умовами для успішного їх розвитку. Цвіте каштан після розпускання листів. У низовинних місцях й у рідколіссях — з 10 по 25 липня, а в горах — на початку липня. Цвітіння рясне й триває 15—18 днів. Квітки каштана зібрані в довгі колосоподібні суцвіття. Довгі суцвіття чоловічих квіток (10—20 см) надають дереву особливу декоративність, особливо у вітряну погоду. На нижній частині квіткового стрижня розташовані жіночі квітки, а вище — чоловічі, білуваті та жовтим відтінком, приємно пахне.
Попри віддання переваги родючим ґрунтам, каштан може рости на кам'янистих і, навіть, на піщаних землях. Страждає від зимових морозів, проте ще більше — від низьких температур весняних та осінніх ранків. Дерево переносить помірне затінення і відносно мало та рідко зазнає ураження комахами, посуху, завдяки добре розвиненого вглиб коріння, переносить цілком нормально.
Плодоносити дерево каштану починає з 25—30 років за умови росту на волі, та з 40—60 років — за умови росту в насадженні.
Одне із найкрасивіших листопадних дерев, зі струнким стовбуром, правильною округлою, густою, ясно-зеленою кроною й великим орнаментальним листям, що зафарбовується восени в чистий жовтий колір.
Відомі численні форми, що розрізняються конфігурацією й забарвленням листя, величиною й кольором плодів, строками їхнього дозрівання.
Найпоширеніші форми:
- пірамідальна (f. pyramidalis) і близька до неї (f. fastigiata) — з гілками, спрямованими майже вертикально нагору й утворюючу пірамідальну крону;
- розрізнолисна (f. asplenifolia) — частина листя з нерівномірно-лопатевими або зубчастими краями, інші — майже типові, але більше глибоко-зубчасті;
- круглолисна (f. rotundifolia) — з листами округлої форми;
- золотаво-плямиста (f. aureo-maculata) — з жовтими плямами на листах;
- сріблисто-строката (f. argenfeo-variegata) — з білими плямами на листах;
- золотисто-окаймлена (f. aureo-maiginata) — листя, облямоване жовтою смужкою;
- сріблясто-окаймлена (f. aigenteo-manginata) — листя, облямоване білою смужкою;
- пурпурна (f. purpurea) — з пурпуровим листям;
- гола (f. glabra) — з більшими, щільними, голими, блискучими листами.
Плоди каштану — горіхи, що знаходяться в колючій плюсці у кількості від 1 до 3 штук, мають блискучу, переважно голу, шкірно-деревнисту оболонку коричневого кольору. Сім'я плоду — гранчасто-кулеподібне, у тонкій оболонці буруватого відтінку. Сім'ядолі м'ясисті світло-кремового кольору, мають багатий хімічний склад та високу харчову цінність.
Географічне розповсюдження каштану їстівного доволі широке, проте найбільше цінуються плоди дерев з південних регіонів, оскільки тамтешні кліматичні умови сприяють кращому визріванню.
Їстівний каштан є надзвичайно корисною культурою — він є рослиною-медоносом, але основною цінністю є його плоди: з давніх-давен каштани є популярним продуктом харчування. Деревина каштана активно використовується і як будівельний матеріал, і як цінна декоративна сировина у столярній справі, зокрема для виробництва меблів.
Плоди каштану їстівного — горішки масою до 20 гр., що достигають у жовтні та мають характерний каштановий колір з добре помітною світлою плямою в основі. Зазвичай у плоді наявна одна насінина, проте може бути два або три. Горіхи каштану є дуже поживними та смачними, їх вживають в їжу в сирому, вареному або ж у смаженому вигляді, використовують для виготовлення тортів, тістечок, морозива, цукерок, печива та інших кондитерських виробів, розмелені плоди додаються в пшеничне борошно та використовуються як замінник кави.
Примітки [ред.]
- ↑ Miller. Gardeners Dictionary ed. 8 no. 1 (1768)
Джерела [ред.]
Зовнішні посилання [ред.]
| Ця сторінка потребує істотної переробки.
Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати.
Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити. |
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
