Колегія кардиналів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коле́гія кардина́лів або кардинальська колегія, до 1983 року носила назву Священна колегія кардиналів (лат. Sacrum Cardinalium Collegium) - колегіальний орган, до якого входять усі кардинали Римо-католицької церкви.

Поховання Івана Павла II. Коле́гія кардина́лів у червоному одязі.

Функції[ред.ред. код]

Колегія виконує потрійну функцію:

  • Дорадчий орган при папі римському.
  • Орган, що заміщає Папу і здійснює верховну владу в Церкві в період «sede vacante».
  • Орган, який обирає нового Папу на конклаві.


Дорадчу функцію колегія виконує, коли Папа збирає кардиналів на консисторії . Попри те, що в період «sede vacante» до виборів нового Папи колегія керує Церквою, її влада суттєво обмежена; колегія не володіє всією повнотою влади Папи (згідно з апостольською конституцією Universi Dominici Gregis).

Склад і структура[ред.ред. код]

Апостольська конституція Папи Сикста V Postquam verus від 1586 року встановила поділ членів Колегії кардиналів на три групи:


Незважаючи на такий поділ, всі кардинали на конклаві рівні і кожен має по одному голосу. Згідно з чинним канонічним правом Католицької Церкви всі кардинали мають обов'язок прийняти єпископські свячення, хоча кардинали, яким у момент призначення вже сповнилось 80 років, можуть просити в папи диспензу від цього обов'язку.

Основні функції в Колегії кардиналів[ред.ред. код]

Головою та заступником голови Колегії є Декан Колегії кардиналів та Заступник декана (субдекан або віце-декан). Їх обирають з-поміж себе кардинали-єпископи субурбікарних єпархій, однак їх обрання вимагає папського затвердження. Найстарший за порядком зведення в сан кардинал-пресвітер називається кардиналом-протопресвітером, а найстарший кардинал-диякон — кардиналом-протодияконом. Вони мають спеціальні функції під час конклаву.

Станом на 2011 рік основні функції в Колегії кардиналів виконують:

Посилання[ред.ред. код]

Колегія кардиналів англ.