Лайош II Ягелончик
| Лайош II, Людовік ІІ Ягелончик | |
| Ludwik II Jagiellończyk | |
 |
|
| Народився | 1 липня 1506 Прага Чехія |
|---|---|
| Помер | 29 серпня 1526 (20 років) біля Могача Угорщина потонув у болоті під час бою |
| Національність | поляк |
| Титул | Божою Ласкою король Угорщини, Чехії, Далматії, Хорватії, Сербії, Галичини, Володомерії, Куявії і Болгарії, князь Шльонська і Люксембурга, володар Моравії і Лужиць. |
| Посада | король Чехії, Король Угорщини |
| Попередник | Владислав II Ягелончик |
| Наступник | Януш Запольяї в Угорщині, Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії) у Чехії |
| Конфесія | католик |
| Батько | Владислав II Ягелончик |
| Матір | Анна де Фуа |
| Рід | Ягеллони |
| Дружина | Марія Австрійська |
| Діти | Янош Васс (позашлюбний) |
 герб Ягеллонів |
|
Лайош II Ягелончик, інакше Людовік II Ягелончик; чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; (1 липня 1506, Прага, Чехія — † 29 серпня 1526, Могач, Угорщина) — останній король Чехії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).
22 липня 1515 у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Лайоша та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутній імператор Священної Римської імперії).
У серпні 1526 р. Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років. Королем Угорщини стає Януш Запольяї, який визнав себе турецьким васалом.
Джерела [ред.]
- W.Felczak, Historia Węgier, Ossolineum, Wrocław-Warszawa-Kraków 1983.
- D.Hay, Europa w XIV i XV wieku, PIW, Warszawa 2001. ISBN 83-06-02852-X.
- M.Serwański, J. Dobosz (red.), Słownik władców Europy średniowiecznej, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań 2002. ISBN 83-7177-102-9.
- S.A.Sroka, Historia Węgier do 1526 roku w zarysie, Bydgoszcz 2000. ISBN 83-87933-75-9.
- B.Zientara, Historia powszechna średniowiecza, Wydawnictwo Trio, Warszawa 2002. ISBN 83-85660-94-1.
