Лайош II Ягелончик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лайош II, Людовік ІІ Ягелончик
Ludwik II Jagiellończyk
Lajos II.jpg
Народився 1 липня 1506(1506-07-01)
Прага Чехія
Помер 29 серпня 1526(1526-08-29) (20 років)
біля Могача Угорщина
потонув у болоті під час бою
Національність поляк
Титул Божою Ласкою король Угорщини, Чехії, Далматії, Хорватії, Сербії, Галичини, Володомерії, Куявії і Болгарії, князь Шльонська і Люксембурга, володар Моравії і Лужиць.
Посада король Чехії, Король Угорщини
Попередник Владислав II Ягелончик
Наступник Януш Запольяї в Угорщині, Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії) у Чехії
Конфесія католик
Батько Владислав II Ягелончик
Матір Анна де Фуа
Рід Ягеллони
Дружина Марія Австрійська
Діти Янош Васс (позашлюбний)
Herb Jagiellonów.PNG
герб Ягеллонів

Лайош II Ягелончик, інакше Людовік II Ягелончик; чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; (1 липня 1506(15060701), Прага, Чехія — † 29 серпня 1526, Могач, Угорщина) — останній король Чехії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).

22 липня 1515 у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Лайоша та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутній імператор Священної Римської імперії).

У серпні 1526 р. Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років. Королем Угорщини стає Януш Запольяї, який визнав себе турецьким васалом.

Джерела[ред.ред. код]

  • W.Felczak, Historia Węgier, Ossolineum, Wrocław-Warszawa-Kraków 1983.
  • D.Hay, Europa w XIV i XV wieku, PIW, Warszawa 2001. ISBN 83-06-02852-X.
  • M.Serwański, J. Dobosz (red.), Słownik władców Europy średniowiecznej, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań 2002. ISBN 83-7177-102-9.
  • S.A.Sroka, Historia Węgier do 1526 roku w zarysie, Bydgoszcz 2000. ISBN 83-87933-75-9.
  • B.Zientara, Historia powszechna średniowiecza, Wydawnictwo Trio, Warszawa 2002. ISBN 83-85660-94-1.