Луцій Емілій Барбула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Луцій Емілій Барбула (лат. Lucius Aemilius Barbula) — давньоримський політик і воєначальник.

Походив з патриціанського роду Еміліїв. Його батьком був Квінт Емілій Барбула, консул 317 та 311 рр. до н. е.

У 281 р. до н. е. обраний консулом разом з Квінтом Марцієм Філіппом. Був головнокомандуючим римською армією під час війн із самнітами. Напав на Тарентум (суч. Таранто), який просив про допомогу Пірра Епірського. У 280 р. до н. е. нагороджений тріумфом за перемогу над Тарентумом і Самніумом. У 269 році до н.е. обирається цензором (разом з Квінтом Марцієм Філіппом).

Мав сина, Марка Емілія Барбулу, який також став консулом у 230 р. до н. е.

Джерела[ред.ред. код]

  • Аппіан. Римська історія
  • T.R.S. Broughton, Magistrates of the Roman Republic.