Луцій Марцій Цензорін (консул 149 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Марцій Цензорін
лат. L. Marcius C.f.C.n. Censorinus
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер після 147 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина і давньогрецька
Учасник Третя Пунічна війна
Посада консул
Термін 149 рік до н. е.
Попередник Тіт Квінкцій Фламінін
Наступник Спурій Постумій Альбін Магн
Рід Марції
Батько Гай Марцій Цензорін
Мати невідомо

Луцій Марцій Цензорін (лат. Lucius Marcius Censorinus, ? — після 147 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 149 року до н. е., цензор 147 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Марціїв. Син Гая Марція Цензоріна.

У 160 році до н. е. його обрано еділом. Під час своєї каденції провів Римські ігри, де була представлена комедія Теренція «Свекруха». У 152 році до н. е. обрано претором.

У 149 році до н. е. його обрано консулом разом з Манієм Манілієм. Йому з колегою було доручено розпочати війну з Карфагеном. Луцій Марцій Цензорін очолив римський флот й прибув до Лілебею. У відповідь карфагеняни надіслали посольство з пропозицію укласти новий договір. На противагу цьому Цензорін та Манілій поставили вимогу: протягом 30 днів надати 300 заручників з родин членів уряду та ради 104. Після того, як ця вимога була виконана, консули стали вимагати віддати римлянам усі арсенали зброю та катапульти. Коли й це Карфаген виконав, Цензорін з колегою заявили, що населення Карфагену повинно залишити місто й перебратися на 15 км углиб Африки. Для посилення своїх погроз Цензорін поставив флот у вході до карфагенської гавані. Водночас розпочав перемовини з Массанассою, царем Нумідії, який був незадоволений діями Риму, тому що сам бажав підкорити Карфаген. після відмови карфагенян виконувати вимоги римлян, консули розпочали бойові дії. Цензорін намагався з моря та узбережжя захопити гавань та передмістя, проте зазнав поразки від Гамількара Фамеї, а незабаром внаслідок хвороб легіонерів відступив до кораблів. Восени 149 році до н. е. вирушив до Риму для обрання нових консулів.

У 147 році до н. е. його обрано цензором разом з Луцієм Корнелієм Лентулом Лупом. Про подальшу долю немає відомостей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wilhelm Kierdorf: [I 7] M. Censorinus, L., // Der Neue Pauly Bd. 7 (1999), Sp. 858. (нім.)