Луцій Папірій Курсор (військовий трибун з консульською владою 387 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Папірій Курсор
Ім'я при народженні Lucius Papirius Cursor
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер невідомо
невідомо
Громадянство Римська республіка
Місце проживання Рим
Діяльність політик і військовий діяч
Суспільний стан патрицій[d][1] і нобілітет[1]
Посада військовий трибун з консульською владою
Термін 387 і 385 роки до н. е.
Рід Папірії
Батько невідомо
Мати невідомо
Родичі Луцій Папірій Курсор
У шлюбі з невідомо
Діти Spurius Papirius Cursord

Лу́цій Папі́рій Курсо́р (лат. Lucius Papirius Cursor; V-IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки; дворазовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 387 і 385 років до н. е.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Папіріїв. Про батьків, молоді роки Луція Папірія відомості не збереглися.

393 року до н. е. його було обрано цензором.

Перша трибунська каденція[ред. | ред. код]

387 року до н. е. його було вперше обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Гнеєм Сергієм Фіденатом Коксоном і Ліцінієм Мененієм Ланатом. Упродовж цієї каденції було створено чотири нові триби: Стеллатіна, Троментіна, Сабатіна і Арнієнса, довівши таким чином їхню загальну чисельність до 25. Народні трибуни знову пропонували виділення Понтійських земель для вже замирених вольськів.

Друга трибунська каденція[ред. | ред. код]

385 року до н. е. його вдруге було обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Авлом Манлієм Капітоліном, Публієм Корнелієм, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом, Гнеєм Сергієм Фіденатом Коксоном і, можливо, Титом Квінкцієм Цинціннатом Капітоліном. Тут разом із колегами з перемінним успіхом воював проти вольсків, герніків та латинян.

Про подальшу долю Луція Папірія згадок немає.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic