Новіград (Істрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новіград
хорв. Novigrad
Герб Прапор
Панорама Новіграда
Панорама Новіграда
Основні дані
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Zastava Istarske županije.svg Істрійська жупанія
Населення 4002 (2001)
Географічні координати 45°32′ пн. ш. 13°56′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 13.933° сх. д. / 45.533; 13.933Координати: 45°32′ пн. ш. 13°56′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 13.933° сх. д. / 45.533; 13.933
Міська влада
Веб-сторінка http://www.novigrad.hr/
Мер міста Анте Мілоч
Новіград (Хорватія)
Новіград
Новіград

Новіград (хорв. Novigrad, італ. Cittànova d'Istria) — місто у Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія в Андріатичному морі між містами Умаґ і Пореч. Кордони муніципального утворення простягаються від села Daila (на півночі) до гирла ріки Мірна (на півдні). У склад муніципалітета входить 5 сіл: Antenal (Antenal), Businia (Bužinija), Mareda (Mareda) та Cittanova (Novigrad)

Загальні відомості[ред.ред. код]

Про те, що район, зайнятий нині містом, був заселений ще у стародвні часи, свідчать численні пам'ятки історії та об'єкти, знайдені під час археологічних досліджень.

Перші згадки про місто під назвою Неаполіс (хорв. Neapolis) стосуються VII століття до н.е. Пізніше, у літописах ІХ століття н. е. він згаданий як Цивітас Нова (хорв. Civitas Nova), у церковних літописах, а також ХІІ століття н. е. як Emona, Emonia, Aemonia.

Ратуша і центральна площа

Із V/VI ст. до 1831 року ці території входили в єдине єпископство, яка простягнулася на північ до ріки Драгоня і до сходу ріки Мірна.

Новіград, розташований на невеличкому півострові і який володіє плодородними землями, часто перебував на перетині історичних подій, що знайшло своє відображення у пам'ятках архітектури. Візантійський період своєї історії Новіград пережив у VI-VII ст., у VIII—IX місто перебувало у складі Франконії, у X—XII — у складі Німеччини. Панування Венеціанської республіки Новіград пережив у 1270-1797 рр., у 1805-1813 рр. — перебувало під владою Наполеона, з 1814 по 1918 — місто входило в Австро-Угорщину, а з 1918 по 1943 рр. управлявся італійською адміністрацією.

Нині культурний спадок, залишений різними епохами остаточно не досліджено, але в майбутньому послужить багатим джерелом знань для нащадків

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, в межах муніципального утворення Новіград, який складається з 5 поселень, проживало 4 002 мешканця. (з них 2 629 у самому місті). Національний склад мешканців розподілився таким чином: хорвати - 69,87‰ від загальної чисельності населення, італійці - 12,77‰, албанці - 3,07‰, серби - 2,02‰, словенці - 1,87‰, турки - 0,57‰, 0,3‰ - боснійці, а число тих, хто вважає себе істрінцями - 1,2‰.

Освіта[ред.ред. код]

З освітніх установ у місті знаходиться тільки початкова школа, розташована при в'їзді у центр міста. Середню освіту мешканцям доводиться отримувати в основному в сусідніх містах Бує та Пореч. Частина учнів відвідує освітні установи у Пулі, Пазині та Рієці.

Економіка[ред.ред. код]

У минулому Новіград був відомий як риболовче містечко. Бурхливий економічний розвиток у 60-их роках ХХ століття спонукав місцеве населення до роботи в текстильній промисловості і сільському господарстві (переважно на виноградниках і зборі оливок). У 70-ті роки, у зв'язку з розвитком туризму, мешканці міста почали працювати у готельному та ресторанному бізнесі. Сьогодні найважливішими сферами економіки Новіграда залишаються рибна ловля, текстильна промисловість та сільське господарство.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Церква св. Пелагія
  • Парафіяльна церква св. Пелагія та св. Максима - храм, побудований у момент створення Новіградської єпархії (V—VI ст.), до 1831 року був Кафедральним собором. За час свого існування відновлювався у 1408, 1580, 1746 та 1775 роках. У Середньовіччя інтер'єр храму був доповнений фресками, свідчення чому можно донині спостерігати у південній частині вівтаря. З 1935 року зовнішній вигляд будівлі не зазнавав змін.
  • Дзвіниця - дзвіниця, розташована безпосередньо у парафіяльної церкви Св. Пелагія та Св. Максима була побудована у 1883 році. На вершині піраміди, яка вінчає будівлю, знаходиться вкрита бронзою дерев'яна статуя покровителя міста, Св. Пелагія створена у 1913 році.
  • Міські мури, що нагадують своєю архітектурою стіни Московського Кремлю були побудовані у середині XIII століття і відновлювалися в різні періоди історії.
  • Церква Св. Агати знаходиться на старому міському кладовищі і є прикладом романської релігійної архітектури. Будівля цікаво своєю архітектурою, оскільки три його нефа знаходяться під загальним двосхилим дахом. У будові помітні символи регіональної релігійної архітектури раннього Середньовіччя, інтер'єр храму доповнено двома статуями пізнього борокко і живописом із зображенням Св. Агата. Церква піддавалася відновлювальних робіт у 1993-1955 роках
  • Церква Св. Антона - одна з небагатьох сільських середньовічних церкв в околицях Новіграда, котра зберіглась до сьогодні. Будівля храма примітна своїм нефом, побудованим в готичний період і відновленим у XVII столітті. У середині XIX стоілття святилище було розширено двома бічними вікнами.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]