Соціоніка

Соціоніка — сучасний міждисциплінарний неакадемічний напрямок досліджень, що знаходиться на стику психології, соціології та інформатики. За найбільш загальним визначенням, соціоніка — це теорія інформаційного метаболізму (обміну) індивідуальної та соцієтальної (суспільної) психіки (у вужчому значенні — теорія психологічної сумісності між людьми різного соціонічного типу). Ключовим терміном соціоніки є поняття соціонічного типу («соціотипу»), як певної структури психіки, яка визначає в людині певний набір рис характеру.

Історія

Історія теорії, що отримала згодом назву «соціоніка» почалась ще в другій половині 60-х років, коли Аушра Ауґустінавічюте (коротке написання прізвища - Ауґуста) зацікавилась питанням: «Чому хороші люди, навіть при наявності взаємного бажання, так часто не можуть порозумітись між собою». Спочатку вона спробувала пояснити це в рамках домінуючої ідеології марксизму-ленінізму, однак майже одразу зрозуміла бесперспективність цієї ідеї — стосунки між людьми формуються не лише на основі приналежності людей до певних класів (зовнішні чинники), а й певної внутрішньої схильності. Ознайомившись із рядом різноманітних типологій особистості, Ауґуста вирішила поєднати ідеї швейцарського психолога, основоложника аналітичної психології Карла Густава Юнга з ідеєю польського психіатра Антонія Кемпінського про інформаційний метаболізм (подібно до того, як тіло людини потребує потребує їжі у вигляді продуктів в певних співвідношеннях, психіка людини також потребує «їжі» у вигляді різної інформації, а нестача інформації певного типу пригнічує психіку і навіть може призвести до хвороб психіки).

Офіційним часом «народження» соціоніки вважається 1980-й рік, коли була опублікована перша робота з цієї дисципліни («Mokslas ir technika», Vilnius,1980 Nr.4).

Майже одразу соціоніка «пішла в народ» — неформальні клуби і гуртки з її вивчення почали виникати у різних частинах Радянського Союзу (Вільнюс, Ленінград, Київ, Новосибірськ та ін.). Однак досить швидко із загальної маси віділилася київська школа соціоніки (В. В. Гуленко, О. В. Букалов, В. Д. Єрмак, О. Г. Шульман, А. О. Овчаров, О. Б. Карпенко, В. В. Мегедь, С. І. Чурюмов, та ін.), що стала безумовним інтелектуальним лідером соціонічної спільноти до початку 2000-х рр., й по нині залишаючись неформальною столицею соціоніки. У 1988 році в Полтаві пройшла перша всесоюзна конференція з соціоніки. Відтоді конференції проводяться регулярно (з 1991 року — як міжнародні — у Києві, під егідою Міжнародного інституту соціоніки), у вересні 2011 року пройшла чергова ХХVII міжнародна конференція.

На сьогоднішній день соціоніці присвячено більше двох тисяч робіт, близько трьохсот спеціалістів ведуть активну дослідницьку діяльність, видається п'ять спеціалізованих журналів (наукометричні дані по соціоніці).

Деякі терміни та поняття

Соціо́н — одне з ключових понять, що позначає систему з усіх 16 соціотипів, часто мислиться як «кватерніон кватерніонів» (тобто система систем).

У роботах Аушри Ауґустінавічюте соціон розуміється як своєрідний мінімальний елемент соціального, «молекула» соціуму (у цьому значенні ідея соціону досить тісно пов'язана з ідеєю «біону» як одиниці біологічного), а тому соціон можна розуміти як певну модель ідеального соціуму.

Соціотип (соціонічний тип, також використовується назва тип інформаційного метаболізму (ТІМ)) — центральне поняття соціоніки, що позначає вроджену і незмінну впродовж життя структуру психіки, яка визначає спосіб взаємодії психіки з інформацією.

Варто розрізняти соціонічний тип та тип особистості — останній крім соціонічних характеристик включає в себе ще й ряд психологічних.

Головні сфери застосування соціоніки:

педагогіка (вивчення взаємодії поміж викладачем та студентом/учнем, проблеми засвоєння учбового матеріалу), сімейне консультування (шлюб та розлучення, проблеми віку), кадрове консультування (професійна орієнтація, сумісність у робочому колективі, стратегія підприємства на базі типів співробітників), фундаментальні наукові дослідження (математичне моделювання, генетика, психофізиологія, морфологія — зовнішні параметри соціонічних типів), психологичні ігри та тренінги.

Роботи по соціоніці

• Бібліотека статей з соціоніки(рос.)
• Ефим Кривошеев. Соционика глазами психолога. - М.: Доброе слово, 2005.(рос.)

Ресурси тенет

• Соціонічні тести українською мовою (тест Мегедь-Овчарова, Гуленко, Філатової та ін.)
• Соціонічний тест на 40 запитань
• Багатомовний майданчик тенет про соціоніку
• Школа гуманітарної соціоніки (лідер - В. В. Гуленко)(рос.) — містить ряд статей на різні соціонічні теми, підбірка (фактична єдина в соціоніці) наукових визначень соціонічних понять, таблиця індексів цитування авторів, науковий форум та багато іншого
• Міжнародний інститут соціоніки (директор - О. В. Букалов)
• Школа системної соціоніки (лідер - В. Д. Єрмак)(рос.)
• Школа структурної соціоніки(рос.)
• Класичний опис соціонічних типів (Ауґустінавічюте + Вайсбанд (Онуфрієнко)), з фотографіями

• Опис соціонічних типів з врахуванням статі(рос.)

Див. також

• Соціонічний тип
• Психософія(рос.)