Смарагд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Смарагд
Béryl var. émeraude sur quartz (Carnaiba Mine Bahia - Brésil).jpg
Загальні відомості
Хімічна формула Берил з хромом
Be3Al2(SiO3)6::Cr
Ідентифікація
Колір Зелений
Сингонія Гексагональна
Твердість за шкалою Мооса 7,5–8,0
Блиск Скляний
Колір риски Біла
Питома вага 2,70–2,78
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,576–1,582


Смара́гд (перською "зоморрод"рос. изумруд, англ. emerald, нім. Smaragd m) — дорогоціний камінь 1-го класу. Крупні бездефектні смарагди густого забарвлення вагою більше 5 каратів цінуються дорожче алмазів.

Назва[ред.ред. код]

Назва походить від аккадського слова „баррагту” — „блищати”, яке з часом трансформувалось у грецьке „смарагдос” — „зелений камінь” (E.Theophrastus, 315 р. до н.е.).

В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.), де, зокрема зазначено: “гема дуже красива і серед людей дуже ціниться”.

Загальний опис[ред.ред. код]

Смарагд є прозорим різновидом берилу Be3Al2(SiO3) 6, забарвленим в трав'янисто-зелений колір оксидом хрому Cr2O3 або оксидом ванадію з домішкою оксиду заліза (південноафриканські смарагди).

Дорогоцінний камінь. Ізоморфні домішки: Mg2+, Fe2+, Fe3+, V3+. Кристали гексагонально-призматичні, коротко- і довгостовпчаті, переважно розміром 2-5х1-1,5 см. Нерідко зростки кристалів, включення в інші мінерали. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Густина 2,6. Тв. 7,5-8,0. Утворюється з берилій-флуороносних газово-рідинних розчинів у ході пегматитового, ґрейзенового і гідротермального процесів за участю хромвмісних бічних порід. Зустрічається з флогопітом, мусковітом, плагіоклазами, кальцитом.

Родовища пов'язані з плагіоклаз-флогопітовими ґрейзенами в ультрамафітах: Урал (Росія); Трансвааль (ПАР); Мінас-Жерайс (Бразилія); Раджастхан (Індія); Зімбабве, Замбія та ін.) і з телетермальними альбітовими або кальцитовими жилами в чорних вуглистих сланцях і вапняках (Чівор, Мусо в Колумбії).

Основні родовища ювелірних смарагдів знаходяться в копальні Мусо (Колумбія), Трансваалі (ПАР) і на Уралі (Росія).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • смарагд австралійський (блакитно-зелений берил, забарвлення якого варіює від майже безбарвної до смарагдово-зелених тонів; знайдений у пегматитовій жилі поблизу Еммавілла, шт. Новий Південний Уельс, в слюдяних сланцях і в пегматитовій жилі в Пуне, шт. Західна Австралія),
  • смарагд африканський (смарагд від жовто-зеленого до темно-зеленого кольору з родовищ Африки; знахідки: окр. Лейдсдорп, пров. Трансвааль; кристалічні сланці Сандвани поблизу Белінгве, Зімбабве),
  • смарагд бразильський (бліді смарагди або світло-жовто-зелені берили; кристали у вигляді гексагональних призм з певними вадами; зустрічаються в пустотах змінених мармурів у Карнаіба, шт. Байя, Бразилія),
  • смарагд вілюйський (вілюїт – різновид везувіану, що містить 2-4% В2О3),
  • смарагд індійський (зелений кварц з тріщинуватістю, яку створюють спеціальною обробкою),
  • смарагд іспанський (торгова назва зеленого скла),
  • смарагд капський (торговельна назва преніту з родовищ Капської провінції у Півд. Африці),
  • смарагд конголезький (діоптаз),
  • смарагд кускузький (смарагд з родов. Кускуз, Колумбія),
  • смарагд літіїстий (торговельна назва смарагдово-зеленого різновиду сподумену, інші назви – гідденіт, сподумен-смарагд),
  • смарагд-малахіт (зайва назва евхроїту – смарагдово-зеленого водного арсенату міді Cu2[OH|AsO4]•3H2O),
  • смарагд мідистий (торговельна назва прозорого різновиду діоптазу),
  • смарагд мідний,
  • смарагд мідно-кремнистий (діоптаз),
  • смарагд нікелистий (заратит),
  • смарагд перуанський (торговельна назва смарагду з родов. Перу),
  • смарагд помилковий (торговельна назва зеленого флюориту),
  • смарагд сандаванський (місцева назва смарагду густо-зеленого кольору і порівняно менш прозорого; знайдений у долині Сандаван (р-н Белінгве), Зімбабве),
  • смарагд східний (про¬зорий коштовний корунд зеленого кольору),
  • смарагд уральський (торговельна назва демантоїду),
  • смарагд Чатам (торговельна назва штучного (синтетичного) смарагду фірми “Чатам”).

Галерея[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Прикметно, що в країнах ісламу зелений смарагд позитивно сприймався як бажаний магічний камінь. Християнська традиція навпаки, вважала його чаклунським каменем, породженим пеклом. За легендою найбільший смарагд впав на землю з шолому Люципера, при вигнанні його з неба. Чаша Грааля була висічена саме з цього смарагда.
  • Збереглися зображення двобою святого Георгія зі змієм (втіленням зла), в яких тіло змія зроблено зі смарагдів.
  • Смарагд був одним з 12 дорогоцінних каменів, які за Божим наказом, прикрашали наперсник (нагрудна чотирикутна пектораль) першого первосвященика Аарона (Вихід 28:17-20).
  • Алхімічні настанови з виготовлення філософського каменю, що спроможний перетворювати метали в золото й давати безсмертя, були (на переконання алхіміків) написані на смарагдовій скрижалі. В історії міфів ця скрижаль являє собою величезний смарагд на якому висічені постулати окультних наук. Цей смарагд нібито було знайдено поруч з мумією єгипетського бога мудрості Тота, якого ототожнюють з Гермесом.
  • Ернан Кортес у 1519 р. отримав в дар від імператора ацтеків Монтесуми смарагдове намисто з каменями виняткової краси. Відомий конкістадор мав колекцію смарагдів, до якої належав один із найбільш унікальних смарагдів усіх часів — „Королева Ізабелла” (вагою у 964 карата). За свідоцтвами Кортеса, в Палаці правосуддя в Теночтітлані (Мехіко) у ацтеків зберігався смарагд розміром у страусине яйце.
  • Найбільш крупні необроблені смарагди: С. герцога Девонширського (1383,9 кар.) і “Емілія" (7025 кар.) з Колумбії, Каковіна-Кочубея (зросток масою 2226 г) і “Славний уральський" (3362 кар.).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Інтернер-ресурси[ред.ред. код]