Хорватська греко-католицька церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кафедральний собор св. Трійці в Крижевцях
Кафедральний собор апостольського екзархату Сербії й Чорногорії в Руському Керестурі

Хорватська греко-католицька церква — католицька церква візантійського обряду в Хорватії. Історично вірні хорватської греко-католицької церкви належали до Крижевецької єпархії із центром у Крижевцях (Хорватія). У 2002 році із Крижевецької єпархії був виділений апостольський екзархат Сербії та Чорногорії.

Історія[ред.ред. код]

Перші греко-католицькі парафії на території Хорватії почали з'являтися наприкінці XVI - початку XVII століття. Вони складалися з сербів, що тікали від турецького ярма на територію Габсбурзької імперії та навернулися у католицизм, зберігши візантійський обряд богослужіння. Згодом етнічний склад греко-католицьких громад став різноманітнішим: хорвати, серби, а також русини, що мігрували з Карпат на Балкани.

У 1611 році був призначений підлеглий латинському єпископові Загреба вікарій для греко-католиків Хорватії, чия резиденція перебувала в монастирі Марча, поруч із Іванич-Градом (на південний схід від Загреба). В 1777 році папа Пій VI заснував Крижевецьку греко-католицьку єпархію. Через напружені відносини хорватських греко-католиків з латинським кліром спочатку Крижевецький єпископ став суфраганом примаса Угорщини, лише в 1853 році він був перепідпорядкований загребському архієпископові.

Після закінчення Першої світової війни і виникнення Югославії юрисдикція єпархії Крижевців була поширена на територію всієї країни. Після ліквідації в 1924 році апостольського екзархату для греко-католиків Македонії македонські громади візантійського обряду також увійшли в Крижевецьку єпархію. З цього моменту й до кінця XX століття єпархія поєднувала греко-католиків п'яти різних етнічних груп - хорватів і сербів; русинів, що переїхали в XVIII столітті з Карпат (головним чином зі Словаччини); українців, що емігрували з Галичини; македонців та невелику кількість румунів у югославському Банаті.

Після розпаду Югославії й появи на її території нових незалежних держав структура Крижевецької єпархії була реорганізована. У 2001 році була відтворена окрема Македонська греко-католицька церква, а в 2002 році організований незалежний апостольський екзархат Сербії й Чорногорії, що, однак, уважається асоційованим з єпархією Крижевців. Центр екзархату знаходиться в селищі Руски Крстур у Воєводині. Сама єпархія нині поєднує тільки парафії на території Хорватії й кілька парафій в еміграції (головним чином, в США).

Сучасний стан[ред.ред. код]

За даними Annuario Pontificio за 2007 рік в Крижевецькій єпархії 37 парафій, 28 священиків і 21,5 тисяча вірян; екзархат Сербії й Чорногорії нараховує 21 парафію, 19 священиків і майже 23 тисячі вірних [1]. З 1983 по 2009 роки єпархію очолював єпископ Славомир Мікловш, з 2009 — Нікола Кекіч (Nikola Kekić). Апостольським екзархатом Сербії й Чорногорії з 2002 року управляє єпископ Юрій Джурджар.

Посилання[ред.ред. код]

  1. [1]