Ц

Літера Ц
Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й	Ј
К	Л	Љ	М	Н	Њ	О
П	Р	С	Т	Ћ	Ќ	У
Ў	Ф	Х	Ц	Ч	Џ	Ш
Щ	Ъ	Ы	Ь	Э	Ю	Я
Неслов'янські літери
Ӑ	Ӓ	Ә	Ӛ	Ӕ	Ғ	Ӷ
Ҕ	Ӗ	Ҽ	Ҿ	Ӂ	Җ	Ӝ
Ҙ	Ӟ	Ӡ	Ӥ	Ӣ	Ӏ	Ҋ
Қ	Ҟ	Ҡ	Ӄ	Ҝ	Ӆ	Ӎ
Ҥ	Ң	Ӊ	Ӈ	Ӧ	Ө	Ӫ
Ҩ	Ҧ	Ҏ	Ҫ	Ҭ	Ӳ	Ӱ
Ӯ	Ү	Ұ	Ҳ	Һ	Ҵ	Ӵ
Ҷ	Ӌ	Ҹ	Ӹ	Ҍ	Ӭ
Застарілі літери
Ҁ	Ѹ	Ѡ	Ѿ	Ѻ	Ѣ	ІА
Ѥ	Ѧ	Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ
Ѳ	Ѵ	Ѷ
Літери кирилиці

Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця виміру маси, див. центнер

Ц — двадцять сьома літера українського та інших слов'янських алфавітів. Є в більшості алфавітів, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера. В сучасній українській літературній мові буквою ц позначають передньоязиковий шумний глухий приголосний звук; за способом творення звук ц — африката. Може бути м'який (цямрина, цього), рідше — твердий (сонце, циган).

Таблиця кодів

Кодування	Регістр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1062	0426	002046	00000100 00100110
	Мала	1094	0446	002106	00000100 01000110
ISO 8859-5	Велика	198	C6	306	11000110
	Мала	230	E6	346	11100110
КОІ-8	Велика	227	E3	343	11100011
	Мала	195	C3	303	11000011
Windows-1251	Велика	214	D6	326	11010110
	Мала	246	F6	366	11110110

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Півторак Г. П. Ц // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Це незавершена стаття про писемність або букву. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.