Њ
| Літера Њ | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й | Ј |
| К | Л | Љ | М | Н | Њ | О |
| П | Р | С | Т | Ћ | Ќ | У |
| Ў | Ф | Х | Ц | Ч | Џ | Ш |
| Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я |
| Неслов'янські літери | ||||||
| Ӑ | Ӓ | Ә | Ӛ | Ӕ | Ғ | Ӷ |
| Ҕ | Ӗ | Ҽ | Ҿ | Ӂ | Җ | Ӝ |
| Ҙ | Ӟ | Ӡ | Ӥ | Ӣ | Ӏ | Ҋ |
| Қ | Ҟ | Ҡ | Ӄ | Ҝ | Ӆ | Ӎ |
| Ҥ | Ң | Ӊ | Ӈ | Ӧ | Ө | Ӫ |
| Ҩ | Ҧ | Ҏ | Ҫ | Ҭ | Ӳ | Ӱ |
| Ӯ | Ү | Ұ | Ҳ | Һ | Ҵ | Ӵ |
| Ҷ | Ӌ | Ҹ | Ӹ | Ҍ | Ӭ | |
| Застарілі літери | ||||||
| Ҁ | Ѹ | Ѡ | Ѿ | Ѻ | Ѣ | ІА |
| Ѥ | Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ |
| Ѳ | Ѵ | Ѷ | ||||
| Літери кирилиці | ||||||
Њ, њ (Nje) — кирилична літера, 17-та літера сербської та 18-та літера македонської кириличних абеток. Позначає твердопіднебінний носовий приголосний [ɲ], наближений до м'якого [н']. Сама літера є лігатурою Н та Ь, яку запропонував Вук Караджич у своїй граматиці «Писменица сербскога їезика по говору простога народа» (Відень, 1814 [репринт: Краљево: ГИРО «Слово», 1984]). На думку Караджича, сербська літера «дерв» (Ћ) є поєднанням Т і Ь, тож він за цим зразком створив букви Њ та Љ. Щоправда, лігатури Њ та Љ траплялися й раніше, але не як окремі літери.
В македонську абетку цю літеру (як і деякі інші) було введено 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»).
Існування особливих літер саме для Љ та Њ не випадкове: в південнослов'янських мовах з давніх часів лише деякі приголосні могли бути м'якими (або твердими). Найчастіше «змінна м'якість» була властива саме Л та Н. В давнину цю м'якість передавали або дужкою над літерою, або гачком справа зверху (що утворювало символи, схожі на поєднання ЛГ / НГ), або (згодом, в босанчиці) диграфами на романський лад: ЋЛ і ЋН (чи навіть ѢЛ та ѢН).
Зміст |
Неслов'янські мови [ред.]
Літеру Њ використовують також у сучасних кириличних абетках ітельменської та удегейської мов.
Таблиця кодів [ред.]
| Кодування | Реєстр | Десятковий код |
16-ковий код |
Вісімковий код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1034 | 040A | 002012 | 00000100 00001010 |
| Мала | 1114 | 045A | 002132 | 00000100 01011010 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 170 | AA | 252 | 10101010 |
| Мала | 250 | FA | 372 | 11111010 | |
| KOI-8 (деякі версії) |
Велика | 186 | BA | 272 | 10111010 |
| Мала | 170 | AA | 252 | 10101010 | |
| Windows-1251 | Велика | 140 | 8C | 214 | 10001100 |
| Мала | 156 | 9C | 234 | 10011100 |
В HTML велику літеру Њ можна записати як Њ або Њ, а малу њ — як њ або њ.
Література [ред.]
Иван Кочев, Иван Александров. Документи за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (Софія, 1991). С. 17. ISSN 0861-2277.
