Ш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера Ш
Cyrillic letter Sha.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

Ш, ш (назва: ша; звук [ш], /ʃ/) — 29-а літера української абетки та всіх слов'янських кириличних алфавітів (25-а в болгарській, 26-а в російській, 27-а в білоруській, 30-а в сербській і 31-а в македонській; у двох останніх остання); використовуєтья також у писемності деяких неслов'янських народів.

Звук [ш] — глухий шиплячий твердий звук, або глухий піднебінно-альвеолярний спірант. Піднебінно-альвеолярні спіранти є головною причиною, чому було винайдено глаголицю і пізнише кирилицю, оскільки їх не можна записати простими латинськими чи грецькими літерами без діакритиків або диграфів. Слов'янські мови багаті на піднебінно-альвеолярні спірати й африкати, і Ш є однією з найтиповіших літер кириличних абеток.


Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1064 0428 002050 00000100 00101000
Мала 1096 0448 002110 00000100 01001000
ISO 8859-5 Велика 200 C8 310 11001000
Мала 232 E8 350 11101000
KOI 8 Велика 251 FB 373 11111011
Мала 219 DB 333 11011011
Windows 1251 Велика 216 D8 330 11011000
Мала 248 F8 370 11111000

Використання в математиці[ред.ред. код]

Ш визначається тим, що є єдиною кириличною літерою зазвичай використовуваною в математиці:

В алгебраїчній геометрії група Тейта-Шафаревича Абелевої різноманітності A над полем K позначається Ш(A/K),

Література[ред.ред. код]