О

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера О
Cyrillic letter O.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

О — кирилична літера, дев'ятнадцята в українській абетці. За формою накреслення це дещо видозмінена кирилична літера о («он»), що походить від греко-візантійської ус­тавної літери Ο («омікрон»). Є в усіх алфавітах, створених на слов'яно-кириличній і латинській графічній основі.

Історія[ред.ред. код]

У давньоруській і староукраїнській писем­ностях паралельно з о вживалася (пе­реважно на початку сло­ва) для позначення цього ж звука також кирилична літера Ω («от»), яка відпові­дала греко-візантійські Ω («омега»). Обидві лі­тери у зв'язку з на­явністю різних пи­семних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вжи­валися у кількох ва­ріантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 ст., крім рукопис­ної, з'явилася друкована форма літери.

Використання[ред.ред. код]

У сучасній українській мові цією літерою позначають лабіалізований голосний звук заднього ряду середнього підняття (вогонь, озеро). Ненаголошений голосний о в позиції перед складом з наголо­шеним у вимовляється близько до у [зоузуля, коужух].

О буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

Ма­ло числове значення у давньоруській та староукраїнській писемностях «сімдесят».

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «дев'ятнаддятий». При цифровій нумерації вжи­вається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 7-О і т. д.

Цікавий факт[ред.ред. код]

Слово з трьома цими буквами підряд: зоооб'єднання.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Мала 1086 043E 002076 00000100 00111110
Юнікод
(широке Ѻ, ѻ)
Велика 1146 047A 002172 00000100 01111010
Мала 1147 047B 002173 00000100 01111011
ISO 8859-5 Велика 190 BE 276 10111110
Мала 222 DE 336 11011110
KOI 8 Велика 239 EF 357 11101111
Мала 207 CF 317 11001111
Windows 1251 Велика 206 CE 316 11001110
Мала 238 EE 356 11101110

Література[ред.ред. код]