Л

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера Л
Cyrillic letter El.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

Л — літера українського та інших слов'янських алфавітів. Походить від грецької літери лямбда.

Історія[ред.ред. код]

У давньоруській та староукраїнській писем­ностях у зв'язку з на­явністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) Л вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 ст., крім рукописної, з'явила­ся друкована форма літери.

Використання[ред.ред. код]

В сучасній українській мові вживається для позначення сонорно­го щілинного плав­ного передньоязикового бокового приголосного звука, який може бути твердим і м'яким (лихо, віл, літо, сіль).

«Л» буває велике й мале, має руко­писну й друковану форми.

У старослов'янській кириличній писемності ця літера мала числове значен­ня «тридцять».

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «шістнадцятий». При цифровій нумерації вжи­вається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-л і т. д.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1051 041B 002033 00000100 00011011
Мала 1083 043B 002073 00000100 00111011
ISO 8859-5 Велика 187 BB 273 10111011
Мала 219 DB 333 11011011
KOI 8 Велика 236 EC 354 11101100
Мала 204 CC 314 11001100
Windows 1251 Велика 203 CB 313 11001011
Мала 235 EB 353 11101011

Див. також[ред.ред. код]

  • L (латиниця) — літера латиниці, що також утворилась від грецької λ.

Література[ред.ред. код]