System of a Down

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
System of a Down
логотип
фотографія
На концерті в 2012 році
Основна інформація
Жанр Альтернативний метал
Ню-метал[1]
Хард-рок[2][3][4][5]
Роки 19952006
2011 — дотепер
Країна США США
Звідки Лос-Анджелес, Каліфорнія
Мова Англійська
Лейбл American / Columbia
Склад Серж Танкян
Дарон Малакян
Джон Долмаян
Шаво Одадж’ян
Колишні
учасники
Енді Хачатурян
Офіційний сайт

System of a Down (акронім SOAD, іноді трапляється скорочення System) — відомий американський рок-гурт з Лос-Анджелеса, лауреат премії Grammy. На початку своєї кар’єри музиканти виконували музику в стилі ню-метал, однак зараз певного стилю їх музика не має. Гурт був заснований у 1995 році, колишніми учасниками каліфорнійського гурту Soil.

Всі члени групи мають вірменське походження. System of a Down складається з Сержа Танкяна, Джона Долмаяна, Шаво Одадж’яна та Дарона Малакяна.

З 1998 по 2005 рік, гурт випустив п’ять студійних альбомів, кожен з яких отримав платиновий сертифікат від RIAA. Найуспішнішим став другий альбом — Toxicity — який розійшовся по світу 6-мільйонним тиражем, а у США став мультиплатиновим. Загальний тираж проданих записів гурту сягає 20 мільйонів екземплярів.

Після закінчення гастролів на підтримку альбомів Mezmerize / Hypnotize — травень 2006-го року — музиканти повідомили, що вони йдуть у відпуску, яка триватиме не менше трьох років[6]. Протягом цієї паузи учасники SOAD займались сольними проектами та співпрацею з іншими артистами. Лише 29 листопада 2010, через офіційний сайт колективу, було повідомлено про гастрольний тур по Європі, запланований на 2011 рік[7].

Історія[ред.ред. код]

Початок творчості, дебютний альбом[ред.ред. код]

Roxy Theatre на Сансет-Стріп у Західному Голлівуді, штат Каліфорнія, де відбувся перший концерт System of a Down 25 травня 1995 року.

В 1992 році Серж Танкян (вокал, клавішні) та Дарон Малакян (вокал, гітара) заснували гурт Soil, до якого запросили Домінго Ларен (ударні) та Дейва Хакопяна (бас-гітара). Гурт, маючи в своєму активі всього один концерт і один джем-сейшн, розпалася через новозапрошених учасників, які вирішили його залишити. В 1995 році Танкян та Малакян утворили вже сам колектив System of a Down, в який запросили Шаво Одаджяна та Енді Хачатуряна, які відвідували ту ж вірменську приватну школу в Голлівуді та добре знайомих обом музикантам. Спочатку Одаджян повинен був стати менеджером колективу, але в підсумку став грати на бас-гітарі[8]. Протягом 1994-97 рр. SOAD випустили чотири демо-касети із записами їхніх пісень. У середині 1997 року групу покинув Хачатурян, що згодом став одним із засновників The Apex Theory. Причиною цьому послужила травма руки, не дозволила продовжити кар'єру барабанщика (за іншими джерелами, Андранік пішов через виниклих розбіжностей). Хачатуряна змінив Джон Долмаян[9].

В 1997 році музиканти уклали контракт на випуск альбому с відомим музичним продюсером Ріком Рубіном та приступили до запису свого дебютного диску System of a Down. Альбом вийшов 30 червня 1998 року і розійшовся за п'ять років майже мільйонним тиражем. Характерною ознакою цієї платівки є домінування стилістики ню-метал. Сингли «Spiders» і «Sugar» стали найуспішнішими піснями альбому, вони постійно звучали на радіо, а кліпи регулярно показувалися каналом MTV. В 1998 році ці пісні зайняли 25-е та 28-е місця відповідно в хіт-параді Hot Mainstream Rock Tracks. Альбом System of a Down був представлений на концертах Slayer і Metallica, де System of a Down виступали в якості групи «для розігріву», а також на фестивалі Ozzfest[10]. По завершенню фестивалю група брала участь в багатьох заходах разом з Fear Factory, Incubus і була хедлайнером SnoCore Tour поруч з Puya, Mr. Bungle і The Cat в 2000 році. Роком раніше вони мали виступати на Family Values Tour, але Фред Дерст виключив їх зі списку, про що згодом пошкодував[11]. В 1998 році група записала разом з реп-виконавцями Ma$e, Дідді і Ліл Кім пісню «Will They Die 4 You», яка увійшла в альбом Chef Aid: The South Park Album. У 2000 році SOAD створили кавер-версію пісні «Snowblind» для тріб'ют-альбому гурту Black Sabbath Nativity in Black II та разом з хіп-хоп-гуртом Wu-Tang Clan — пісню Shame On A Nigga, включену до альбому Loud Rocks, в запису якого приймали участь й інші рок- і хіп-хоп-колективи.

Стиль, вплив, критика[ред.ред. код]

System of a Down споконвічно виконували музику в стилі ню-метал, хоча зараз певного стилю їх музика не має. Їх стиль нерідко називають альтернативним металом[12], альтернативним роком[13], арт-роком[14][15], експериментальним роком[16][17], хард-роком[2][18], хеві-металом[12], ню-металом[19][20], прогресивним металом[21][22] та прогресивним роком[23][24]. На думку Філіпа Миронова, журналіста та редактора журналу «Black Square», «System of a Down» характеризуються важким та щільним звуком, не позбавленого, втім, симфонічного драматизму"[25]. Характерний для SOAD також контрастний вокал. Потужний голос Сержа Танкяна зазвичай супроводжується гучними, швидкими та агресивними гітарними рифами в стилі треш-метал. «Іноді я співаю як оперний співак, іноді гортанно, іноді звичайно, — говорить Серж Танкян, — це виходить природно, мене стимулює музика, а я їй просто відповідаю»[26][12]. Також в їх музиці трапляються і вірменські мотиви[27].

Everytime you drop the bomb
You kill the God your child has born.

Кожний раз, коли ви скидаєте бомбу,
Ви вбиваєте Бога, народженого вашою дитиною.

System Of A Down «Boom!»

Інша відмінна риса цього колективу — критичні тексти, що зачіпають питання політики. Їх критика направлена ​​, в першу чергу, на політику США. Внаслідок цього у лідера гурту Сержа Танкяна є підозра, що за гуртом стежить ЦРУ[28]. Також в деяких піснях SOAD звертають увагу слухачів на геноцид вірмен («P.L.U.C.K.» («Політично брехливі нечестиві боягузливі вбивці»), «X» і «Holy Mountains»). Для групи стало традицією влаштовувати благодійні концерти, присвячені питанню геноциду, перед якими серед глядачів розповсюджуються матеріали, що розповідають про події тих років[29].

«System of a Down — невід'ємна частина нової революційної хвилі в тяжкому року, — пише американський критик. — На перший погляд може здатися, що цей гурт — ще один різновид Rage Against the Machine, але у всьому, що стосується музики, вони справжні металісти, чиї пісні ввібрали панківський підхід, рифи в дусі Pantera та вокальні прийоми в стилі Майка Паттона»[30].

Переважно на гурт вплинула близькосхідна музика[31], а також такі гурти та виконавці, як The Beatles[31], Kiss, AC/DC, Van Halen, Dead Kennedys[32], Френк Заппа[33], Slayer[31]. «Крім того, — розповідає Дарон Малакян, — на нас вплинули два фільми „Убити Білла“… Я знайшов щось спільне між Квентіном Тарантіно та System of a Down, оскільки фільми Тарантіно — це одночасно та фільми жахів, і драми, і фільми з хепі-ендом. це ж можна сказати і про музику System of a Down»[26].

Ви можете порівняти нас з ким хочете. Мене це не турбує… Факт залишається фактом: ми — ті, хто ми є, і вони — ті, хто вони є.

Оригінальний текст (англ.)

You can compare us to whoever you want. I don't care... Fact is fact: We are who we are and they are who they are.

— Шаво Одаджян[34]

System of a Down: Right Here in Hollywood[ред.ред. код]

30 квітня 2006 року великим британським видавництвом «Independent Music Press» була опублікована перша книга, присвячена творчості гурту, під назвою «System of a Down: Right Here in Hollywood» (рос. System of a Down: Прямо тут, в Голівуді), автором якої є відомий англійський журналіст Бен Майерс. За його словами, він великий фанат SOAD ще з того часу, коли вперше брав інтерв'ю в учасників колективу в рамках європейського туру 1999 року. Книга містить не лише біографічний нарис гурту, але і ексклюзивні інтерв'ю з її учасниками[35].

«Щоб написати книгу, потрібно витратити місяці на інтерв'ю, розпитування, спостереження, — розповідає Бен Майерс. — Мені цікаві ті гурти, які дійсно роблять щось значне, і, звичайно, непогано, якщо вони при цьому ще й популярні… Я написав книгу про System of a Down, яких вважаю найважливішою політично налаштованою групою наших днів. Їх музика — це найцікавіший у музичному відношенні саундтрек до американського життя часів президентства Джорджа Буша»[36].

Склад гурту[ред.ред. код]

Колишні учасники

Схема[ред.ред. код]

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

З 2002 по 2007 рік, пісні System of a Down чотири рази здобували номінації «Найкраща пісня у стилі хард-рок» престижної премії Grammy, і лише одного разу, у 2006 році, композиція B.Y.O.B. виграла цю нагороду. Також гурт має кілька відзнак від журналу Kerrang! та каналу MTV.

Нагороди[ред.ред. код]

Рік Нагорода Категорія
2005 Нагорода MTV Europe Music Awards Найкращий альтернативний гурт — «System of a Down»
2006 Нагорода Grammy Найкраща пісня у жанрі хард рок — «B.Y.O.B.»
2006 Нагорода MTV Good Woodie Award Найкраща пісня — «Question!»

Номінації[ред.ред. код]

Рік Нагорода Категорія
2002 Нагорода Grammy Найкраща пісня у жанрі хард рок — «Chop Suey!»
2003 Нагорода Grammy Найкраща пісня у жанрі хард рок — «Aerials»
2007 Нагорода Grammy Найкраща пісня у жанрі хард рок — «Lonely Day»

Дискографія[ред.ред. код]

Дата випуску Назва Обкладинка Лейбл U.S. Billboard peak RIAA сертифікація
30 липня, 1998 System of a Down
System Of A Down (альбом) обложка.jpg
American #124 Платиновий
4 вересня, 2001 Toxicity
SystemofaDownToxicityalbumcover.jpg
American #1 Тричі платиновий
26 листопада, 2002 Steal This Album!
Stealthisalbum.jpg
American/Columbia #15 Платиновий
16 травня, 2005 Mezmerize
Mezmerize-LP.jpg
American/Columbia #1 Платиновий
22 листопада, 2005 Hypnotize
System Of A Down-Hypnotize.jpg
American/Columbia #1 Платиновий

Примітки[ред.ред. код]

  1. Tommaso Iannini. Nu metal. Giunti Editore, 2003, ISBN 88-09-03051-6 p. 86.
  2. а б Neil Strauss (2003-03-26). «The Pop Life: MTV is wary of videos on war». nytimes.com. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2011-06-02. 
  3. Maria Armoudian (2003-02-06). «Rock's Axis of Activism». salon.com. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2011-06-02. 
  4. Hypnotize review at Popmatters
  5. Hypnotize review at Rolling Stone
  6. «System of a Down. Music Library.» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  7. «System of a Down Announce Live Dates» (англійською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  8. «David "Beno" Benveniste talks Getting his First Client - System Of A Down». YouTube. 17 листопада 2012. Процитовано 19 лютого 2014.  (англ.)
  9. «OnTroniK: System of a Down Information». Процитовано 2011-03-22. 
  10. «History». Ozzfest. Процитовано 19 лютого 2014.  (англ.)
  11. «The Taproot Situation – 1998/1999». Архів оригіналу за 2011-08-26. 
  12. а б в Erlewine, Stephen Thomas. «Biography of System of a Down» (англійською). All Music Guide. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  13. Spence D. (June 3, 2005). «Review of Mesmerize» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  14. Christgau, Robert. «Reviews of System of a Down» (англійською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  15. Hoard, Christian (November 1, 2007). «Review of Elect the Dead» (англійською). Rolling Stone. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 2011-03-30. 
  16. Aquilante, Dan (November 20, 2005). «This Week's CDs: Hypnotize» (англійською). Нью-Йорк Пост. Процитовано 32011-03-22. 
  17. Friedman, Gary (October 27, 2007). «System of a Down leader releases first solo album» (англійською). Лос-Анджелес таймс. Процитовано 2011-03-22. 
  18. Fricke, David (November 17, 2005). «Review of Hypnotize» (англійською). Rolling Stone. Архів оригіналу за 18 вересня 2008. Процитовано 2011-03-30. 
  19. Friedländer, Paul; Peter Miller (2006). Rock & Roll: A Social History (англійською). Westview Press. с. 304. ISBN 0813343062. 
  20. McIver, Joel (2002). Nu-metal: The Next Generation of Rock & Punk (англійською). Omnibus. с. 14. ISBN 0711992096. 
  21. McDonnell, Evelyn (August 16, 2005). «System of a Down carves a distinct path with prog-thrash sound.» (англійською). The Miami Herald. Процитовано 2011-03-22. 
  22. Serpick, Evan (December 15, 2005). «Mavericks: System of a Down  — Prog-metal Radicals» (англійською). Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 2011-03-30. 
  23. Sinclair, Tom (September 3, 2001). «Review of Toxicity» (англійською). Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  24. Lynskey, Dorian (November 18, 2005). «Review of Hypnotize» (англійською). Ґардіан. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  25. «Найцікавіші події на думку Forbes.». Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  26. а б Бартон Джефф System of a Down // Classic Rock. — 10 (лютого 2005) С. 54.
  27. «SYSTEM OF A DOWN: Steal This Album!» (російською). 8.04.2003. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  28. «System speak out over September 11 storm». Процитовано 2011-03-22. 
  29. «System Of A Down Biography». Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  30. «System of a Down — Moshpit.ru — Альтернативна музика». 15 лютого 2008. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  31. а б в Nalbandian, Bob. «Interview with System of a Down». Shockwaves Online (англійською). Процитовано 2011-03-22. 
  32. ondarock.it sui SOAD (італ.)
  33. Prato, Greg (7 липня 2005). «Zappas Making Zappa Film» (англійською). Rolling Stone. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2011-03-30. 
  34. "«Official System of a Down MySpace». myspace.com/soad. Архів оригіналу за 2011-08-18. Процитовано 2011-03-22. 
  35. «SOAD стали героями книги». Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  36. «Слово не горобець...». 10.10.2007. Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  37. «Serj Tankian (Серж Танкян). Біографія Серж Танкян» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  38. Калашников, Іван (07.06.2006). «System Of A Down: Система опору» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  39. «Шаво Одаджян (Shavo Odadjian), басист SOAD, Achozen» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  40. «Дарон Малакян (Daron Malakian). Гітарист SOAD, лідер Scars On Broadway» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  41. «John Dolmayan (Джон Долмаян). Барабанщик SOAD та Scars On Broadway» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 
  42. «Енді Хачатурян (Andy Khachaturian), барабанщик SOAD» (російською). Архів оригіналу за 2011-03-22. Процитовано 2011-03-22. 

Посилання[ред.ред. код]


Валторна Це незавершена стаття про музичний гурт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.