Автомобільна промисловість в Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВАЗ — найбільший виробник легкових автомобілів у Росії

Автомобільна промисловість Росії — галузь економіки Росії.

Виробництво автомобілів є значущою промисловістю в Росії, у якій зайнято близько 600,000 чоловік, або 1% від загальної чисельності робочої сили країни. У 2009 році промисловість виробила 599,265 автомобілів,[1] порівняно з 1,469,429 в 2008 році[2] через світову фінансову кризу, і 1,895,474 автомобілів в 2014 році.[3]

Найбільшими компаніями є виробники легкових автомобілів АвтоВАЗ і ГАЗ, а КамАЗ є провідним виробником важких транспортних засобів. Одинадцять іноземних автовиробників мають виробничі операції або будують свої заводи на Росії.

Історія до 1990-го року[ред. | ред. код]

Див. також: Автомобільна промисловість у Радянському Союзі

Історія російського автопрому 1990-х років[ред. | ред. код]

ВАЗ-2110
ГАЗ-31029 Волга
ГАЗ-3110 Волга
ГАЗ-3302 Газель
ЗІЛ-5301 Бичок

Основні тенденції десятиліття[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років російське автомобілебудування потрапило в смугу затяжної кризи. Причиною тому був розпад СРСР і економічні реформи 1992 року.

Так, до 1995 року загальний обсяг вироблених у країні легкових автомобілів скоротився на третину, вантажних — в 5,5 разу, а автобусів — в 10 (хоча СРСР займав 1-у сходинку в світі за обсягом вироблених автобусів). Слабка фінансова система і дорожнеча кредитів призвели до того, що кардинальні оновлення, яких так потребували виробничі програми російських заводів, практично виключалися. Виробничі потужності виявилися надлишковими, морально застарілими і фізично зношеними. Робота на багатьох заводах була зупинена — навіть на тих, продукція яких користувалася відносним попитом, а саме — ІЖ і АЗЛК.

Після дефолту і девальвації рубля 1998 року, важке існування заводів дещо полегшилось — на ринок почали виходити нові моделі, хоча частка ринку російських виробників невблаганно скорочувалася.

Російські автомобілі 1990-х років[ред. | ред. код]

На тлі занепаду автопромисловості у 1990-х роках деяким вітчизняним заводам все ж таки вдавалося утриматися на плаву, більше того, навіть випускати нові моделі. Звичайно, про революцію в дизайні чи технічних рішеннях не було й мови — нові автомобілі практично не відрізнялися від тих, які вироблялися 20 років тому.

Лідерами автомобільної галузі 1990-х років можна назвати АвтоВАЗ, ГАЗ і АМО ЗІЛ: ці заводи забезпечили собі виживання і змогли випустити на ринок нові автомобілі.

ВАЗ-2110[ред. | ред. код]

Однією з новинок став ВАЗ-2110 (або Lada 110). Модель з'явилася в 1995 році і випускалася аж до 2007 року. Проектування цього автомобіля стартувало на початку 1980-х: за основу був узятий хетчбек ВАЗ-2108. Перші «шпигунські» знімки новинки були опубліковані в журналі «За кермом» ще при СРСР — в 1990 році. Примітно, що автомобіль тестували на випробувальному полігоні компанії Porsche. Спочатку планувалося, що ВАЗ-2110 надійде в продаж в 1992 році, але економічна криза зруйнувала ці плани і випуск Лади був відстрочений на невизначений термін.

Не дивно, що абсолютно нова модель виглядала застарілою, прориву в технологіях теж не спостерігалося — однак, це й не дивно, якщо врахувати, що ВАЗ-2110 «запізнився» на півдесятиліття. Але все ж, порівняно з «Жигулями» і «Самарами», на яких пересувалася переважна більшість населення, автомобіль став очевидним кроком вперед, бо номінально належав до більш високого класу, а тому і коштував дорожче. Найбільш близькими закордонними аналогами ВАЗ-2110 називають Opel Kadett E (1984—1991) і перше покоління Opel Astra.

ГАЗ-31029 Волга[ред. | ред. код]

ГАЗ-31029 створювався в рамках двоетапної програми з модернізації іншої моделі Горьківського автомобільного заводу — ГАЗ-24. Ця Волга стала першим автомобілем ГАЗ як самостійного акціонерного товариства. Цікаво, що в той момент Горьківський завод намагався всіма силами позбутися від надлишково вироблених малотоннажних вантажівок ГАЗ-3307 і ГАЗ-66, тому «нав'язував» один, а іноді й дві вантажівки в «навантаження» дилеру до кожної Волги.

ГАЗ-3110 Волга[ред. | ред. код]

ГАЗ-3110 Волга являла собою модернізовану версію попередниці.

ГАЗ-3302 Газель[ред. | ред. код]

Ще один яскравий представник 19-х років — це Газель, виробництво якого стартувало на Горьківському автомобільному заводі в 1994 році. Особливо слід відзначити ГАЗ-33023 Газель-Фермер — вантажопасажирський автомобіль, який отримав масове поширення і вироблявся аж до 2010 року.

ЗІЛ-5301 Бичок[ред. | ред. код]

І останній автомобіль, який є показовим для російського автопрому 1990-х років — це малотонажний вантажний автомобіль заводу ім. Лихачова, який до 1992 року спеціалізувався на середньотоннажних бензинових вантажівках. Після розпаду СРСР основним споживачам такої транспортної техніки — сільському господарству і армії — було не явно до вантажівок, керівництво заводу прийняло рішення в терміновому порядку запустити проект зі створення тритонного вантажного автомобіля, в якому були б по максимуму задіяні комплектуючі, які вже випускались. Варто зазначити, що в якості прототипу (особливо це стосується ходової) ЗІЛ-5301 використовувався Mercedes-Benz T2. Пілотна партія навіть була побудована на мерседесівському шасі.

Пізніше, вже ближче до кінця десятиліття, на базі цих фургонів був створено ціле сімейство автобусів ЗІЛ-3250.

Складна політична та економічна обстановка, що склалася в країні після розпаду СРСР, істотно загальмувала і без того повільний розвиток автопрому в країні. Ті рідкісні нові моделі, які з'явилися в це десятиліття, насправді були нереалізованими проектами 1980-х років, а отже не були проривами в автомобілебудуванні — їх прототипами були давно застарілі продукти європейського автопрому.

Історія російського автопрому 2000-х років[ред. | ред. код]

Лада Калина
Лада Пріора
ГАЗ Волга Сайбер
УАЗ Патріот

Вже з початку «нульових» автомобільна промисловість країни поступово почала підніматися на належний рівень. На Росії починає організовуватися складання іноземних автомобілів, і великі закордонні концерни зацікавилися місцевими автомобільними компаніями і стали купувати їх акції.

Тенденції розвитку російського автопрому в 2000-х[ред. | ред. код]

З 2002 року на Росії стали масово відкриватися складальні підприємства іноземних виробників — вже через пару років їх налічувалося кілька десятків. У цій тенденції є певні позитивні сторони — наприклад те, що з'явилися робочі місця, російські інженери та конструктори отримали можливість навчатися у зарубіжних колег і працювати на світових автомобільних виробників. Інший позитивний момент цієї тенденції — в тому, що вартість іномарок російського складання помітно нижча, ніж імпортованих автомобілів, вироблених за кордоном.

Зворотний бік медалі полягає в тому, що частка виробництва іноземних моделей в сегменті легкових автомобілів почала збільшуватися — до середини десятиліття вона склала близько третини, а вже до 2007 року збільшилася до 41,3%.

Співпраця з великими світовими автовиробниками, в теорії, повинна було підняти на новий рівень російське автомобілебудування. Так, в 2009 році було оголошено про підписання угоди між російським АвтоВАЗом (який є найбільшим виробником легкових автомобілів у Східній Європі) і концерном Renault-Nissan за основними умовами реструктуризації російської компанії. Згідно з підписаними паперами, АвтоВАЗ дозволяє використовувати свої виробничі потужності Renault-Nissan, а закордонний виробник, у свою чергу, обіцяє надати ВАЗу свої технології.

Інший приклад — співпраця між концерном Daimler AG і російським виробником вантажівок КамАЗ. Німецька компанія придбала 10% акцій вітчизняного виробника і підписала угоду про партнерство і співробітництво у сфері сучасних проектів та обміну технологіями.

У сформованих умовах принциповим питанням стала конкурентоспроможність російських автомобілів.

Автомобілі 2000-х[ред. | ред. код]

Лада Калина[ред. | ред. код]

Лада Калина почала випускатися на виробничому майданчику АвтоВАЗ в Тольятті в 2004 році. Проект зі створення цілого сімейства нових автомобілів був запущений ще в 1998 році. Спочатку Lada Kalina з'явилася в кузові седан, пізніше, в 2006, почали виробляти хетчбеки, а з 2007 року і універсали. Вже в 2009 році Лада Калина посіла 4 сходинку в рейтенгу найпопулярніших сімейних автомобілів на Росії. У 2011 році Калина була знята з виробництва — її місце зайняла нова Лада Гранта.

Лада Пріора[ред. | ред. код]

Лада Пріора можна вважати відносною новинкою для російського автопрому. Цей легковий автомобіль в кузові седан зійшов з конвеєра в 2007 році, пізніше, в 2009 з'явився і універсал. Також випускається версія «купе» (трехдверний хетчбек), проте вона виходить обмеженими партіями. У модельній лінійці АвтоВАЗу Priora замінила собою Лада 2110.

Насправді Пріора — це рестайлінговий ВАЗ-2110, щоправда, в конструкцію автомобіля була внесена майже тисяча змін, отож сам виробник подає Пріору як принципово новий автомобіль. При виробництві Лада Пріора застосовуються вдосконалені технології складання вузлів і агрегатів: завдяки цьому вдалося вивести на новий рівень якість підгонки деталей, суттєво зменшилися зазори між панелями. Дизайн салону був розроблений спільно з італійською студією Carcerano. Однак до рівня сучасних автомобілів Лада Пріора все ж таки не дотягує і конкурувати з європейськими, японськими та американськими моделями того ж класу навряд чи зможе. Взяти хоча б те, що з початку виробництва автомобіля (до рестайлінгу 2011 року) задні гальма були барабанними. Але, незважаючи на це, в кінці десятиліття Лада Пріора стала найбільш продаваним російським автомобілем.

ГАЗ Волга Сайбер[ред. | ред. код]

УАЗ Патріот[ред. | ред. код]

Історія російського автопрому 2010-х років[ред. | ред. код]

Лада Гранта
Лада Веста

Основні тенденції, події, виробники[ред. | ред. код]

Найважливішою подією періоду стала економічна криза 2008-2009 року, яка завдала серйозного удару по російському ринку. У 2009 році виробництво автомобілів у країні скоротилася більш ніж удвічі. При цьому в довгостроковій перспективі, на думку експертів, російський ринок чекає значне зростання: так, згідно з прогнозами, докризовий рівень має бути досягнутий уже в 2013—2014 році.

На початку другого десятиліття XXI століття на російському ринку налічувалося кілька найбільших так званих «традиційних» автовиробників: це АвтоВАЗ, ГАЗ, КамАЗ і АМО ЗІЛ. Всі вони були (і є зараз) впізнаваними брендами, які користуються лояльністю вітчизняних споживачів. Однак при цьому вони мали зношену застарілу виробничо-технічну базу, скромні джерела інвестицій і відчайдушно потребували впровадження більш сучасних технологій. Це стало можливим завдяки співпраці з великими світовими автовиробниками, яка, в теорії, повинна було підняти на новий рівень російське автомобілебудування.

У 2010 році стало також відомо про підписання меморандуму між російським виробником «Соллерс» та італійським Fiat: згідно з документом, на Росії повинен з'явитися глобальний альянс з виробництва позашляховиків і пасажирських автомобілів. Фінансову підтримку цьому проекту повинно надати держава в тому випадку, якщо ступінь локалізації виробництва перевищить 50%. У глобальному плані говориться, що вже до 2016 року на Росії повинен з'явитися найбільший після АвтоВАЗу завод, який здатний випускати до 500 тисяч автомобілів на рік. При цьому кожний десятий транспортний засіб відправлятиметься на експорт.

У сформованій ситуації особливо гостро постало питання про конкурентоспроможність вітчизняних автомобілів і компонентної бази постачальників. У зв'язку з цим АвтоВАЗ і «Соллерс» підписали угоду про стратегічну співпрацю з розвитку власної бази постачальників, яка могла б скласти конкуренцію зарубіжній.

Ключові моделі[ред. | ред. код]

Лада Гранта[ред. | ред. код]

Lada Granta — це модель на базі «Калини», виробництво якої стартувало в 2011 році. За задумом виробника, бюджетна новинка повинна замінити собою морально застаріле сімейство Samara, а також модель Lada Kalina в кузові седан. Ажіотаж навколо нового дітища АвтоВАЗу був такий великий, що в перший місяць продажів черги розтяглися аж до початку 2012 року. Гранта стала першою ВАЗівською моделлю, на якій серійно стала встановлюватися автоматична коробка передач.

Лада Веста[ред. | ред. код]

Виробники[ред. | ред. код]

Великі[ред. | ред. код]

Aurus Senat
Marussia B1

Обсяг виробництва[ред. | ред. код]

Виробництво автомобілів на Росії в 1992-2016 роках
10 найбільш продаваних в 2014 році на Росії марок автомобілів
РРФСР РРФСР,
Росія Росія
Зокрема СРСР СРСР
Автобусів Автомоблів вантажних (зокрема шасі) Автомоблів легкових
1900 0
1910 0,01
1920 0
1925 0,12
1930 4,23
1935 96,7
1940 145,4
1945 74,7
1950 342 362,9
1955 445,3
1960 490 523,6
1965 616,3
1970 737 916,1
1975 1 964
1980 1 884 2 199
1985 2 248
1990 1819,9 51,9 665 1103 2 120
1991
1992 1 594,283[4]
1993 1 470,746[4]
1994 1 031,172[4]
1995 1 017,375[4]
1996 1 040,177[4]
1997 1 183,487[4]
1998 1 032,512[4]
1999 1 185,962[4]
2000 1 215,234[4]
2001 1 257,819[4]
2002 1 225,274[4]
2003 1 285,909[4]
2004 1 391,352[4]
2005 1 357,377[4]
2006 1 521,315[4]
2007 1 680,752[4]
2008 1 802,002[4]
2009 729,721[4]
2010 1 406,060[5] 40,944 155,497 1 209,619
2011 1 990,968[5] 44,244 206,814 1 739,910
2012 2 234,300[5] 58,604 211,994 1 963,702
2013 2 185,317[5] 53,237 207,423 1 924,657
2014 1 892,502[5] 43,994 153,137 1 695,371
2015 1 379,929[5] 36,443 128,077 1 215,409
2016 1 299,926[5] 42,889 137,273 1 119,764
2017

[6][7][8][9][10][11][12]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OICA data. 
  2. OICA data. 
  3. OICA data. 
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Производство основных видов продукции в натуральном выражении по 2009 г.(в соответствии с ОКП). Производство основных видов продукции в натуральном выражении по 2009 г.(в соответствии с ОКП). 
  5. а б в г д е ж Производство основных видов продукции в натуральном выражении с 2010 г.(в соответствии с ОКПД). Производство основных видов продукции в натуральном выражении с 2010 г.(в соответствии с ОКПД). 
  6. OICA 2010 statistic
  7. OICA 2005 statistic
  8. OICA 2000 statistic
  9. What Prospects for Upgrading by Developing Countries Архівовано 2012-06-16 у Wayback Machine.
  10. Справочник «Мир социализма в цифрах и фактах». М, Политиздат, 1986 М0604020000-359/079(02)86
  11. Справочник «Союз нерушимый». М, Политиздат, 1982 С0802010201-070/079(02)-82
  12. Большая советская энциклопедия 3-е изд.


Посилання[ред. | ред. код]