Автомобільна промисловість в Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Автомобільна промисловість Болгарії - галузь економіки Болгарії.

Виробництво в Болгарії сильно залежало від імпорту автомобілів з Радянського блоку раніше і в даний час залежить від інших країн Європи і Азії.

Історія[ред.ред. код]

Austin Maestro (Roadcar)

У Болгарії до Другої світової війни автомобільної промисловості не було.

В 1960-х роках в Болгарії були побудовані автоскладальні заводи, на яких збирали автомобілі «Москвич-2140», Fiat-124, Renault 8, вантажівки ГАЗ-53А.

На заводі «Чавдар в болгарському місті Ботевград випускали кілька модифікацій автобусів. Виробнича потужність заводу «Чавдар» досягала 2 500 автобусів на рік.

З конвеєра автоскладального заводу в м. Ловеч щорічно сходило більше 15 000 машин «Москвич-2140», і до 1985 року було випущено більше 200 000 «Москвичів».

У 1994 році «Rover» створила Roadcar, спільне підприємство з болгарською компанією для виробництва Austin Maestro на новому заводі в Варні, використовуючи CKD комплекти, відправлені з Великої Британії. Виробництво почалося в липні 1995 року і 2,200 автомобілів були складені до того, як завод був закритий в квітні 1996 року.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Great Wall Voleex C10 (Made in България)

Компанії поза ЄС вибрали Болгарію як країну, з якої вони будуть вступати на ринки Центральної та Західної Європи. Південноафриканська ALC виробляє на своїй фабриці поруч із Софією шкіряні крісла й інтер'єр для BMW, Mercedes і Nissan. Дві турецькі фірми — Ayfa Otomotiv і Mars Otomotiv, будуть виробляти в країні автофари та інші аксесуари для освітлення. Індійська компанія Escorts, зі свого боку, обмірковує будівництво фабрики для автокомпонентів і складання тракторів.

До вступу на ринок компанії Great Wall Болгарія не встигала залучити автовиробників, що шукають скорочення витрат допомогою переміщення виробництва в Східну Європу. І все ж, у французької Montupet є фабрика у м. Русе з виробництва частин для двигуна, які експортуються в заводи Renault-Dacia в Румунії. На думку експертів з французької компанії, на вирішення французів інвестувати в Болгарію вплив зробили надані муніципалітетом м. Русе полегшення і валютна стабільність, яка контрастує з умовами в Румунії. В фабриці стартує і перше виробництво частин для Ford.

У Болгарії був створений кластер щодо стимулювання виробництва та використання електромобілів. Першим кроком членів було створити об'єднання, яке б розробило станції заправки для гібридних та електромобілів, що використовують карти передоплати. В розпорядженні Болгарії достатньо ноу-хау для виробництва електромобілів, позаяк країна була одним з найбільших виробників електричних мотокарів. Це є передумовою професійної компетентності, щоб Болгарія могла вступити на цей ринок.

Виробники[ред.ред. код]

Активні[ред.ред. код]

Sin R1
  • Litex Motors
Докладніше: Litex Motors

Litex Motors — спільне підприємство між китайською фірмою і болгарською холдинговою групою почало виробництво моделей Great Wall на своєму заводі поряд з м. Ловеч. Там вже проходить складання хетчбека Great Wall Voleex C10, а з наступного року планується підключення виробництва пікапа Steed 5 і одного з найпопулярніших китайських SUV — позашляховика Great Wall Hover 5.

  • SIN Cars
Докладніше: SIN Cars

SIN Cars — німецько-болгарський виробник гоночних і спортивних автомобілів, що базується в Німеччині і Болгарії.[1]

Неіснуючі[ред.ред. код]

Булгаральпін GT 4
  • Пірін-Фіат
Докладніше: Пірін-Фіат

Пірін-Фіат (1967—1971)

  • Булгаррено
Докладніше: Булгаррено

Булгаррено (1966—1970)

  • Булгаральпін
Докладніше: Булгаральпін

Булгаральпін (1967—1969)

  • Софія
Докладніше: Софія (автомобіль)

Чавдар (1985—2001)

  • Москвич (Болгарія)
Докладніше: Москвич (Болгарія)

Москвич (1966—1990)

  • Чавдар
Докладніше: Чавдар (компанія)

Чавдар (1924—1999)

Чавдар — болгарський виробник автобусів і тролейбусів. Автобуси цієї марки випускалися на заводі в місті Ботевграді.

Фірму, яка пізніше стане називатися «Чавдар», заснував у 1924 році Рачо Джамбо (1894—1983). За період з 1927 по 1947 роки підприємством було вироблено близько 200 автобусів на шасі Ford, Mercedes-Benz і Dodge.

У 1948 році підприємство було націоналізовано. Завод став спеціалізованим виробником автобусів, більшість машин вироблених підприємством покривали потреби соціалістичної Болгарії. З 1968го почалося розширення і модернізація виробництва для освоєння нових моделей, за ліцензією західнонімецької фірми Kässbohrer, а з 1984 року розпочато ліцензійна збірка міських автобусів австрійської фірми Steyr. Міжміські автобуси Чавдар-11М4 в сімдесяті-вісімдесяті роки одержали широке поширення по всій території країн РЕВ, в тому числі і в СРСР. Міські одиночні і зчленовані автобуси і раніше вироблялися в основному для потреб Болгарії, проте в 1992—1995 році невелика партія зчленованих машин моделі 14-20 була закуплена для транспортних підприємств Башкирії.

Виробництво автобусів в Ботевград було завершено в 1999 році, компанія була викуплена болгарським авторемонтним підприємством «Кента», розташованим в місті Омуртаг.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]