Автомобільна промисловість в Румунії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завод Roman Braşov

Автомобільна промисловість Румунії — галузь економіки Румунії.

Соціалістична Румунія щорічно виробляла 100—200 тисяч автомобілів всіх типів (4-те місце в Радянському блоці (не враховуючи СРСР) після Польщі, Чехословаччини та НДР). Виробництво легкових автомобілів було організовано за допомогою французьких компаній таких як Renault та Citroen, а вантажних за допомогою радянських компаній ЗіЛ та ГАЗ.

Тепер румунська автомобільна промисловість виробляє понад 350 тисяч автомобілів на рік і включає в себе Dacia, Griviţa, Igero, Roman і Ford Romania (колишні виробничі потужності Daewoo і Oltcit). Інші компанії, такі як ARO, ROCAR і Uzina Tractorul Brașov також існували, перш ніж вони врешті-решт збанкрутували.

Значна частина румунської виробничої промисловості складається з галузевих заводів іноземних фірм, хоча є деякі важливі вітчизняні виробники, такі як Automobile Dacia, Ford Romania, Roman Braşov та Igero.[1] У 2018 році в Румунії було вироблено приблизно 500,000 автомобілів, порівняно з приблизно 410,997 автомобілів у 2013 році та 78,165 у 2000 році.

Історія[ред. | ред. код]

1900-1945 роки[ред. | ред. код]

MARTA (1909 рік)
Автомобіль Persu (1924 рік)

У 1880 році румунський інженер та винахідник Думітру Васеску (Dumitru Văsescu) побудував інноваційний паровий автомобіль, який назвав своїм іменем.

У 1909 році, на заводах Magyar Automobil Reszveny Tarsasag Arad в Австро-Угорщині у м. Арад) вироблено автомобіль Marta. Він став першим автомобілем, виробленим на території сучасної Румунії. За рік було вироблено понад 150 автомобілів. За дизайном і технологічністю вони були подібні до тих авто, які вироблялись у Німеччині, з ланцюговим приводом і потужністю приблизно 30 к.с.

Аурел Персу (Aurel Persu) був румунським інженером-механіком і вважається творцем першого автомобіля з аеродинамічним профілем у світі. Після багатьох аеродинамічних лабораторних випробувань і розрахунків, він прийшов до висновку, що ідеальна форма рухомого автомобіля — це округлий кузов спереду і довгий загострений ззаду. Він досяг успіху із низьким коефіцієнтом (0,22) аеродинамічного опору.

Він почав працювати в Бухаресті, а після Першої світової війни зв'язався з Емілем Еверліном і Габріелем Беккером, а потім повернувся до Німеччини. У 1922 році Перcу зареєструвався в німецькому патентному відомстві в Берліні зі своїм «чотириколісним обтічним автомобілем з вбудованими колесами в обтічній формі». Автомобіль був побудований між 1922 і 1924 роками своїми власними коштами в Берліні.

Першим сучасним румунським автомобілем став Malaxa вироблений в 1945 році у місті Решица. Він був спроектований інженером Петре Карпом (Petre Carp) і оснащений трициліндровим двигуном з повітряним охолодженням, розвивав потужність 30 кінських сил і споживав 11 літрів на 100 км.

Раду Манікатіде (Radu Manicatide) вдалося створити свій власний концепт-кар в 1945 році. Це був маленький родстер, побудований в IAR Braşov, оснащений двотактним мотоциклетним двигуном, який виробляв 11,5 к.с. при 4000 об/хв. Автомобіль мав два сидіння, задній двигун і досягав швидкості у 70 км/год. Власна вага автомобіля становила 270 кг, споживав близько 4,5 л/100 км, і мав елегантний корпус, натхненний Jaguar XK120.

У 1947 році під керівництвом Манікатіда на заводі МАВ було побудовано три машини. Вони були оснащені двотактним двигуном IAR002 потужністю 1000 куб.см, який виробляв 45 к.с. при 4300 об/хв. Максимальна швидкість цих автомобілів становила 124 км/год. Були також спортивні варіанти цього двигуна, які були здатні виробляти 100 к.с. і 5300 об/хв.

1945-2000 роки[ред. | ред. код]

Ніколае Чаушеску за кермом першого автомобіля Dacia 8 (1968 рік)
Dacia 1300 (1969–2004)

У Румунії після Другої світової війни з'явилися нові підприємства з виробництва легкових машин, позашляховиків, вантажівок і автобусів.

На заводі Steagul Roșu («Стягул Рошу» - «Червоний Прапор») в місті Брашові, побудованому за технічної допомоги Радянського Союзу, з 1954 року розпочато випуск вантажівок по типу радянських ЗІС-150. Пізніше з воріт заводу почали виходити вантажівки Bucegi («Бучедж» - «Буря») і Carpați («Карпац» - «Карпати»). Згодом на підприємстві почали виробляти також нові важкі вантажівки Roman і DAC, що мають до 30 модифікацій, вантажопідйомністю від 7 до 50 тонн. Найпотужнішим вантажним автомобілем став 50-тонний кар'єрний самоскид DAC-90-31С. Він оснащувався дизелем потужністю 612 к.с.

У місті Мірча було налагоджено випуск дизель-електричних самоскидів вантажопідйомністю 110 тонн.

У 1955-1956 роках в Бухаресті на заводі Vulcan București («Вулкан Бухарест») вироблявся автобус MTD (Mao Tze Dun).

Завод Dacia («Дачія») в місті Пітешть випускав легкові автомобілі Dacia 1300, що виготовлялись за ліцензією французької фірми Renault. Максимальна швидкість цього автомобіля склала 140 км/год. Вироблялось 70,000 автомобілів на рік.

Завод ARO в місті Кимпулунг випускав позашляховики, що мали незалежну підвіску всіх коліс, а Uzina Autobuzul Tudor Vladimirescu (завод імені Владимиреску) в Бухаресті — в невеликих кількостях автобуси і легкі автофургони.

Протягом комуністичного періоду Румунія була одним з найбільших виробників автомобілів у Центральній та Східній Європі, проте промисловість після революції 1989 року знизилася. Раніше інші вітчизняні виробники, такі як Tractorul Braşov, ARO і Oltcit існували, однак вони зрештою збанкрутували через невдалу приватизацію в 1990-х роках.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

2001-дотепер[ред. | ред. код]

Dacia SupeRNova (2000–2003)
Dacia Duster (2017–дотепер)

З 1990 року кілька іноземних компаній, включаючи Mercedes-Benz, Audi, Hyundai, Volvo, Toyota і Peugeot висловлювали зацікавленість у відкритті своїх заводів в Румунії, але корупція, уряд і міністерства, що відмовлялися від співпраці не дозволили їм це зробити. В результаті, румунська автомобільна промисловість ще в 2000-х роках відставала від сусідніх країн, таких як Угорщина або Україна.[2]

У 2014 році румунська автомобільна промисловість посідала 5-те місце в Центральній та Східній Європі, відстаючи від Чеської Республіки, Угорщини, Словаччини та Польщі.

Ford купив завод Automobile Craiova за 57 мільйонів дол. США, плануючи виробляти автомобілі у кількості понад 300,000 одиниць на рік до 2010 року. Ford заявив, що вкладе 675 мільйонів євро (923 мільйони доларів США) у колишній автомобільний завод Daewoo і що він буде купувати поставки з румунського ринку на суму 1 млрд. євро (1,39 млрд. дол. США). У вересні 2009 року компанія почала складати Ford Transit Connect у Крайові, а в 2012 році почалося виробництво нового Ford B-Max.

Robert Bosch GmbH, найбільший у світі постачальник автомобільних компонентів, інвестуватиме до 60 мільйонів євро (79 мільйонів дол. США) у новий завод у Джуку, Румунія. Новий завод Bosch буде виробляти електронні компоненти для автомобілів і створить приблизно 2,000 робочих місць.

Dacia Logan стала найбільш продаваною моделлю в першому півріччі 2007 року серед новими автомобілів у Центральній та Східній Європі, з 52,750 проданими одиницями, випередивши Skoda Fabia (41,227 одиниць), Skoda Octavia (33,483 одиниці), Opel Astra (16,442 одиниці) і Ford Focus (14,909 одиниць).

У 2012 році Dacia випустила чотири нові моделі: Lodgy і Dokker, і друге покоління Logan і Sandero, в той час як Ford випустив свій новий міні-MPV, B-Max. Обидва виробники також представили два нові і технологічно просунуті турбонаддувні трициліндрові бензинові двигуни (1,0-літровий EcoBoost і 0,9-літровий двигун TCe), які виробляються на місцевому рівні і представляють прем'єри у своїх сегментах.

Виробники[ред. | ред. код]

Ford EcoSport (2013–дотепер)

Діючі[ред. | ред. код]

  • Astra Bus (1996—дотепер)
  • C&I Eurotrans XXI (Cibro) (2002—дотепер)
  • DAC (1973—дотепер)
  • El Car (2003—дотепер)
  • Ford Romania (2008—дотепер)
  • Grivița (Grivbuz) (1993—дотепер)
  • Dacia (1966—дотепер)
  • Roman (1954—дотепер)

Недіючі[ред. | ред. код]

  • ARO (1957-2006)
  • Automobile Craiova (1991-2006)
  • Oltcit (1976-1991)
  • Rocar (1951-2002)

Обсяг виробництва за роками[ред. | ред. код]

2018 [3] 2017 [4] 2016 [5] 2015 [6] 2014 [7] 2013 [8] 2012 [9] 2011 [10] 2010 [11] 2009 [12] 2008 [13] 2007 [14] 2006 [15] 2005 [16] 2004 [17] 2003 [18] 2002 [19] 2001 [20]
Автомобілі 476,769 359,240 358,861 387,171 391,422 410,959 326,556 310,243 323,587 279,320 231,056 234,103 201,663 174,538 98,997 75,706 65,266 56,774
Комерційні транспортні засоби 0 10 445 6 12 38 11,209 24,989 27,325 17,178 14,252 7,609 11,934 20,644 23,188 19,541 14,190 11,987
Загалом 476,769 359,250 359,306 387,177 391,434 410,997 337,765 335,232 350,912 296,498 245,308 241,712 213,597 194,802 122,185 95,247 79,456 68,761
Зростання 31.09% -0.02% -7.2% -1.1% -4.8% 21.7% 0.8% -4.5% 18.4% 20.9% 1.5% 13.2% 9,6% 59.4% 28.3% 19.9% 15.6% -12.0%
2000 [21] 1999 [22] 1995 1990 1989 [23] 1980 1970 1960
Автомобілі 64,181 88,313 93,000 94,000 160,000 124,000 59,000 12,000
Комерційні транспортні засоби 13,984 18,584
Загалом 78,165 106,897 93,000 94,000 160,000 124,000 59,000 12,000
Зростання -26.9%
Рік Обсяг виробництва 0—100 тисяч 100—200 тисяч 200—300 тисяч 300—400 тисяч
1960 12,000  
1970 59,000  
1980 124,000  
2000 78,165  
2005 194,802  
2006 213,597  
2007 241,712  
2008 245,308  
2009 296,498  
2010 350,912  
2011 335,232  

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. El Car. Igero.ro. Процитовано 3 April 2011. 
  2. Izgonitorii marilor producatori auto. 9am.ro. Процитовано 3 April 2011. 
  3. http://www.oica.net/category/production-statistics/2018-statistics/
  4. http://www.oica.net/category/production-statistics/2017-statistics/
  5. http://www.oica.net/category/production-statistics/2016-statistics/
  6. http://www.oica.net/category/production-statistics/2015-statistics/
  7. http://www.oica.net/category/production-statistics/2014-statistics/
  8. http://www.oica.net/category/production-statistics/2013-statistics/
  9. http://www.oica.net/category/production-statistics/2012-statistics/
  10. http://www.oica.net/category/production-statistics/2011-statistics/
  11. http://www.oica.net/category/production-statistics/2010-statistics/
  12. http://www.oica.net/category/production-statistics/2009-statistics/
  13. http://www.oica.net/category/production-statistics/2008-statistics/
  14. http://www.oica.net/category/production-statistics/2007-statistics/
  15. http://www.oica.net/category/production-statistics/2006-statistics/
  16. http://www.oica.net/category/production-statistics/2005-statistics/
  17. http://www.oica.net/category/production-statistics/2004-statistics/
  18. http://www.oica.net/category/production-statistics/2003-statistics/
  19. http://www.oica.net/category/production-statistics/2002-statistics/
  20. http://www.oica.net/category/production-statistics/2001-statistics/
  21. http://www.oica.net/category/production-statistics/2000-statistics/
  22. http://www.oica.net/category/production-statistics/1999-statistics/
  23. Automotive FDI in Emerging Europe: Shifting Locales in the Motor Vehicle By A. J. Jacobs, page 283, Palgrave Macmillan

Посилання[ред. | ред. код]