Айварас Абромавичус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айварас Абромавичус
лит. Aivaras Abromavičius
лит. Aivaras Abromavičius
Айварас Абромавичус лит. Aivaras Abromavičius

Генеральний директор ДК Укроборонпром
Нині на посаді
На посаді з1 вересня 2019

Народився21 січня 1976(1976-01-21) (43 роки)
Вільнюс, Литовська РСР, СРСР
ГромадянствоЛитва ЛитваУкраїна Україна
Національністьлитовець
ОсвітаМіжнародний університет «Конкордія»
Діти3
Професіяфінансист, інвестор

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Айварас Абромавичус (лит. Aivaras Abromavičius; нар. 21 січня 1976, Вільнюс, Литовська РСР) — український політик та інвестиційний банкір[1] литовського походження, співвласник та один з керівників шведської інвестиційної компанії «East Capital», міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014—2016).[2] З 12 червня 2019 року — член Наглядової ради, згодом — керівник Укроборонпрому.[3][4][5] З 1 вересня 2019 р. — гендиректор Укроборонпрому[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1976 у Вільнюсі. Тривалий час проживав у Естонії, Швеції, США.[7]

1988 став чемпіоном СРСР з баскетболу у складі дитячої збірної Литви[8].

1993 переїхав до Естонії для вступу до Міжнародного університету «Конкордія» — першої в колишньому СРСР приватної бізнес-школи. Перший рік навчання оплатив Фонд Джорджа Сороса. У подальшому навчався безкоштовно, тому що тренував жіночу та чоловічу баскетбольні команди університету. Навчався в цьому ж університеті в штаті Вісконсин (США). Здобув ступінь бакалавра міжнародного бізнесу.[9] Вільно розмовляє українською, англійською, литовською і російською[10] мовами.

Кар'єра[ред. | ред. код]

1996 став співробітником «Hansabank» (найбільшого естонсько-литовсько-латвійського банку, що згодом став дочірньою структурою Swedbank), а в 1998 став директором департаменту цінних паперів цього банку.

1999 переїхав до Швеції для участі в першому в світі проекті з інтернет-брокериджу на розвиткових ринках.

Протягом 2002—2014 років був співзасновником і співвласником шведської інвестиційної компанії East Capital, однієї з найбільших інвестиційних компаній із Західної Європи, що інвестує в Східну Європу.[11] 2005 переїхав до Москви.[12]

2008 переїхав до Києва. Очолює київський офіс компанії East Capital. В Україні компанія придбала акції банків Південний, Надра, Платинум[джерело?].

Станом на 2019 Айварас займає посади[13] Голови Ради Директорів у Українській Академії Корпоративного Управління (UCGA), Член-Засновник у Global Blockchain Council, Голова Ради Директорів Preses Nams (Riga), Член Ради Директорів СУП (Спілка Українських Підприємців)[14].

З 30 серпня 2019 — гендиректор Укроборонпрому. Цю посаду Айварас отримав без прохождення конкурсу[15]. 13 вересня Абромавічус виступив проти підпорядкування Укроборонпрому Міністерству оборони України через те, що в міністерстві існує конфлікт інтересів стосовно "Укроборонпрому"[16].

Заступником Айвараса з безпеки призначений екс-заступник Національної поліції Костянтин Бушуєв, директором HR-департаменту став Віталій Пахомов, начальником управління комунікацій — Володимир Бируль[17].

Заступником з правових питань став Данило Федорчук, з маркетингу і збуту — Михайло Морозов, директором фінансово-економічного департаменту став — Анатолій Незгодюк[18].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Після Революції Гідності в Україні Айварас був запрошений на посаду Міністра Економічного Розвитку і Торгівлі України. Президент України Петро Порошенко надав громадянство Абромавичусу, Наталії Яресько та Олександру Квіташвілі 2 грудня 2014 року, що дозволило їм працювати міністрами в другому уряді Яценюка.[19]

2 грудня 2014 Президент Порошенко надав Абромавичусу українське громадянство. Абромавичус казав про автоматичну втрату громадянства Литви у відповідності до законодавства[20]. Проте Департамент міграції Литви вирішив, що Абромавичус може залишатись громадянином Литви попри наявність українського паспорта[21]. Того ж дня Верховна Рада України затвердила новий склад Кабінету Міністрів, до складу якого ввійшов Айварас Абромавічус як міністр економічного розвитку і торгівлі[22].

Під його керівництвом 2016 року[23] була запущена нова електронна система держзакупівель Prozorro.[24]

Абромавичус також розпочав найбільшу реформу Держпідприємств,[25] що передбачає новий процес обрання директорів, а також допоміг сформувати нову і першу справді незалежну Раду Директорів у Нафтогазі.[26] Ініціював як Міністр ухвалення Урядом постанови про рівень винагороди керівників державних підприємств, якою були зняті будь-які ліміти на отримання такої винагороди, крім того зазначене рішення уряду не встановлювало залежність рівня оплати винагороди від таких показників як обсяги виробництва, продуктивність праці, обсяги реалізованої продукції тощо.

2015 допоміг розпочати роботу Офісу Ефективного Регулювання, покликаного поліпшувати бізнес клімату в Україні.[27]

3 лютого 2016 скликав прес-конференцію, на якій оголосив про свою відставку[28]. Це викликало різку реакцію послів з ЄС та інших країн[29]. Вони написали листа на підтримку Абромавичуса. Головні мотиви відставки зі слів самого Абрамавічуса — нібито тиск від Ігоря Кононенка, фактичне саботування реформ в Україні і корупція в найвищих верхах влади.[28] Гізо Углава, заступник голови НАБУ заявив, що буде заведено справу на Ігоря Кононенка після слів Айвараса Абромавичуса[30].

Остаточно звільнений з посади, коли прийшов новий Уряд Гройсмана 14 квітня 2016 року.[31]

Особисте життя[ред. | ред. код]

2004 року Абромавичус одружився з українкою з Донецька, а у 2008 вони оселилися в Києві, де народили трьох дітей.[32]

Захоплюється сучасним мистецтвом. Цікавиться литовськими та українськими художниками, організував у Криму пленер 20 знаних українських художників. Відкрив галерею в Гурзуфі. У власній колекції понад 100 картин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Айварас Абромавічус: 42 млн га земель по $1,5 тис. – це $63 млрд кредитного ресурсу для всієї економіки України. agropolit.com. 2019-03-01. Процитовано 2019-06-10. 
  2. Айварас Абромавічус. ua.112.ua (uk-UA). Процитовано 2019-06-10. 
  3. Указ Президента України від 12 червня 2019 року № 402/2019 «Питання Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»»
  4. Президент України призначив Айвараса Абромавичуса членом Наглядової ради «Укроборонпрому» president.gov.ua (12 червня 2019)
  5. Абромавичус очолив наглядову раду «Укроборонпрому» Економічна правда (11 липня 2019)
  6. Абромавичус назначен гендиректором "Укроборонпрома" (ru). РБК-Украина. Процитовано 2019-08-31. 
  7. Колишній міністр економіки Айварас Абромавичус розповідає про свою роботу в уряді. nv.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  8. «Гарвардські хлопчики» та іноземці в уряді — досьє
  9. Айварас Абромавічус. Біографія і новини про Айвараса Абромавічуса. РБК-Україна. www.rbc.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  10. http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3450879-aivaras-abromavichus-inozemets-ekonomichnoho-rozvytku-ukrainy Korrespondent: Айварас Абромавичус. Іноземець економічного розвитку України
  11. Абромавичус Айварас. LIGA. Процитовано 2019-06-10. 
  12. Айварас Абромавичус. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2019-06-10. 
  13. Іноземці-реформатори, які взяли громадянство України: чим займаються тепер?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  14. Екс-міністр Абромавичус став директором Союзу українських підприємців. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  15. Новий очільник "Укроборонпрому": чому Абромавичус отримав посаду без конкурсу. 24 Канал. Процитовано 2019-09-03. 
  16. Абромавічус проти перепідпорядкування "Укроборонпрому" Міноборони. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-09-13. 
  17. Абрамовичус призначив ще трьох заступників. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-08. 
  18. Абромавічус призначив ще трьох заступників. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-26. 
  19. Президент підписав укази про прийняття до громадянства України трьох кандидатів на посади в Уряді // Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет-представництво. Архів оригіналу за 9 грудень 2014. Процитовано 2 грудень 2014. 
  20. «Эхо Москвы»: «Украинские министр экономического развития Айварас Абромавичус и министр здравоохранения Александр Квиташвили отказались от своего прежнего гражданства». 2 грудня 2014
  21. Отримавши український паспорт, А. Абромавичус зберігає литовське громадянство // lrytas.tv 20.04.15
  22. Затверджений новий склад Кабміну // Корреспондент.net, 2 грудня 2014
  23. Історія реформи публічних закупівель | ProZorro. sandbox.prozorro.gov.ua (ua). Процитовано 2019-06-10. 
  24. Айварас Абромавичус: Нам вдалося перетворити чудову ідею на ефективну систему електронних закупівель, яка заощадить мільярди -> Новини -> Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. me.gov.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  25. Уряд інтенсифікує впровадження реформи держпідприємств | Національна Рада Реформ. reforms.in.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  26. Факти ICTV | 500 днів у кріслі міністра: які реформи провів Айварас Абромавичус. ФАКТИ. 2018-09-14. Процитовано 2019-06-10. 
  27. Як створюється якісне регулювання в Україні: перші результати роботи Офісу ефективного регулювання BRDO | Національна Рада Реформ. reforms.in.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  28. а б «Сили зла хочуть відмотати все назад». Найважливіше від Абромавичуса, 3 лютого 2016 року, Економічна правда
  29. Західні посли зробили різку заяву на підтримку Абромавичуса, 3 лютого 2016, Економічна правда
  30. НАБУ починає розслідування щодо Кононенка, 3 лютого 2016 року, Економічна правда
  31. Їх залишилося п'ятеро. Як проявили себе чиновники-іноземці в Україні, чого добилися та де вони тепер?. gordonua.com. Процитовано 2019-06-10. 
  32. Абромавичус: Моя дружина-блондинка з Донецька керує фірмою, де працює 500 осіб. gordonua.com. Процитовано 2019-06-10. 

Посилання[ред. | ред. код]