Петрашко Ігор Ростиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Ростиславович Петрашко
Ігор Ростиславович Петрашко
Ігор Ростиславович Петрашко
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
17 березня 2020 — 18 травня 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Тимофій Милованов
Наступник Олексій Любченко
Народився 6 жовтня 1975(1975-10-06) (48 років)
Стрий
Відомий як громадсько-політичний діяч
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка», Університет Вандербільта і ЛНУ ім. І. Франка
Батько Ростислав Миколайович
Мати Лідія Ярославівна
 Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Ростиславович Петрашко (нар. 6 жовтня 1975, м. Стрий) — український економіст, громадсько-політичний діяч. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17 березня 2020 року до 18 травня 2021[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 жовтня 1975 року в місті Стрий Львівської області.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Львівській політехнічний інститут (бакалавр, бізнес-адміністрування).[джерело?]

Навчався за програмою обміну в Британії, стажувався в Карловому університеті в Празі (Чехія), отримав диплом MBA бізнес-школи при університеті Вандербільта у США.[джерело?]

Отримав кваліфікацію юриста у Львівському національному університеті ім. Франка.[джерело?]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Почав працювати консультантом з корпоративної реструктуризації в групі компаній TACIS (Україна).[джерело?]

2001—2002 — працював у енергетичній сфері в компанії Enron.

2002—2004 — старший консультант у GlobalSpec, відповідав за планування й фінанси.

2004—2007 — керував консультаційною групою по M&A у московському й київському представництвах компанії Ernst & Young, партнер консалтингового бізнесу компанії.

2007—2013 — очолював інвестиційно-банківське управління, був директором інвестиційної компанії «Трійка Діалог Україна» (дочірна компанія російського «Тройка Диалог»), звідки перейшов до департаменту корпоративного бізнесу в «Сбербанку» Росії.

З квітня 2013 року працював в українському аграрному холдингу Ukrlandfarming, що належить Олегу Бахматюку[2].

Призначався співголовою Національної тристоронньої соціально-економічної ради[3].

Політика[ред. | ред. код]

З 17 березня 2020 року — міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за поданням прем'єра Дениса Шмигаля[4]. Член Національної інвестиційної ради (з 14 серпня 2020)[5].

14 травня 2021 року разом із міністром інфраструктури Владиславом Криклієм подав заяву про відставку[6]. 18 травня 2021 року Верховна Рада проголосувала за відставку Петрашка. Рішення підтримали 280 депутатів[7][8].

Критика[ред. | ред. код]

Як виявили розслідувачі з програми «Схеми» (Радіо Свобода), Петрашко не задекларував квартиру в Донському районі Москви (109 м2), маєток в елітному котеджному містечку «Сонячна долина» під Києвом (село Романків, 409 м2) та два автомобілі[9]. Петрашко пояснив, що не встиг заповнити декларацію «через брак часу»[10][11].

Підставою для критики міністра Петрашко стала кадрова політика в міністерстві: він призначив тимчасовим в.о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ) колишнього депутата Миколаївської обласної ради від партії «Батьківщина» Андрія Власенка, якого звільнили з держпідприємства «Укрліктрави»[12]. Власенку встановили посадовий оклад у розмірі ~230 тис. грн[13].

Також за пропозицією Петрашка, в.о. керівника Державної служби праці став Віталій Сажієнко, який до липня 2019 року працював заступником директора ДПЗКУ. Після ротації з'явилося чимало повідомлень про незаконні призначення на посади територіальних управлінь. Вже щонайменше в 7 областях чиновники судяться з Держпрацею щодо незаконних звільнень або скасування конкурсів з призначень.[14]

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина Світлана Петрашко.
  • Два сини: Матвій та Максим.
  • мати — Лідія Ярославівна.
  • батько — Ростислав Миколайович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2020 року № 537-IX «Про призначення Петрашка І.Р. Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України»
  2. ↑ Инвестбанкир и топ-менеджер Бахматюка. Кто такой новый министр экономики Игорь Петрашко. biz.liga.net. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  3. ↑ Зеленський призначає у владу людей, які наполягали залишити Чорноморський флот РФ у Криму |СХЕМИ 312. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  4. ↑ Шмигаль запропонував призначити Петрашка міністром економіки. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  5. ↑ Указ Президента України від 14 серпня 2020 року № 322/2020 «Про зміни у складі Національної інвестиційної ради»
  6. ↑ Криклій і Петрашко написали заяви про відставку: що відомо. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  7. ↑ Верховна Рада відправила у відставку міністра розвитку економіки Петрашка. Радіо Свобода (українською) . 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  8. ↑ Рада звільнила міністра економіки Петрашка. Економічна правда (українською) . 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Новий міністр економіки не задекларував квартиру в Москві, - "Схеми". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  11. ↑ Новий міністр економіки Петрашко не задекларував маєток під Києвом і квартиру дружини в Москві – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  12. ↑ Звільнений зі скандалом керівник «Укрліктрав» очолив Державну продовольчо-зернову корпорацію. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 20 січня 2021.
  13. ↑ Посади за "чайові": ЗМІ викрили корупційні призначення міністра Петрашка. economics.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  14. ↑ Кадрові скандали в Держпраці виникли через спроби створити важіль тиску на бізнес під вибори, - ЗМІ. ukranews_com (ua) . 16 липня 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021) · Юлія Свириденко (2021—)
Прем'єр-міністр України
Перший віцепрем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петрашко_Ігор_Ростиславович&oldid=40519915