Енріко Бомб'єрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енріко Бомб'єрі
італ. Enrico Bombieri
EnricoBombieri.jpg
Народився 26 листопада 1940(1940-11-26) (77 років)
Мілан, Італія
Громадянство Італія Італія
Alma mater Триніті-коледж, Кембридж, Лісео поліціано, Монтепунчіано
Галузь наукових інтересів Математика
Заклад Інститут перспективних досліджень
Науковий керівник Гарольд Девенпорт
Член Французька академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Національна академія наук США, Європейська академія, Американська академія мистецтв і наук і Accademia Nazionale delle Scienze detta dei XL[d]
Відомий завдяки:

метод великого решета в аналітичній теорії чисел
Гіпотеза Бомб'єрі-Ланга

норма Бомб'єрі
теорема Бомб'єрі-Виноградова
висоти в діофантовій геометрії
лема Зігеля для базисів Бомб'єрі-Ваалера
диференціальні рівняння в часткових похідних
Нагороди Медаль Філдса — 1974
премія Бальцана (1980)
Міжнародна премія короля Фейсала (2010)

Енріко Бомб'єрі у Вікісховищі?

Енріко Бомб'єрі (народився 26 листопада 1940 народився в Мілан, Італія) — математик, який працює в Інституті перспективних досліджень (Принстон). Дослідження Бомб'єрі в теорії чисел, алгебраїчній геометрії і математичному аналізі принесли йому багато міжнародних призів — Медаль Філдса в 1974 році премію Бальцана в 1980 році. У 2010 році він отримав Міжнародну премію короля Фейсала (спільно з Теренсом Тао).[2]

Теорема Бомб'єрі-Виноградова — одне з основних застосувань великого решета. Вона покращує теорему Діріхле про арифметичні прогресії на прості числа в арифметичних прогресіях, показуючи, що при усередненні по модулю в діапазоні, середня помилка набагато менша, ніж може бути доведено в даному випадку. Цей результат може іноді замінити все ще недоведену узагальнену гіпотезу Рімана.

У 1976 році він розробив метод, відомий як «асимптотичне решето».[3]

Бомб'єрі також відомий своєю безплатною працею на благо математичної професії, наприклад, службою в зовнішніх наглядових радах і колегіальним рецензуванням надзвичайно складних рукописів (наприклад робіт Джона Форбса Неша-молодшого про вкладення ріманових многовидів і Пера Енфло про проблему інваріантного підпростору).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Фонд короля Файсала
  3. E. Bombieri, «The asymptotic sieve», Mem. Acad. Naz. dei XL, 1/2 (1976) 243—269.
  4. База даних малих космічних тіл JPL: Енріко Бомб'єрі (англ.). 

Джерела[ред.ред. код]

  • Bombieri, E.; Mueller, J. (1983). On effective measures of irrationality for and related numbers. Journal fur die reine und angewandte Mathematik 342. с. 173–196. 
  • Bombieri, E.; Vaaler, J. (Feb 1983). On Siegel's lemma. Inventiones Mathematicae 73 (1). с. 11–32. doi:10.1007/BF01393823. 
  • E. Bombieri, Le Grand Crible dans la Theorie Analytique des Nombres (Seconde Edition). Asterisque 18, Paris 1987.
  • B. Beauzamy, E. Bombieri, P. Enflo and H. L. Montgomery. "Product of polynomials in many variables", Journal of Number Theory, pages 219–245, 1990.
  • Enrico Bombieri and Walter Gubler (2006). Heights in Diophantine Geometry. Cambridge U. P.