Герд Фалтінгс
| Герд Фалтінгс | |
|---|---|
| нім. Gerd Faltings | |
 | |
| Народився |
28 липня 1954 (65 років) Гельзенкірхен, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Університеті Мюнстера |
| Сфера інтересів | Математика |
| Заклад |
Інститут Макса Планка з математики Принстонський університет Університет Вупперталя |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[d][1] |
| Науковий керівник | Ханс-Йоахім Настолд |
| Аспіранти, докторанти | Микола Дуровd, Michael J. Larsend, Wiesława Niziołd і Сініті Мотідзукі |
| Член | Леопольдина, Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanitiesd, North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd, Європейська академія[2], Геттінгенська академія наук, Лондонське королівське товариство[3] і Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | Морделла гіпотеза |
| Нагороди |
 Лейбніца премія (1996) |
| Особ. сторінка | hcm.uni-bonn.de/people/profile/gerd-faltings/ |
Герд Фалтінгс у Вікісховищі? | |
Герд Фалтінгс (народився 28 липня 1954 року в Гельзенкірхені) — німецький математик відомий своєю працею в арифметичній алгебраїчній геометрії.
З 1972 по 1978 рік він навчався математиці і фізиці в університеті Мюнстера. У 1978 році він отримав кандидатський ступінь з математики, а в 1981 році докторський ступінь з математики в університеті Мюнстера. За цей час він працював помічником професора в університеті Мюнстера. З 1982 по 1984 рік він був професором в університеті Вупперталь. Після цього він був професором в Принстонському університеті (1985—1994).
Він був нагороджений премією Філдса у 1986 році за доведення гіпотези Морделла, в якій говориться, що будь-яка неособлива проективна крива роду , визначеною над числовим полем K містить лише кінцеве число K-раціональних точок.
З 1995 року він був директором Інституту Макса Планка з математики в Бонні. У 1996 році він отримав премію Лейбніца від Німецького науково-дослідницького співтовариства, яка є найвищою нагородою для німецьких дослідників.
Нагороди та визнання[ред. | ред. код]
- 1983: Премія Денні Гайнемана[de]
- 1986: Медаль Філдса
- 1988: Грант Ґуґґенгайма
- 1991: Член-кореспондент Геттінгенської академії наук[4]
- 1992: Член Леопольдини[5]
- 1994: Пленарний доповідач на Міжнародному конгресі математиків
- 1996: Премія Лейбніца
- 1999: член Рейнсько-Вестфальської академії[de]
- 2008: Премія Штаудта[de]
- 2009: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», Офіцерський хрест
- 2010: Премія Гейнца Гуміна[de]
- 2012: почесний доктор Вестфальського університету
- 2014: Міжнародна премія короля Фейсала
- 2014: член Європейської академії
- 2015: Премія Шао
- 2016: іноземний член Лондонського королівського товариства
- 2017: Медаль Кантора[en]
- 2018: іноземний член Національної академії наук США
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118686003 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Faltings_Gerd
- ↑ https://royalsociety.org/people/gerd-faltings-12864
- ↑ Prof. Dr. Gerd Faltings. 2016-08-04.
- ↑ Leopoldina
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про німецького науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
