Герд Фалтінгс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герд Фалтінгс
нім. Gerd Faltings
Gerd Faltings MFO.jpg
Народився 28 липня 1954(1954-07-28) (68 років)
Гельзенкірхен, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна Німеччина Німеччина
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Університеті Мюнстера
Галузь Математика
Заклад Інститут Макса Планка з математики
Принстонський університет
Університет Вупперталя
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Науковий керівник Ханс-Йоахім Настолд
Аспіранти, докторанти Микола Дуров, Michael J. Larsend, Wiesława Niziołd, Сініті Мотідзукі, Christian Liedtked[2], Adrian Vasiud[2], Tyler Jamison Jarvisd[2], Agnes Tillmannd[2], Bradley W. Brockd[2], William David Kenneth Greend[2], Majid Hadiand[2], Norbert Hoffmannd[2], Eike Laud[2], Remi Shankar Lodhd[2], Alberto Bellardinid[2], Nicholas Ringd[2] і Robert Wilmsd[2]
Членство Леопольдина, Берлінсько-Брандербурзька академія наук, North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd, Європейська академія[3], Геттінгенська академія наук, Лондонське королівське товариство[4] і Національна академія наук США
Відомий завдяки: Морделла гіпотеза
Нагороди Медаль Філдса — 1986
Лейбніца премія (1996)
Особ. сторінка hcm.uni-bonn.de/people/profile/gerd-faltings/

CMNS: Герд Фалтінгс у Вікісховищі

Герд Фалтінгс (народився 28 липня 1954 року в Гельзенкірхені) — німецький математик відомий своєю працею в арифметичній алгебраїчній геометрії.

З 1972 по 1978 рік він навчався математиці і фізиці в університеті Мюнстера. У 1978 році він отримав кандидатський ступінь з математики, а в 1981 році докторський ступінь з математики в університеті Мюнстера. За цей час він працював помічником професора в університеті Мюнстера. З 1982 по 1984 рік він був професором в університеті Вупперталь. Після цього він був професором в Принстонському університеті (19851994).

Він був нагороджений премією Філдса у 1986 році за доведення гіпотези Морделла, в якій говориться, що будь-яка неособлива проективна крива роду , визначеною над числовим полем K містить лише кінцеве число K-раціональних точок.

З 1995 року він був директором Інституту Макса Планка з математики в Бонні. У 1996 році він отримав премію Лейбніца від Німецького науково-дослідницького співтовариства, яка є найвищою нагородою для німецьких дослідників.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #118686003 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и к л м н п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. https://www.ae-info.org/ae/User/Faltings_Gerd
  4. https://royalsociety.org/people/gerd-faltings-12864
  5. Prof. Dr. Gerd Faltings. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  6. Leopoldina. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]