Атле Сельберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атле Сельберг
норв. Atle Selberg
Atle Selberg.jpg
Народився 14 червня 1917(1917-06-14)
Лангесун
Помер 6 серпня 2007(2007-08-06) (90 років)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США[1]
·серцева недостатність
Країна Норвегія Норвегія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Університет Осло
Галузь математика
Заклад Сиракузький університетd[2], Інститут перспективних досліджень[3], Інститут перспективних досліджень[3] і Інститут перспективних досліджень[3]
Аспіранти, докторанти Kai Man Tsangd[4]
Членство Норвезька академія наук, Шведська королівська академія наук, Данська королівська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Батько Ole Michael Ludvigsen Selbergd
Брати, сестри Henrik Selbergd, Arne Selbergd і Sigmund Selbergd
У шлюбі з Hedvig Selbergd[5][6]
Діти Ingrid Maria Selbergd[2]
Родичі Mustapha Maturad[2]
Нагороди Медаль Філдса — 1950
Премія Вольфа (1986)

CMNS: Атле Сельберг у Вікісховищі

Атле Сельберг (норв. Atle Selberg; 14 червня 1917 — 6 серпня 2007) — норвезький математик, відомий своїми працями в галузі аналітичної теорії чисел та теорії автоморфних функцій.

Біографія[ред. | ред. код]

Сельберг народився у 1917 році в норвезькому місті Лангесун. Отримав освіту в Університеті Осло, який закінчив у 1943 році, одержав ступінь Ph.D.

У 1942 році він довів, що кінцева доля всіх нулів дзета-функції Рімана лежить на критичній прямій Re(s)=12. У 1947 році розробив метод решета Сельберга, який використовується при дослідженні питань аналітичної теорії чисел. У 1948 (паралельно з Ердешем) одержав елементарне доведення асимптотичного закону розподілу простих чисел, надрукував і був удостоєний за це У 1950 році Філдсовської премії.

Переїхавши до США, розпочав роботу в Інституті перспективних досліджень в Принстоні (штат Нью-Джерсі). У 1956 році він надрукував одну з найзначущих своїх робіт, в якій довів формулу сліду. Вона отримала назву Формула сліду Сельберга і використовується в теорії автоморфних функцій, в теорії подань та інших розділах математики та фізики[7].

у 1986 році за роботи з теорії чисел, дискретних груп і автоморфних форм Сельберг був удостоєний Премії Вольфа. Також він був обраний членом Норвезької академії наук, Данської королівської академії наук та Американської академії гуманітарних і точних наук.

Сельберг був одружений, мав двох дітей. Помер він 6 серпня 2007 року від серцевої недостатності[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #117725161 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор
  3. а б в https://www.ias.edu/scholars/atle-selberg
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Dyson G. Turing's Cathedral: The Origins of the Digital Universe, Los orígenes del universo digitalPantheon Books, 2012. — ISBN 978-1-4000-7599-7
  6. Norsk biografisk leksikonKunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  7. Венков А.Б., Никитин А.М. Формулы следа Сельберга, графы Рамануджана и некоторые проблемы математической физики. 
  8. Atle Selberg, 90, Lauded Mathematician, Dies (англ.). The New York Times. 17.08.2007. Архів оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]