Перейти до вмісту

Атле Сельберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атле Сельберг
норв. Atle Selberg
Народився14 червня 1917(1917-06-14)
Лангесун
Помер6 серпня 2007(2007-08-06) (90 років)
Принстон, Нью-Джерсі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·серцева недостатність Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНорвегія Норвегія
Діяльністьматематик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Осло
Галузьматематика
ЗакладСірак'юський університет[2]
Інститут перспективних досліджень[3]
Інститут перспективних досліджень[3]
Інститут перспективних досліджень[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиKai Man Tsangd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНорвезька академія наук
Шведська королівська академія наук
Данська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоOle Michael Ludvigsen Selbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHenrik Selbergd
Arne Selbergd
Sigmund Selbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHedvig Selbergd[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиIngrid Maria Selbergd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіMustapha Maturad[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиМедаль Філдса — 1950
Премія Вольфа (1986)
CMNS: Атле Сельберг у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Атле Сельберг (норв. Atle Selberg; 14 червня 1917 — 6 серпня 2007) — норвезький математик, відомий своїми працями в галузі аналітичної теорії чисел та теорії автоморфних функцій.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сельберг народився у 1917 році в норвезькому місті Лангесун. Здобув освіту в Університеті Осло, який закінчив у 1943 році, здобув ступінь Ph.D.

У 1942 році він довів, що кінцева доля всіх нулів дзета-функції Рімана лежить на критичній прямій Re(s)=1⁄2. 1947 року розробив метод решета Сельберга, який використовують при дослідженні питань аналітичної теорії чисел. У 1948 (паралельно з Ердешем) одержав елементарне доведення асимптотичного закону розподілу простих чисел, надрукував і був удостоєний за це У 1950 році Філдсовської премії.

Переїхавши до США, розпочав роботу в Інституті перспективних досліджень в Принстоні (штат Нью-Джерсі). 1956 року він надрукував одну з найбільш значущих своїх робіт, в якій довів формулу сліду. Вона отримала назву Формула сліду Сельберга і її використовують у теорії автоморфних функцій, в теорії подань та інших розділах математики та фізики[7].

у 1986 році за роботи з теорії чисел, дискретних груп і автоморфних форм Сельберг був удостоєний Премії Вольфа. Також він був обраний членом Норвезької академії наук, Данської королівської академії наук та Американської академії гуманітарних і точних наук.

Сельберг був одружений, мав двох дітей. Помер він 6 серпня 2007 року від серцевої недостатності[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117725161 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. ↑ а б в https://www.ias.edu/scholars/atle-selberg
  4. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Dyson G. Turing's Cathedral: The Origins of the Digital Universe, Los orígenes del universo digital — Pantheon Books, 2012. — ISBN 978-1-4000-7599-7
  6. ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  7. ↑ Венков А.Б., Никитин А.М. Формулы следа Сельберга, графы Рамануджана и некоторые проблемы математической физики.
  8. ↑ Atle Selberg, 90, Lauded Mathematician, Dies (англ.). The New York Times. 17.08.2007. Архів оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • The Lord of the numbers, Atle SelbergPDF — біографія та інтерв'ю Атле Сельберга (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атле_Сельберг&oldid=42971846