Едвард Віттен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Едвард Віттен
англ. Edward Witten
Edward Witten.jpg
Народився 26 серпня 1951(1951-08-26) (67 років)
Балтимор, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater Університет Брендайс, Принстонський університет
Сфера інтересів Теорія струн
Заклад Принстонський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Девід Гросс
Вчителі Девід Гросс
Член Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Папська академія наук, Американське математичне товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[1] і Американське фізичне товариство[1]
Відомий завдяки: М-теорія
Батько Louis Witten[d]
У шлюбі з Chiara Nappi[d]
Діти Daniela Witten[d]
Нагороди Медаль Філдса — 1990, Премія з фундаментальної фізики (2012)
Особ. сторінка sns.ias.edu/witten

Едвард Віттен у Вікісховищі?

Едвард Віттен (26 серпня 1951, Балтимор, США) — американський фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в теорії суперструн. Перший фізик — лауреат найпрестижнішої в математиці премії Філдса. У Віттена H-індекс дорівнює 110, що є найвищим серед усіх живих фізиків[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

Віттен отримав диплом бакалавра історії з додатковою спеціалізацією в лінгвістиці в університеті Брендайса. Він планував стати політичним журналістом і короткий час працював у президентській компанії Джорджа Макговерна. Протягом одного семестру Віттен вивчав економіку в університеті Вісконсину. Після цього почавши з вивчення прикладної математики в Принстонському університеті, закінчив його доктором філософії в 1976 р. під науковим керівництвом Девіда Гросса, Нобелівського лауреата. Віттен працював молодшим науковим співробітником у Гарвардському університеті та професором у Принстонському університеті. Від 1999 до 2001 р. він пропрацював у Каліфорнійському технологічному університеті. Зараз він працює професором математичної фізики в Інституті перспективних досліджень у Принстоні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б NNDB — 2002.
  2. Philip Ball, Index aims for fair ranking of scientists, Nature 436, 900 (18 August 2005)
  3. The H-Index: The Hot Topic in Information Science, Times Higher Education, 13 March 2008

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]