Едвард Віттен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Едвард Віттен
Edward Witten
Edward Witten giving a speech at Chalmers tekniska högskola, Göteborg, Sweden
Edward Witten giving a speech at Chalmers tekniska högskola, Göteborg, Sweden
Народився 26 серпня 1951(1951-08-26) (71 рік)
Балтимор, США
Місце проживання Принстон
Країна США США
Діяльність математик, фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater Університет Брендайс, Принстонський університет
Галузь Теорія струн
Заклад Принстонський університет і Інститут перспективних досліджень[1]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук[2]
Вчителі Девід Гросс
Аспіранти, докторанти Shamit Kachrud, Камран Вафа, Dror Bar-Natand, Xiao-Gang Wend[3], Sergei Gukovd, Steven Giddingsd, Eva Silversteind[3], Jonathan Baggerd[3], Scott Elliot Axelrodd[3], Eric Redmund Sharped[3], A Christopher Thompsond[3], Christopher Edward Beasleyd[3], Mukund Rangamanid[3] і Cedomir Crnkovicd[3]
Членство Французька академія наук[4], Папська академія наук[5], Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук[6], Американське філософське товариство[7], Американське фізичне товариство[7], Лондонське королівське товариство[8] і Американське математичне товариство[9][10]
Відомий завдяки:

М-теорія Seiberg–Witten theory Seiberg-Witten map Seiberg–Witten invariants Wess–Zumino–Witten model Weinberg–Witten theorem Gromov–Witten invariant Hořava–Witten domain wall Vafa–Witten theorem Witten index BCFW recursion Topological quantum field theory (Witten-type TQFTs) Topological string theory CSW rules Witten conjecture Witten zeta function Hanany–Witten transition Twistor string theory Chern–Simons theory Positive energy theorem

Witten-Veneziano mechanism
У шлюбі з Chiara Nappid
Діти Ilana B. Witten, Daniela M. Witten, and son
Нагороди

Медаль Філдса (1990)

стипендія МакАртура (1982)

Медаль Ісаака Ньютона (2010)

медаль Лоренца (2010)

премія Гарві (2005)

Медаль Оскара Клейна (1998)

Премія Пуанкареd (2006)

Премія з фундаментальної фізики (2012)

Національна наукова медаль США

Гіббсівська лекціяd (1998)

премія Альберта Ейнштейна (14 жовтня 2016)

премія Алана Вотерманаd (1986)

премія Кіото в галузі базових наукd (2014)

член Американського фізичного товариства[d]

медаль Альберта Ейнштейна (1985)

премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізикиd (1998)

Медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (1985)

Премія Крафорда з математикиd (2008)

премія Фредеріка Ессера Неммерса з математики (2000)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

honorary doctor of the Chinese Academy of Sciencesd (2016)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1999)

почесний доктор Гарвардського університетуd (2005)

Дослідницька нагорода Клея (2001)

премія «Золота тареля»d (1997)

APS Medal for Exceptional Achievement in Researchd (2016)

премія Крафорда

премія Кіото

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2019)

член Американського математичного товаристваd (2013)

Особ. сторінка sns.ias.edu/witten

CMNS: Едвард Віттен у Вікісховищі

Едвард Віттен (26 серпня 1951, Балтимор, США) — американський фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в теорії суперструн. Перший фізик — лауреат найпрестижнішої в математиці премії Філдса. У Віттена H-індекс дорівнює 110, що є найвищим серед усіх живих фізиків[11][12].

Біографія[ред. | ред. код]

Віттен отримав диплом бакалавра історії з додатковою спеціалізацією в лінгвістиці в університеті Брендайса. Він планував стати політичним журналістом і короткий час працював у президентській компанії Джорджа Макговерна. Протягом одного семестру Віттен вивчав економіку в університеті Вісконсину. Після цього почавши з вивчення прикладної математики в Принстонському університеті, закінчив його доктором філософії в 1976 р. під науковим керівництвом Девіда Гросса, Нобелівського лауреата. Віттен працював молодшим науковим співробітником у Гарвардському університеті та професором у Принстонському університеті. Від 1999 до 2001 р. він пропрацював у Каліфорнійському технологічному університеті. Зараз він працює професором математичної фізики в Інституті перспективних досліджень у Принстоні.

У 2020р. Едвард Віттен запропонував ідею (яка одразу зазнала критики ) запуску сотні крихітних космічних зондів на пошук альтернативи Дев'ятої планети (невеликої кульки ультраконцентрованої темної речовини або первісної чорної діри. Якщо пощастить, зонди могли б пройти досить близько до об'єкта, а її тяжіння спричинило б помітне прискорення їхнього руху.

Первісні чорні діри набагато менш вивчені, ніж звичайні. Їх ніколи не спостерігали, але, як вважають, вони виникли у суміші енергії та матерії, яка утворилося у першу секунду після Великого вибуху.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]